Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.10.2018 року у справі №804/1274/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2019 року

Київ

справа №804/1274/18

адміністративне провадження №К/9901/64727/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року (судді: Шлай А.В., Прокопчук Т.С., Круговий О.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі -відповідач, ГУНП в Запорізькій області), в якому, просив:

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області - полковника поліції Фількінштейна А.В. № 132 від 07 лютого 2018 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";

визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області - полковника поліції Фількінштейна А.В. № 51 о/с від 07 лютого 2018 року "По особовому складу";

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області у званні майора поліції з 07 лютого 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції України в Запорізькій області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 07 лютого 2018 року по 22 травня 2018 року;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі № 804/1274/18 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року.

Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

В ухвалі суд зазначив, що відповідач, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що первісна апеляційна скарга подана ним в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Тому вважає, що його право повторного звернення до адміністративного суду після повернення позовної заяви встановлено частиною 8 статті 169 КАС України.

Однак, апеляційний суд визнав такі причини неповажними, посилаючись на те, що аналогічні доводи Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 27 серпня 2018 року визнано безпідставними.

Інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником у заяві не наведено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ГУНП у Запорізькій області, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаргу обґрунтовує посилаючись на приписи частини 8 статті 169 КАС України відповідно до яких повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Зазначає, що 28 липня 2018 року ГУНП у Запорізькій області отримано ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року про повернення апеляційної скарги.

Після отримання вказаної ухвали суду про повернення апеляційної скарги, ГУНП у Запорізькій області 01 серпня 2018 року реалізувало своє право повторного звернення з апеляційною скаргою та у найкоротші строки, після її отримання, звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року.

На думку скаржника, інститут повернення позову надає учаснику можливість як оскаржити ухвалу в касаційному порядку, так і звернутися повторно із позовною заявою. Подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2018 року є альтернативним способом захисту порушеного права, який не позбавляє повторного звернення з апеляційною скаргою.

При цьому вказує на правову позицію застосування процесуальних норм викладених в ухвалі Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № К/9901/18962/18 (№ 804\4997/17) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП у Запорізькій області про поновленні на посаді.

Зазначив, що вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана ним у межах строку встановленого статтею 295 КАС України, а повторно апеляційну скаргу скаржником направлено у найкоротший термін після отримання ухвали про повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти задоволення касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року та вважає вказане рішення законним і обґрунтованим.

Зокрема вказує, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, вважаючи, що право апелянта на повторне звернення з апеляційною скаргою закінчилось 09 липня 2018 року, тобто після спливу тридцятиденного строку з дня отримання відповідачем рішення суду першої інстанції.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позов задоволено.

Копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року отримано відповідачем 08 червня 2018 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 29 червня 2019 року ГУНП у Запорізькій області подана апеляційна скарга.

Дніпропетровський районний суд в ухвалі від 11 липня 2018 року про повернення апеляційної скарги ГУНП у Запорізькій області зазначив, що долучена до матеріалів апеляційної скарги копія довіреності, видана ГУНП у Запорізькій області на ім`я ОСОБА_2 є такою, що суперечить вимогам пункту 5.27 «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2003 та пункту 70-72 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, оскільки засвідчена тією ж самою особою, а саме ОСОБА_2 , без надання доказів наявності у останньої повноважень, саме на засвідчення копій виданої їй довіреності, не містить відмітки "копія", дати засвідчення, а також найменування посади особи, яка її засвідчила.

Водночас ухвалою апеляційного суду від 11 липня 2018 року зазначено, що згідно з частиною восьмою статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

28 липня 2018 року апелянт отримав ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги від 11 липня 2018 року.

01 серпня 2018 року через засоби поштового зв`язку ГУНП у Запорізькій області повторно подана апеляційна скарга, в якій скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування заяви скаржник посилається на те, що первісна апеляційна скарга подана 29 червня 2018 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу ГУНП у Запорізькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року в адміністративній справі №804/1274/18 - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало порушення апелянтом строку для подачі апеляційної скарги та відсутністю поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій та підтверджені належними доказами.

На виконання ухвали про залишення апеляційної без руху, апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Як на поважну причину пропуску строку звернення з апеляційною скаргою вказує на те, що вперше апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 22 травня 2018 року подана вчасно, однак повернута з підстав визначених пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Проте, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 вересня 2018 року відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки, на переконання суду апеляційної інстанції, сам по собі факт подання первісної апеляційної скарги у строк, встановлений законом, та її подальше повернення не може свідчити про поважність причин пропуску строку для подачі апеляційної скарги повторно.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Нормами частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є обєктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Втім, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду.

Специфіка повернення апеляційної скарги з підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України, полягає, зокрема в тому, що у разі відсутності доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, остання без руху не залишається і у скаржника в силу вимог закону відсутній час на усунення недоліків такої апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, первинна апеляційна скарга подана відповідачем у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, що також встановлено і судом апеляційної інстанції. Отримавши 28 липня 2018 року ухвалу Дніпропетровського районного суду від 11 липня 2018 року про повернення апеляційної скарги, ГУНП у Запорізькій області 01 серпня 2018 року без невиправданих затримок та зайвих зволікань, скористалось своїм правом на повторне подання до апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, додавши до останньої довіреність на підтвердження повноважень ОСОБА_2 .

Вказане свідчить про вжиття апелянтом невідкладних заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги.

Втім, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, у зв`язку з пропуском відповідачем строку апеляційного оскарження, вищезазначених обставин не врахував.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд вважає, що в даному конкретному випадку апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.

Тому, висновки апеляційного суду про неповажність причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Отже, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення. З огляду на викладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, направивши справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О.Єресько

В.М. Соколов