Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 квітня 2019 року

справа №804/15202/14

адміністративне провадження №К/9901/25184/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у складі суддів Прокопчук Т.С., Божко Л.А., Лукманової О.М.,

у справі № 804/15202/14

за позовом Державного підприємства "Кривбасшахтозакриття"

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

У С Т А Н О В И В :

18 вересня 2014 року Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 22 квітня 2014 року № 0001371502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю застосовано штраф 10 % від суми зобов'язання у розмірі 4 329,23 грн та податкове повідомлення - рішення № 0001361502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю застосовано штраф 20 % від суми зобов'язання у розмірі 281 983,87 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.

11 грудня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні позову Підприємства відмовлено.

26 травня 2016 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Підприємства задоволені, визнані протиправними та скасовані винесенні податковим органом податкові повідомлення - рішення від 22 квітня 2014 року № 0001371502 та № 0001361502.

29 червня 2016 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

28 вересня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 30 червня 2016 року та витребувана справа №804/15202/14 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

20 жовтня 2016 року Підприємством надано заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції без змін.

18жовтня 2016 року справа №804/15202/14 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

19 лютого 2018 року справа №804/15202/14 та матеріали касаційної скарги К/9901/25184/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди попередніх інстанцій установили, що Підприємство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32975178, перебуває на податковому обліку податкового органу.

Податковим органом проведено перевірку по платі за землю з питань дотримання Підприємством граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання за період з 01 січня 2012 року по 11 березня 2014 року, з урахуванням податкової звітності за 2013 рік по терміну сплати за січень - липень, за результатами якої складено акт від 25 березня 2014 року № 257/04-81-15-02/32975178, відповідно до висновків якого позивачем порушено приписи пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України та допущено несвоєчасність сплати грошових зобов'язань з земельного податку за 2008, 2009, 2013 роки (далі - акт перевірки).

22 квітня 2014 року керівником податкового органу на підставі акта перевірки винесені податкове повідомлення - рішення №0001371502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю застосовано штраф 10% від суми зобов'язання у розмірі 4 329,23 грн та податкове повідомлення - рішення №0001361502, яким до позивача за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з плати за землю застосовано штраф 20 % від суми зобов'язання у розмірі 281 983,87 грн. Правовою підставою застосування штрафу цими податковими повідомленнями - рішеннями наведені положення підпункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій здійснений буквальний аналіз приписів підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, яким грошове зобов'язання платника податків визначене, як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року по справі №2а-4985/10/0470 за позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» (позивача у справі) про стягнення податкового боргу позовні вимоги задоволено та стягнуто з Підприємства суму податкового боргу з земельного податку у розмірі 2 492 977, 21 грн, виконання якого відстрочене до січня 2012 року та розстрочене судом шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 69 249,67 грн в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року, а також зобов'язано податковий орган відобразити дане розстрочення в картці особового рахунку підприємства.

На виконання зазначеного судового рішення позивачем у встановлений судом період та у повному обсязі погашено суму зазначеного вище податкового боргу в розмірі 2492977,21 грн, зазначені обставини підтверджуються наданими суду платіжними дорученнями, що спростовує посилання відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати та наявність непогашеної суми заборгованості за вказаним судовим рішенням.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до податкового органу подано податковий розрахунок земельного податку №1300002055 від 20 лютого 2013 року, відповідно до якого у 2013 році Підприємством самостійно визначено щомісячне зобов'язання сплати податку за землю протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця в розмірі 47402,81 грн, виконання якого позивачем здійснено у встановлений приписами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, що підтверджується наявними платіжними дорученнями.

Вищеозначені обставини зумовили висновок суду апеляційної інстанції про те, що віднесення відповідачем сплачених позивачем у 2013 році сум узгодженого податкового зобов'язання відповідно до приписів пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення суми податкового боргу, правомірність якого визначена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2011 року по справі №2а-4985/10/0470, є неправомірним, оскільки цим судовим рішенням чітко визначено процедуру погашення Підприємством податкового боргу, якої позивач дотримався.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що відсутність складу податкового правопорушення вчиненого Підприємством, а саме відсутність факту порушення ним граничних строків сплати податкових зобов'язань та податкового боргу, доводить протиправність застосування штрафу шляхом прийняття спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно податкових правопорушень, що знаходиться за межами касаційного перегляду, встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року у справі № 804/15202/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер