Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.04.2019 року у справі №804/7221/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/7221/16

адміністративне провадження №К/9901/32839/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у складі судді Ляшка О.Б.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у складі суддів Прокопчука Т.С., Шлай А.В., Чабаненко С.В.

у справі №804/7221/16

за позовом Приватного нотаріуса ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним і скасування наказу,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року Приватний нотаріус ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним і скасування наказу податкового органу про проведення документальної позапланової перевірки позивача від 06 жовтня 2016 року № 1236.

Позов обґрунтовано тим, що спірний наказ прийнятий з порушенням чинного законодавства України, за відсутності підстав, які дають право на проведення позапланової перевірки.

22 грудня 2016 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06 жовтня 2016 року №1236 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки приватного нотаріуса ОСОБА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що спірний наказ контролюючого органу не містить підстав для проведення перевірки, обов'язковість зазначення яких міститься в підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а посилання виключно на норми Закону без зазначення підстав визначених в них свідчить про порушення обґрунтованості та порядку призначення перевірки та прийняття наказу.

У вересні 2017 року відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на запит про надання пояснень податкового органу в частині правильності заповнення Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску за 2015 рік.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

06 вересня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу № 804/7221/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

22 вересня 2017 року справа №804/7221/16 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

03 березня 2018 року справа №804/7221/16 та матеріали касаційного провадження №К/9901/32839/18 передані з Вищого адміністративного суду України до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковим органом на адресу позивача надіслано запит від 08 серпня 2016 року №22625/10/04-62-13-02-20 про надання пояснень в частині правильності заповнення Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2015 рік та направлення документального підтвердження.

30 серпня 2016 року листом №69/01-16 позивач надіслав податковому органу відповідь, яка отримана відповідачем 01 вересня 2016 року, що підтверджується реєстраційним штампом вхідної кореспонденції.

06 жовтня 2016 року керівником контролюючого органу видано наказ № 1236 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2015 року з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України у зв'язку з отриманням податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого законодавства України.

Правовими підставами для призначення вказаної перевірки в наказі від 06 жовтня 2016 року № 1236 визначено підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, Суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, обов'язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації контролюючими органами служби регламентується статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок).

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що запит відповідача всупереч абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України не містить жодного конкретного факту, який свідчить про порушення позивачем чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, не надав суду жодного доказу на підтвердження факту порушення позивачем податкового або іншого законодавства регулюючого порядок обрахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, факту наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, які є підставами для прийняття оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що контролюючий орган прийняв протиправне рішення про призначення перевірки позивача, у зв'язку з чим доводи позивача про протиправність наказу є обґрунтованими.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно спірних правовідносин, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2017 року у справі №804/7221/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер