Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №826/3565/18

адміністративне провадження №К/9901/11637/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/3565/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року (головуючий суддя - Добрянська Я.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М., Сорочко Є.О)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в якому просив:

1.1. бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії у повному розмірі - визнати протиправною;

1.2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 164 743,02, що складається з різниці між нарахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01 червня 2016 року до 01 березня 2018 року;

1.3. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві з 01 березня 2018 року нараховувати і виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимального розміру.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) граничним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму у розмірі 42 578,58 грн. (сорок дві тисячі п`ятсот сімдесят вісім гривень 58 копійок) що складається з різниці між нарахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01.09.2017р. по 01.03.2018р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 122164,44 грн., що складається з різниці між нарахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01.06.2016 року до 31.08.2017 року - залишено без розгляду.

4. Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Касаційна скарга аргументована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини 2 статті 122 КАС України та статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, оскільки відповідно до статті 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. В свою чергу, частина 2 статті 122 КАС України передбачає можливість застосування інших строків, встановлених законом, для звернення до адміністративного суду.

6. Верховний Суд ухвалою від 15 травня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року.

7. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

8. На адресу Верховного Суду надійшла заява позивача про заміну відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 22869069) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).

Заява аргументована тим, що на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві» 27 квітня 2018 року було створено нову юридичну особу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368) шляхом злиття Правобережного, Лівобережного, Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

9. Перевіривши доводи, викладені у зазначеній вище заяві, керуючись нормами статті 52 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про заміну відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 22869069) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

11. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

12. Приймаючи оскаржуване рішення про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог за період з 01.06.2016 року до 31.08.2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

13. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Судами передніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду 01.03.2018 року, однак з позовної заяви вбачається, що пенсія виплачувалась у меншому розмірі, починаючи з 01.06.2016 року. Оскільки пенсія є періодичним платежем та про розмір цих виплат позивачу було відомо, суди дійшли висновку, що в разі незгоди позивач мав достатньо часу для звернення до суду за захистом своїх прав.

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на те, що аРапідставою для звернення до суду у даній справі стало протиправне, на думку позивача, обмеження його пенсії граничними розмірами.

При вирішенні даної справи Окружний адміністративний суд міста Києва у рішенні від 15 січня 2019 року дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (ідентифікаційний код 22869069) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої пенсії у повному розмірі задоволенню не підлягають, оскільки судом встановлено, що пенсія позивачу була перерахована, однак, відповідачем було застосовано обмеження максимального розміру такої пенсії, що призвело до її виплати в меншому, ніж перерахований розмір.

Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.

Необхідними умовами застосування зазначених положень спеціальних законів є факт нарахування сум пенсій за минулий час та доведеність вини пенсійного органу - наявність протиправних дій або протиправної бездіяльності, наслідками яких стала невиплата сум пенсій.

15. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року пенсія позивачу була перерахована, проте не виплачена, внаслідок протиправних дій пенсійного органу, що, в свою чергу, дає підстави для застосування спеціальних строків, визначених статтею 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою дані обставини, обмежившись застосуванням загальними нормами статей 122, 123 КАС України.

16. Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

17. З огляду на викладене, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

18. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

19. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року по справі №826/3565/18- скасувати.

3. Справу №826/3565/18 в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 122164,44 грн., що складається з різниці між нарахованою і фактично виплаченою пенсією за період з 01.06.2016 року до 31.08.2017 року направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій