Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 766/903/17

адміністративне провадження № К/9901/18551/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Коваленко Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 766/903/17

за позовом ОСОБА_2 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Коваля М. П., Домусчі С. Д., Кравця О. О.) від 11 липня 2017 року, встановив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У січні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні у здійсненні ОСОБА_2 перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні здійснити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок та виплату пенсії як державному службовцю у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» на підставі довідки Херсонської міської ради від 08 грудня 2016 року № 129 із збереженням відсотку нарахування пенсії на момент виходу на пенсію відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (№ 3723-ХІІ) в розмірі 90% від суми заробітної плати та здійсненням виплати заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, починаючи з 01 грудня 2016 року;

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 суму судового збору у розмірі 640 грн.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Херсоні та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723 у розмірі 90% від заробітку (доходу) починаючи з 12 лютого 2004 року.

У зв'язку із збільшенням посадових окладів державним службовцям відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на думку позивача, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної їй пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.

3. Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області задовольнити в повному обсязі.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. 04 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшло заперечення Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року залишити без змін.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 766/903/17 передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач перебуває на обліку відповідача та з 12 лютого 2004 року отримує пенсію на підставі Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723.

11. 08 грудня 2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в місті Харкові (правонаступник - Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області) із заявою про проведення перерахунку її пенсії, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на підставі довідки Херсонської міської ради від 08 грудня 2016 року № 129.

12. Листом від 06 січня 2017 року № 504/Д-1 відповідачем було відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що не має підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі змін посадових окладів державних службовців, зокрема, оскільки Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі, призначених згідно із Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, а постанова Кабінету Міністрів України № 865 втратила чинність.

13. Не погоджуючись із відмовою відповідача у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Оцінюючи доводи сторін, суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що відмовляючи позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідач діяв з урахуванням вимог законодавства, оскільки правової підстави для перерахунку пенсії позивача, як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям на час розгляду справи не існувало, вони скасовані на законодавчому рівні, а відповідач не міг застосувати неіснуючі норми.

15. До такого висновку суд апеляційної інстанцій дійшов виходячи з того, що до 01 травня 2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ. З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Оскільки позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 08 грудня 2016 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.

16. Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII по іншому врегульовані правовідносини, пов'язані з пенсійним забезпеченням (як з призначенням, так і з перерахунком) державних службовців.

17. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

18. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 292, яка застосовується з 01 травня 2016 року, відповідно до ст. 51 і 52 нового Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року було встановлено мінімальний розмір посадового окладу у державних органах, затверджено схему посадових окладів на посадах державної служби, розмір надбавок до посадових окладів за ранги державних службовців працюючим державним службовцям. Зазначена постанова Кабінету Міністрів не передбачає ні можливості, ні механізму перерахунку пенсій державного службовця у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

19. У зв'язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з 01 січня 2015 року в Законі № 3723-ХІІ, а з 15 грудня 2015 року у Постанові КМУ № 865 відсутні норми, які регламентують умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, було встановлено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Отже, позивач є таким, що набув за Законом № 3723-ХІІ право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

23. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

24. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу) пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та /або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

25. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ. Зокрема, ст. 37 цього Закону, за якою позивачу у цій справі призначено пенсію, визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.

26. Частина 1 ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

27. Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

28. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 09 грудня 2015 року постанови № 1013 та набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом № 889-VIII правове регулювання відносин щодо перерахунку пенсій державним службовцям зазнало змін.

29. Чинним законодавством України не передбачено можливості перерахунку органами Пенсійного фонду України пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

30. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

31. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

32. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року по справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 745/458/16-а.

33. Відтак вірним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

34. Водночас, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист, як про це стверджує позивач, оскільки не призвела до зменшення розміру її пенсії, і не ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

35. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

36. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

37. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

38. З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідає нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

39. Оскільки рішенням апеляційного суду залишено без змін рішення суду першої інстанції, то колегія суддів вважає, що необхідно вийти за межі касаційної скарги та залишити без змін також і рішення суду першої інстанції.

40. Оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 18 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі № 766/903/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя Н. В. Коваленко