Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року

м. Київ

справа №826/8906/15

адміністративне провадження № К/9901/3169/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства доходів і зборів України, Державної казначейської служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 (головуючий суддя - Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Мельничук В.П., Оксененко О.М.)

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства доходів і зборів України та Державної казначейської служби України, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міндоходів від 15.04.2015 №355-0 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити позивача, ОСОБА_1 , на публічній службі - на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві;

- стягнути за рахунок Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.04.2015 по день поновлення на посаді;

- стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 250 000,00 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2020 у справі №826/8906/15, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020, позовні вимоги було задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 15.04.2015 №355-0; зобов`язано Державну фіскальну службу України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; стягнуто з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2015 по 10.03.2020 у розмірі 195 102,40 грн, з вирахуванням розміру обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Окружним адміністративним судом міста Києва 02.10.2020 видано виконавчі листи про стягнення з Головного управління ДФС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу за період з 16.04.2015 по 10.03.2020 у розмірі 195 102,40 грн, з вирахуванням розміру обов`язкових платежів та про зобов`язання Державної фіскальної служби України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

4. Від представника Головного управління ДФС у м. Києві 02.10.2020 надійшло клопотання про заміну сторони (відповідача) у справі правонаступником, а саме: Головне управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДПС у м. Києві. В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначав, що Державна податкова служба України наразі є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної фіскальної служби України у відповідних сферах, яка на даний час реорганізується.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій

5. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020, клопотання представника Головного управління ДФС у м. Києві задоволено.

Замінено первинного боржника, зазначеного у виконавчому листі Окружного адміністративного суду міста Києва, виданому 02.10.2020 у справі №826/8906/15, - Головне управління ДФС у м. Києві - на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві.

6. Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України», було утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Новостворена Державна податкова служба України відповідно до вказаної постанови Уряду від 18.12.2018 №1200 є правонаступником прав та обов`язків Державної фіскальної служби України у відповідних сферах.

7. Суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до змісту розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби», Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення ДПС України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень ДФС України.

8. Суд першої інстанції, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів від 06.03.2019 №227 «Про затвердження Положення про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», згідно з п. 4 якої територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності, а також на п. 1 Наказу ДПС України від 12.07.2019 №14, яким затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, дійшов висновку про те, що функції і повноваження Головного управління ДФС у м. Києві, яке знаходиться в стані припинення, передані Головному управлінню ДПС у м. Києві, яке розпочало свою діяльність.

9. Суд апеляційної інстанції підтримав вказані висновки, а також зазначив, що відповідно до п. 4 Постанови від 19.06.2019 №537, територіальні органи Державної податкової служби визначені правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності, тобто перехід функцій від Головного управління ДФС у м. Києві до Головного управління ДПС у м. Києві є фактом публічного правонаступництва, а Головне управління ДФС у м. Києві відповідає ознакам вибулої сторони виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

10. У січні 2021 року Головним управлінням ДПС України у м. Києві подано касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати.

11. У касаційній скарзі відповідач вказує, що при переході від одного суб`єкта до іншого обов`язку, який не стосується визначеної законом адміністративної компетенції суб`єкта владних повноважень, а виникає на підставі рішення суду, з трудових відносин, заміна сторони має відбуватись в порядку універсального правонаступництва внаслідок фактичного вибуття сторони, наприклад, ліквідацію юридичної особи.

12. Скаржник вважає, що спірні правовідносини, так само як і обов`язок боржника у виконавчому провадженні не стосуються фактичного переходу адміністративної компетенції (функцій) Державної фіскальної служби України (Головного управління ДФС у м. Києві) до Державної податкової служби України (Головного управління ДПС у м. Києві), а публічне (компетенційне) правонаступництво між вказаними органами не має правового значення для вирішення судом питання про заміну боржника у виконавчому провадженні.

13. Відзиву на касаційну скаргу у встановлений судом строк учасниками справи не подано.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2021 для розгляду справи №826/8906/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 16.03.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

16. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2022 адміністративну справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Позиція Верховного Суду

17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

19. Задовольняючи заяву позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що правонаступництво між ДФС України і ДПС України випливає з постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200, розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537

20. Однак, Верховний Суд вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

21. Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

22. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.

23. Згідно з пунктом 5, 6 вказаного Порядку, орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов`язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

24. Пунктом 8 Порядку встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам.

25. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

26. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що положення КАС України, на відміну від чинного цивільного чи господарського процесуального законодавства, не пов`язують процесуальне правонаступництво з обов`язковою наявністю факту припинення юридичної особи. Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони - суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір.

27. Такі правила КАС України встановлені виходячи із специфіки публічно-правових відносин, а саме: з тією обставиною, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб`єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.

28. Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб`єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб`єктам владних повноважень.

29. Якщо спір виник у відносинах, що не пов`язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб`єкта владних повноважень.

Наведена правова позиція була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 11.02.2021 у справі №826/9815/18, від 02.11.2021 у справі №816/1231/15.

30. У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - ДФС України, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до ДПС України.

31. Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

32. Встановлено, що ДФС України продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

33. Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної податкової служби» від 21.08.2019 №682-р Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів України щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою України покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

34. Відповідно до Наказу ДПС України «Про початок діяльності Державної податкової служби України» від 28.08.2019 №36 розпочато виконання ДПС України функцій і повноважень ДФС України, що припиняється.

35. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.07.2019 відбулася державна реєстрація юридичної особи - Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), - а 01.08.2019 - державна реєстрація рішення засновників (учасників) Головного управління ДФС у м. Києві щодо припинення такого, як юридичної особи, в результаті реорганізації.

36. Колегія суддів зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2021 №682-р свідчать про компетенційне адміністративне (публічне) правонаступництво ДПС України, тобто про перехід до ДПС України функцій ДФС України у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

37. Наказом ДПС України від 12.07.2019 №14 було затверджено Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, за змістом п. 1 якого ГУ ДПС у м. Києві є правонаступником майна прав та обов`язків ГУ ДФС у м. Києві у відповідних сферах діяльності.

38. Спір у цій справі виник у відносинах публічної служби і стосується поновлення позивача на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві із одночасним стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

39. У такому випадку заміна ГУ ДФС України у м. Києві як відповідача може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття внаслідок припинення.

40. Відповідно до частин першої, п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

41. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

42. Враховуючи, що суть спору у цій справі не стосується публічно-владних функцій, що були передані ГУ ДПС України у м. Києві, і на момент вирішення судом питання про заміну відповідача до Реєстру не був внесений запис про припинення ГУ ДФС України у м. Києві, висновок суду апеляційної інстанції про вибуття ГУ ДФС України у м. Києві і наявність підстав для її заміни на ДПС України є передчасним.

43. Аналогічна за своєю суттю правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №826/9815/18, від 14.04.2021 у справі №826/14904/18, від 13.05.2021 у справі №826/2850/17, від 03.06.2021 у справі №640/19105/19, від 13.10.2021 у справі №803/130/16, від 14.07.2022 у справі №500/374/19, від 06.10.2022 у справі №600/2258/21-а.

44. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про наявність правових підстав для заміни у виконавчому листі №826/8906/15 боржника з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України, оскільки обов`язку поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у Державної податкової служби України не виникало, а спірні правовідносини не стосуються питань реалізації податковим органом державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

46. На підставі викладеного Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2021 з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

47. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 скасувати.

3. У задоволенні заяви представника Головного управління ДФС у м. Києві про заміну сторони правонаступником відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду