Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 лютого 2019 року

м. Київ

справа №826/27364/15

адміністративне провадження №К/9901/1566/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016р. (суддя - Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017р. (судді - Мєзєнцев Є.І., Літвіна Н.М., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У грудні 2015р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про зміну предмета позову, просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В., яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015р. (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Накращий» у гривнях від 11.02.2015р., що укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк», та зазстосування наслідків нікчемності правочину (договору);

-зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відомочсті про ОСОБА_2 за договором №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Накращий» у гривнях від 11.02.2015р., що укладений між нею та ПАт «Дельта Банк», та застосування наслідків нікчемності правочину (договору) та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладнику законом.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017р., позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015р. (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.2015р., що укладений між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору).

Зобов'язано уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.2015р., що укладений між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позиву відмовлено.

З ухваленим у справі рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.2015р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях; сума вкладу складає 200 000,00 грн. та залучається строком з моменту зарахування вкладу на рахунок по 10.08.2015р. включно під 13% річних.

Крім того, 11.02.2015р. між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №008-21503-110215 від 11.02.2015р. банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях, згідно якої сторони домовились викласти пункт 1.8 статті 1 Договору в наступній редакції: « 1.8. Зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовились, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього Договору, не застосовуються. У разі, якщо в день укладання Сторонами цього Договору не буде здійснено зарахування / перерахування коштів, що становлять суму Вкладу на Рахунок, цей Договір вважається таким, що не був укладений.».

Судом встановлено, що кошти в розмірі 200000,00 грн на рахунок позивача надійшли від ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням від 11.02.2015р. №45727445.

Судами встановлено, що постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 віднесено ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнано такою, що втратила чинність постанова від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

02.03.2015р. Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №51 про початок процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова В.В.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України №664 від 02.10.2015р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02.10.2015р. «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно.

Листом №05-3101669 від 06.11.2015р. відповідач повідомив позивача про те, що договір банківського вкладу (депозиту) №008-21503-110215 від 11.02.2015р., укладений між нею та АТ «Дельта Банк» є нікчемним згідно пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Позивач, вважаючи протиправним рішення про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №008-21503-110215 від 11.02.2015р. та вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. Водночас відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.

Крім того, суди виходили з того, що постанова Правління Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ якою встановлено обмеження в діяльності ПАТ «Дельта Банк», зокрема не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, є банківською таємницею, а тому укладаючи договір позивач не міг знати про віднесення Банку до категорії проблемних.

Суди дійшли висновку, що доводи Уповноваженої особи Фонду, щодо нікчемності договору банківського вкладу з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, що є порушенням п. 5.11. Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Дельта Банк», не ґрунтуються на нормах законодавства, оскільки можливість зарахування коштів на рахунок позивача шляхом безготівкового переказу від третьої особи передбачена додатковою угодою №1 до Договору банківського вкладу (депозиту) №008-21503-110215 від 11.02.2015р. Крім того, положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в статті 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів частково погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано ухвалили рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачу у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постановах від 04.07.2018р. №819/353/16 та від 05.12.2018р. № 826/23064/15 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання неправомірним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду (оформлене наказом №813 від 16.09.2015р.), в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між Банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах).

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015р. (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.2015р., що укладений між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017р. скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича, яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015р. (в тому числі додатки до нього), в частині про нікчемність договору №008-21503-110215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» у гривнях від 11.02.2015р., що укладений між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), та застосування до нього наслідків нікчемності правочину (договору), і проваження у вказаній частині позовних вимог закрити.

В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2017р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук