Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа №820/3747/18

адміністративне провадження №К/9901/66742/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Прокуратури Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року (суддя - Горшкова О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року (головуючий суддя - Сіренко О.І., судді - Спаскін О.А., Калитка О.М.) у справі

за позовом ОСОБА_2

до Прокуратури Харківської області

про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та матеріальної допомоги, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2018 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Харківської області, в якому просив:

1.1. - стягнути з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 07.08.2017р. до дня фактичного поновлення на посаді в органах прокуратури Харківської області (04.01.2018р.);

1.2. - стягнути з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2017р.

2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 зазначив, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі була виконана відповідачем шляхом видання наказу №13-к лише 04.01.2018р., а відтак у позивача наявне право на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 07.08.2017р. по 04.01.2018р. відповідно до ст.236 КЗпП України. При цьому, позивач зазначив, що він 08.08.2017 року звертався до Прокуратури Харківської області з проханням добровільно виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. в частині поновлення ОСОБА_2 на службі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак Прокуратурою Харківської області виконано судове рішення лише 04.01.2018 року, - після звернення ОСОБА_2 до державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду та відкриття відповідного виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 08.08.2017 року по 03.01.2018 року в розмірі 144718,17 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції зазначив, що затримка виконання власником рішення органу по розгляду трудових спорів про поновлення на роботі незаконно звільненого або незаконно переведеного працівника тягне обов'язок власника виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки. Стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, у цьому випадку - пред'явлення рішення до примусового виконання, що вказують на його бажання бути поновленим на роботі. Водночас, суд зазначив, що правова природа діяльності органів державної виконавчої служби та її основне призначення полягає саме в примусовому виконанні рішень суду, у тому числі постанов судів про поновлення на посадах у відносинах публічної служби, які набрали законної сили, що і є підставою для негайного їх виконання. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі. У випадку невиконання в добровільному порядку постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби таке судове рішення виконується примусово після отримання в суді виконавчого листа та його пред'явлення у встановленому порядку до роботодавця. При цьому, ст.236 КЗпП України не пов'язує виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі із примусовим виконанням рішення. Оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі № 820/1442/17 в частині поновлення позивача на роботі підлягала негайному виконанню та мала бути виконана 08.08.2017 року, враховуючи факт звернення ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області із відповідною заявою 08.08.2017 року, у той час як наказ Прокуратури Харківської області № 13к про поновлення ОСОБА_2 на посаді було прийнято лише 04.01.2018 року, то суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017 року по справі № 820/1442/17 за період з 08.08.2017 року по 03.01.2018 року.

5. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що виплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є правом, а не обов'язком керівника. Рішення про надання такої матеріальної допомоги приймається керівником відповідного органу, виходячи з обставин, викладених у заяві працівника, за наявності коштів на цю мету. Наявність чи відсутність обставин для надання такої допомоги є оціночним поняттям, а тому подання заяви не є безумовною підставою для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Прокуратура Харківської області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

7. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Прокуратури Харківської області залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 820/3747/18 залишено без змін.

8. Апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, погодився з висновками суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

9. Прокуратура Харківської області (далі - скаржник) в листопаді 2018 року звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року.

10. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року в частині задоволених позовних вимог та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

11. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що лише 03.01.2018р. на адресу Прокуратури Харківської області надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 26.12.2017р. №55435893 щодо поновлення ОСОБА_2 на посаді прокурора, а наказом від 04.01.2017р. №13к його було поновлено на посаді. Тому вважає, що Прокуратурою Харківської області не допущено умисного невиконання судових рішень, що відповідно до ст.236 КЗпП України є обов'язковою умовою для задоволення заявлених позовних вимог. Крім того, зазначає, що середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу підлягає виплаті позивачу з відрахуванням обов'язкових податків, зборів і платежів.

12. Касаційна скарга містить клопотання скаржника про розгляд справи за участі його представника.

13. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. у справі №820/1442/17 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_2 до Прокуратури Харківської області про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визнання недійсним запису в трудовій книжці, зобов'язати вчинити певні дії:

14.1. скасовано наказ прокуратури Харківської області від 16 березня 2017 року №396к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким звільнено юриста 2 класу ОСОБА_2 з посади прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області;

14.2. поновлено ОСОБА_2 юриста 2 класу на посаді прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області з 17.03.2017 року;

14.3. стягнуто з Прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 48033,58 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15. Рішення суду набрало законної сили 19 жовтня 2017 року.

16. 08 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Прокуратури Харківської області із заявою, в якій просив добровільно виконати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. в частині поновлення ОСОБА_2 на державній службі та в частині стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

17. 26 грудня 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Думанською А.П. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 55435893 за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду № 820/1442/17 від 09.08.2017 року.

18. Вказану постанову надіслано до Прокуратури Харківської області супровідним листом від 26.12.2017 року №20.1/55435893/3, який надійшов на адресу Прокуратури Харківської області 03.01.2018 року (вх. № 441).

19. 04 січня 2018 року Прокуратурою Харківської області прийнято наказ № 13к про поновлення юриста 2 класу ОСОБА_2 на посаді прокурора Валківського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області з 17.03.2017 року.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

20. Частина 1 статті 129-1 Конституції України: суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

21. Частина 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017р.): постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

22. Пункт 3 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017р.): негайно виконуються постанови суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

23. Частина 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній після 15.12.2017р.): судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

24. Частина 7 статті 235 Кодексу законів про працю України: рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

25. Стаття 236 Кодексу законів про працю України: у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

26. Стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»: виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

27. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

28. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст.341 КАС України).

30. У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

31. За змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

32. Стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання бути поновленим на роботі.

33. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

34. Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2017р. у справі №820/1442/17 у частині поновлення ОСОБА_2 на посаді добровільно виконана Прокуратурою Харківської області шляхом прийняття наказу лише 04 січня 2018 року, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

35. Щодо посилання скаржника на стягнення судом першої інстанції середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду без урахування податків і обов'язкових платежів, Суд зазначає, що відсутність вказівки в резолютивній частині про те, що сума підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов'язкових платежів - не є підставою для невиконання роботодавцем функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством.

36. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено.

37. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, оскільки судами не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

39. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.

40. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

41. Касаційну скаргу Прокуратури Харківської області - залишити без задоволення.

42. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2018 року - залишити без змін.

43. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа