Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2019 року

Київ

справа №816/377/16

адміністративне провадження №К/9901/10628/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Калитки О.М., Бондара В.О., Кононенко З.О. від 05.07.2016 у справі №816/377/16 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування), в якому просив:

- визнати протиправним невключення його Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за рахунок Фонду гарантування за договором банківського рахунку;

- зобов'язати Уповноважену особу включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського рахунку фізичної особи № 27008980/11/Деп від 08.09.2015, поточний рахунок НОМЕР_1;

- зобов'язати Уповноважену особу надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок позивача, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором банківського рахунку фізичної особи №27008980/11/Деп від 08.09.2015, поточний рахунок НОМЕР_1, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми вкладу 198500 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за рахунок коштів Фонду гарантування за договором банківського рахунку фізичної особи № 27008980/11/Деп від 08.09.2015, поточний рахунок НОМЕР_1. Зобов'язано Уповноважену особу подати до Фонду гарантування додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" за договором банківського рахунку фізичної особи № 27008980/11/Деп від 08.09.2015, поточний рахунок НОМЕР_1 за рахунок Фонду гарантування. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року скасовано. У задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вказує на безпідставність висновків суду апеляційної інстанції щодо нікчемності договору банківського вкладу, укладеного між ним та банком, а відтак порушення його права як вкладника на отримання гарантованої суми відшкодування.

У запереченні на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вищевказаною скаргою.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами встановлено, що 08.09.2015 між ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" (банк) та позивачем (клієнт) укладено договір банківського рахунку фізичної особи № 27008980/11/Деп (договір), відповідно до якого банк відкриває клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахункове та касове обслуговування.

17 вересня 2015 року ОСОБА_4 на рахунок позивача НОМЕР_1, відкритий згідно з договором банківського рахунку від 08.09.2015 № 27008980/11/Деп, перераховані кошти у розмірі 198500 грн на виконання умов договору безвідсоткової позики від 08.09.2015 № 1.

Постановою Правління Національного банку України від 15.09.2015 №607/БТ ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" віднесено до категорії проблемних банків.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 № 613 "Про віднесення ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015 № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким з 18.09.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці по 17.12.2015 включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" Волощука І.Г.

Згідно з витягом з протоколу від 05.11.2015 № 1/4 засідання комісії з перевірки вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк "Національні Інвестиції", призначеної наказом Уповноваженої особи від 22.09.2015 № 32, комісія дійшла висновку, що правочини (в т.ч. договори), що укладені після 15.09.2015, є нікчемними з підстав, передбачених п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Наказом Уповноваженої особи від 13.11.2015 № 56/1-ос вирішено визнати операції, правочини, договори нікчемними відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно з переліком у додатку № 1, у якому міститься інформація про правочин від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 198500 грн з поточного рахунку ОСОБА_4 на поточний рахунок позивача.

Постановою Правління НБУ від 01.12.2015 №853 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Національні Інвестиції".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.12.2015 № 214 припинено здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" з 03.12.2015 та розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" з 03.12.2015 по 02.12.2017.

Листом від 02.12.2015 № 4731/03 ПАТ "Банк "Національні Інвестиції" повідомлено позивача про нікчемність правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 198500 грн з поточного рахунку ОСОБА_4 на поточний рахунок позивача згідно з п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою не надано жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивача до Переліку вкладників Банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні правові підстави для направлення Уповноваженою особою додаткової інформації про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду у зв'язку з підтвердженням матеріалами справи обґрунтованості застосування до договору наслідків нікчемності правочину.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає таке.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

До того ж, Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI.

У цьому рішенні суд зазначив також, що поняття «подрібнення вкладів», «розбивка вкладів», вжиті у судових рішеннях, не є правовими. Фактично під «подрібненням» чи «розбивкою» розуміється перерахування коштів з рахунку однієї фізичної особи на рахунок іншої.

Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК та ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ст. 26 Закону № 4452-VI. При цьому, Уповноваженою особою не наведено правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з позицією судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в за рахунок Фонду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" підлягають задоволенню, то рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині - скасуванню.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 352, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року скасувати, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року у справі № 816/377/16 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

Судді Верховного Суду