Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа №161/281/17

провадження №К/9901/23034/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.03.2017 (головуючий суддя Кихтюк Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудими Л.Я., Святецького В.В.) у справі №161/281/17 за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення неправомірним.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку його пенсії по інвалідності на підставі довідки прокуратури Волинської області від 14.03.2016 № 18-152 вих. відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» та зобов'язати відповідача провести з 01.04.2016 перерахунок розміру призначеної йому пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії), в розмірі 80% від суми заробітної плати, викладеної в довідці від 14.03.2016№ 18-152 вих., без обмеження максимального розміру пенсії.

2. В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначив, що відповідачем на підставі судового рішення з 01.04.2016 здійснено перерахунок пенсії позивача. При цьому, на думку позивача, відповідачем безпідставно обмежено новий розмір пенсії ОСОБА_2

3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017, у задоволенні позову відмовлено.

4. У касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 з листопада 2002 року отримує пенсію як інвалід ІІ-ї групи відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 80% від середнього місячного заробітку та перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області.

6. Постановою Луцького міськрайонного суду від 18.08.2016 у справі №161/6020/16 зобов'язано Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01.04.2016 відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 80% від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-152 вих. від 14.03.2016 року.

7. На виконання цього рішення відповідачем з 01.04.2016 проведено перерахунок пенсії позивачу та нараховано останньому пенсію у розмірі 10740,00 грн. (з урахуванням обмеження, встановленого Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ)

8. 22.12.2016 позивач звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду Волинської області із заявою про проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром.

9. Листом відповідача від 04.01.2017 №166/02-15 роз'яснено ОСОБА_2, що його пенсія перерахована з урахуванням Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ.

10. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

11. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач не має законного права на повторний перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, оскільки такого права для позивача чинним законодавством не визначено.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що пенсія йому призначена ще до набрання чинності нормативно-правового акту, яким введено в дію обмеження щодо максимального розміру пенсії, а тому таке обмеження на нього не поширюється, що прямо передбачено п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ.

13. Відповідач відзиву на касаційну скаргу до суду не подав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. За змістом ст. 2 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ (далі - Закон № 3668-VI, в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії позивачки) тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, у тому числі, Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ не може перевищувати 10740 гривень.

16. Наведені норми кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV), за якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 гривень.

17. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

18. Аналіз наведених норм свідчить, що вони не звужують зміст набутих прав пенсіонерів, розмір вже призначеної пенсії яких більший зазначеного максимального розміру. Водночас запроваджують обмеження, в тому числі на період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, щодо розміру призначених та перерахованих пенсій.

19. У справі, що розглядається, суди встановили, що відповідачем у вересні 2016 року на виконання судового рішення здійснено саме перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ. При перерахунку пенсії позивача пенсійним органом застосовано обмеження максимального розміру пенсії, встановлене Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

20. У постанові від 22.05.2018 (справа № 205/8204/16-а) Верховний Суд у подібних правовідносинах висловив правовий висновок, що пенсійний орган, здійснюючи в березні 2016 року на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивачки правомірно обмежив розмір такої пенсії на підставі норм Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

21. У постанові від 03.04.2018 (справа №361/4922/17) Верховний Суд зазначив, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому є обов'язковими для застосування.

22. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначених правових висновків Верховного Суду.

23. З огляду на викладене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

24. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

25. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2017 у справі №161/281/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб