Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа №280/515/17

адміністративне провадження №К/9901/24079/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Анцупова Т.О., Кравчук В.М.,

розглянувши порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.06.2017р. (суддя - Щербаченко І.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р. (судді - Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В., Франовська К.С.) у справі за його позовом до Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У квітні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати неправомірною відмову Коростишівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в перерахунку пенсії державного службовця в розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі;

- зобов'язати відповідача здійснити з 01.05.2016р. перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати державних службовців, в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.06.2017р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що пенсія як державному службовцю була призначена йому відповідно до ЗУ «Про державну службу» в редакції на час призначення пенсії. З огляду на зазначене, право на перерахунок пенсії надане йому з моменту такого призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

Крім того посилається на те, що судом апеляційної інстанції протиправно відмовлено у задоволенні клопотання про направлення звернення до Верховного Суду України про порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України Закону України від 28.12.2014р. №76-УІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" в частині скасування норм права особи на перерахунок пенсії державного службовця та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою внесено зміни до Постанови №865 в частині виключення п. 4, що також регулювало питання перерахунку пенсії призначеної згідно Закону України "Про державну службу", та до постановлення рішення Конституційним Судом України з вказаного питання зупинення провадження у справі.

Заперечень на касаційну скаргу до суду не надходило. Відповідач надіслав до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи рішень Верховного Суду щодо розгляду аналогічних спорів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 2014р. перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності згідно положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-XII.

В жовтні 2016р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям.

Листом від 03.11.2016р. №5354/02 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії із посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. №213-VIII (далі Закон № 213-VIII) відповідно до якого з 01 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до окремих законів України, в тому числі і відповідно до Закону України «Про державну службу», а у зв'язку з набранням чинності Законом №889-VІІІ скасовано ст. 37 Закону №3723-ХІІ.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України №1013 скасовано п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №3723.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ в редакції, на час призначення позивачу пенсії, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Суди дійшли висновку, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку із підвищенням заробітної плати за відповідною посадою. Умови та порядок здійснення такого перерахунку було визначено Постановою КМУ від 31.05.2000р. №865 (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії).

Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулювало зазначені правовідносини змінилось, зокрема 01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015р. делегував Уряду.

Правове регулювання Урядом зазначеного питання в період з 01.01.2015р. по 01.12.2015р. знайшло своє відображення у пунктах 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Так, пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015р., пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Отже, з 01.12.2015р. по 01.05.2016р. чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

З 01.05.2016р. набув чинності Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що з 15.12.2015р. діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначений відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, а з 01.05.2016р. Законом №889-VIII по-іншому врегульовано правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців.

Враховуючи, що на дату звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців втратила чинність, суди дійшли висновку що відповідач обгрунтовано прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача.

При цьому суди наголосили на тому, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його прав на соціальний захист.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії законодавством не було передбачено можливість такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітку працюючим державним службовцям, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача на порушення норм Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, не визнаний неконституційним і підлягав виконанню відповідними суб'єктами.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Крім того безпідставним є посилання в касаційній скарзі на неправомірну, на думку позивача, відмову суду апеляційної інстанції у задоволенні клопотання щодо зупинення провадження у справі та направлення звернення до Верховного Суду України про порушення перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції України Закону України від 28.12.2014р. № 76-УІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" в частині скасування норм права особи на перерахунок пенсії державного службовця та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою внесено зміни до Постанови №865 в частині виключення п. 4, що також регулювало питання перерахунку пенсії призначеної згідно Закону України "Про державну службу", оскільки в силу положень ч. 5 ст. 9 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) підставою для такого звернення було виникнення в суду під час розгляду справи сумніву щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України.

Разом з тим, розглянувши вказане клопотання, проаналізувавши обставини справи та нормативно-правові акти, у суду апеляційної інстанції не виникло сумніву щодо їх правозастосування, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання було відмовлено.

Що стосується доданого до касаційної скарги аналогічного клопотання до суду касаційної інстанції, то таке є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки під час розгляду справи у суду не виникло сумніву щодо відповідності закону чи іншого правового акту Конституції України. Крім того, Верховним Судом вже неодноразово висловлено позицію щодо правозастосування у справах, з аналогічними правовідносинами, якій в повній мірі відповідають рішення судів попередніх інстанцій.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

У спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати державним службовцям, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

Також безпідставним є посилання позивача на подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) та рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016р. №4-рп/2016, оскільки законодавчі зміни в частині перерахунку пенсій державних службовців відбулись на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014р. №76-VІІІ, яким статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, та нового Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VІІІ, яким не передбачено можливість перерахунку пенсій державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, однак такі закони не були предметом звернення до Конституційного Суду України.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.06.2017р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2017р.- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук