Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.04.2019 року у справі №808/1909/18
Постанова КАС ВП від 14.12.2023 року у справі №808/1909/18

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 808/1909/18

адміністративне провадження № К/9901/10269/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №808/1909/18

за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року (головуючий суддя: Батрак І.В.)

і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року (головуючий суддя: Білак С.В., судді: Малиш Н.І., Шальєва В.А.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Приватне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі також - «ПрАТ «Дніпроспецсталь») пред`явило позов до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - «ГУ Держпраці у Запорізькій області»), у якому просило суд:

- визнати протиправною відмову відповідача щодо продовження строку дії дозволу №902.12.23-27.10.0;

- зобов`язати відповідача продовжити на п`ять років строк дії дозволу №902.12.23-27.10.0 шляхом проставляння на його оригіналі відмітки «Продовжено на 5 років», внесення відповідної інформації до реєстру дозволів та повернути протягом трьох робочих днів оригінал дозволу позивачу.

В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «Дніпроспецсталь» зазначало, що ГУ Держпраці у Запорізькій області формально підійшло до розгляду заяви про продовження строку дії дозволу від 28 грудня 2012 року №902.12.23-27.10.0 та не врахувало предметний склад кожного з дозволів, чим протиправно відмовило у продовженні вказаного дозволу.

Крім цього, ПрАТ «Дніпроспецсталь» стверджувало, що ГУ Держпраці у Запорізькій області порушило строк розгляду заяви, тому відповідно до пункту 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» роботодавець має право через десять робочих днів з дня закінчення такого строку виконувати роботи підвищеної небезпеки та/або експлуатувати (застосовувати) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, зазначені в його заяві.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо продовження строку дії дозволу №902.12.23-27.10.0;

- зобов`язано Головне управління Держпраці у Запорізькій області продовжити Приватному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» строк дії дозволу №902.12.23-27.10.0 на виконання робіт підвищеної небезпеки від 28 грудня 2012 року, згідно з поданою 8 грудня 2017 заявою (реєстраційний номер 12968-08 від 8 грудня 2017 року) на продовження строку дії дозволу від 28 грудня 2012 року№902.12.23-27.10.0 та доданих до неї документів;

- у іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач допустив неправильне трактування пункту 15 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1107 від 26 жовтня 2011 року, вважаючи, що наявність будь-яких нещасних випадків на виробництві, які призвели до тяжких наслідків, є підставою для отримання нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

У цьому контексті суди дійшли висновку, що указаний пункт Порядку №1107 визначає обов`язок подачі такого позитивного висновку експертизи лише у випадку недотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки саме під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки.

На цій основі суди констатували, що відмова позивачу в продовженні строку дії дозволу на експлуатування устаткування підвищеної небезпеки при виробництві чавуну, сталі та феросплавів - посудини, що працюють під тиском, з підстав наявності самого факту виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, є протиправною.

Зрештою суди зазначили, що відповідач протиправно ухилився від продовження позивачу строку дозволу на експлуатування устаткування підвищеної небезпеки, а тому способом захисту прав позивача в цьому випадку є зобов`язання відповідача продовжити строк дії дозволу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву

У квітні 2019 року Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви без задоволення.

Скаржник стверджує, що управління Держпраці має брати до уваги наявність самого лише факту виникнення аварій та/або нещасних випадків, незалежно на якій ділянці, або у якому цеху вони мали місце, а також те, що вони пов`язані з виробництвом. Тому вважає, що висновки судів стосовно необхідності приналежності нещасного випадку до дозволу, який потребує продовження, є необґрунтованими.

Окрім цього, скаржник наголошує, що єдиними умовами для продовження строку дії раніше виданого дозволу є наявність заяви роботодавця, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та відсутність аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками. Відтак, зважаючи на відсутність нового експертного висновку та наявність нещасних випадків на виробництві, відповідачем правомірно надано відповідь про повернення без розгляду документів щодо продовження дії дозволу.

Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2019 року було відкрито касаційне провадження.

ПрАТ «Дніпроспецсталь» відзиву на касаційну скаргу не подало, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримало 3 червня 2019 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ПрАТ «Дніпроспецсталь» (код ЄДРПОУ 00186536) є юридичною особою, яка зареєстрована 15 квітня 1994 року, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів.

28 грудня 2012 року позивач отримав у Територіального управління державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області Дозвіл № 902.12.23-27.10.0, відповідно до якого підприємству дозволяється експлуатувати устаткування підвищеної небезпеки при виробництві чавуну, сталі та феросплавів - посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а саме:

- балони для азоту типу 400-10 ГОСТ 9731-79, тиск 6,3 МПа, об`єм 400 л, температура від 20°С до 50°С, інв. №№ 68669, 68670, 68671, 68672, 68673, 68674, 68610, 68611, 68612, 68613, 68614, 68615, 1991 р.в.; інв. №№ 59169, 59170, 59171, 59172, 59173, 59174, 59175, 59176, 1986 р.в., СРСР;

- балони для азоту типу 400-10 ГОСТ 9731-79, тиск 6,3 МПа, об`єм 400 л, температура від 20°С до 50°С, інв. №№ 68880, 68881, 68882, 68883, 68884, 68885, 68886, 68887, 68888, 68889, 68890, 68891, 1993 р.в., Росія;

- балони для азоту типу 400-10 ГОСТ 9731-79, тиск 15 МПа, об`єм 411 л, температура від 20°С до 60°С, інв. №№ 53520, 53521, 53522, 53523, 1977 р.в. СРСР; балони для повітря, інв. №№ 57559, 57560, 1979 р.в., СРСР;

- балони типу 100, інв. №№ 57505, 57506, 1977 р.в.; інв. №№57507, 57508, 1978 р.в., СРСР;

- посудини, інв. №№ 52199, 52200, 52201, 52202, 1970 р.в., СРСР;

- посудина-накопичувач, інв. №№ 52206 (1969 р.в.), 52432 (1972 р.в.), СРСР;

- посудина-компенсатор, інв. №№ 52207 (1970 р.в.), 52431 (1972 р.в.), СРСР;

- посудина-ресивер, інв. №№ 52433, 524344, 1970 р.в., СРСР;

- посудина-заповнювач, інв. № 57512, 1979 р.в., Німеччина;

- посудина-зрівнювач тиску, інв. №№ 57533, 57534, 1979 р.в., Швеція;

- повітрозбірники типу В-10, інв. №№ 57502, 57503, 1978 р.в., СРСР; збірник, інв. № 57633, 1979 р.в., СРСР;

- ресивери, інв. №№ 59739, 59740, 57941, 59742, 1986 р.в. СРСР; інв. №№ 21887, 21888, 21889, 21890, 1954 р.в., Німеччина; інв. №№ 24695, 34384, 34385, 1965 р.в., СРСР; інв. №№ 24696, 1960 р.в., СРСР; інв. №№ 53169, 53170, 1972 р.в., СРСР.

Указаний дозвіл видано на підставі заяви власника від 17 грудня 2012 року реєстр. №3-103-019014-58 та висновку експертизи ДП «Запорізький експертно-технічний центр Держгірпромнагляду України» №23.04.04-0275.12/5 від 10 грудня 2012 року. Строк дії дозволу з 28 грудня 2012 року до 28 грудня 2017 року.

8 грудня 2017 року ПрАТ «Дніпроспецсталь» звернулось до відповідача із заявою про продовження строку дії дозволу від 28 грудня 2012 року №902.12.23-27.10.0, надавши оригінал вказаного дозволу.

Листом від 27 грудня 2017 року №08/02.6-21/8692 відповідач повідомив, що за інформацією оперативного обліку, який здійснює Держпраці та його територіальні органи, відповідно до пункту 61 Порядку проведення розслідування та веденню обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, у ПрАТ «Дніпроспецсталь» за період дії дозволів з 27 грудня 2012 року до 28 грудня 2017 року зареєстрований нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом з тяжкими наслідками, та повернув позивачу оригінал дозволу, зазначивши, що розгляне питання щодо продовження строку дії дозволу на підставі оновленої заяви за формою згідно з додатком 5 Порядку №1107, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Стаття 21 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов`язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Строк дії дозволу становить на виконання робіт або на експлуатацію машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - п`ять років (з подальшим його продовженням); на застосування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки - безстроково.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - «Порядок №1107»).

Пунктом 1 Порядку № 1107 визначено, що цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Пунктом 15 Порядку №1107 визначено, що строк дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або на експлуатацію машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки становить п`ять років.

Строк дії дозволу продовжується органом, що його видав.

У разі коли під час строку дії дозволу роботодавцем не порушено його умов, строк дії такого дозволу продовжується на наступні п`ять років на підставі заяви роботодавця, поданої за формою згідно з додатком 5, та оригіналу дозволу.

Якщо під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови, зокрема не дотримано вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пункті 1 додатка 2, чи допущено виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, строк дії дозволу продовжується на підставі зазначеної заяви, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання зазначених у дозволі робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду справ» (далі також - «Закон №460-IX»).

Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №460-IX встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Оскільки касаційна скарга подана у квітні 2019 року, тобто до набрання чинності Законом №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

Згідно частини 4 статті 328 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваних рішень визначаються статтею 242 КАС (у редакції до 8 лютого 2020 року) України, відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 351 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

У цій справі предметом спору є правомірність непродовження відповідачем дії дозволу №902.12.23-27.10.0 від 28 грудня 2012 року, відповідно до якого ПрАТ «Дніпроспецсталь» дозволяється експлуатувати устаткування підвищеної небезпеки при виробництві чавуну, сталі та феросплавів - посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа.

Суди попередніх інстанцій установили, що відповідач повернув позивачу оригінал цього дозволу та зазначив, що розгляне питання щодо продовження строку його дії на підставі оновленої заяви за формою згідно з додатком 5 Порядку №1107, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Підставою повернення дозволу слугувала наявність зареєстрованого у ПрАТ «Дніпроспецсталь» нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом з тяжкими наслідками, за період дії значеного дозволу.

Відповідач на підтвердження правомірності дій у доводах касаційної скарги наводить твердження про те, що Держпраці має брати до уваги наявність самого лише факту виникнення аварій та/або нещасних випадків, незалежно на якій ділянці, або у якому цеху вони мали місце, а також те, що вони пов`язані з виробництвом та мають тяжкі чи смертельні наслідки. Відтак відповідач стверджує, що висновки судів про необхідність приналежності нещасного випадку до дозволу, який потребує продовження, є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає ці доводи хибними з огляду на таке.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо застосування пункту 15 Порядку №1107 під час розв`язання питання про продовження дії дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки за наявності нещасного випадку на виробництві протягом дії дозволу, однак не пов`язаного з ним.

Верховний Суд уже зазначав про те, що обов`язковою умовою при отриманні дозволу та при продовженні строку його дії є дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та недопущення виникнення аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками.

Водночас вимога щодо надання підприємством нового позитивного висновку експертизи стосується лише ситуації, коли аварія та/або нещасний випадок сталися саме при виконанні робіт або експлуатації машин, на які і видавався дозвіл, за продовженням дії якого звернулося таке підприємство. У разі ж, якщо нещасний випадок стався при виконання робіт або експлуатації машин за іншим дозволом, орган Держпраці не вправі вимагати від підприємства проведення нової експертизи щодо дозволу, якого цей нещасний випадок не стосується.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №804/4349/17, від 22 листопада 2019 року у справі №808/1910/19, від 5 березня 2020 року у справі №804/4460/17, від 26 червня 2020 року у справі №823/766/18, від 30 червня 2022 року у справі №808/1907/18, від 26 жовтня 2022 року у справі №808/1908/18 і колегія суддів не бачить підстав для відступу від неї.

Як встановили суди попередніх інстанцій, Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області видало позивачу дозвіл від 17 січня 2013 року №055.13.23, яким дозволяється виконувати роботи підвищеної небезпеки при виробництві сталі, а саме: роботи з вироблення розплавів чорних та кольорових металів та сплавів на основі таких металів, заготовок для прокатного виробництва, готового прокату, металевих труб і феросплавів. Дозвіл діє 17 січня 2013 року до 17 січня 2018 року.

Також суди зауважили, що у матеріалах справи наявний акт від 28 січня 2015 року №1/1-15 про нещасний випадок робітника ОСОБА_1 , який стався у ПрАТ «Дніпроспецсталь» 10 січня 2015 року о 1 годині 50 хвилин (цех, дільниця, місце, де стався нещасний випадок - сталеплавильний цех №2, дільниця розливка сталі).

Тобто, зазначений нещасний випадок мав місце в рамках дії дозволу №055.13.23, виданого Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Запорізькій області від 17 січня 2013 року (виконання робіт з підвищеної небезпеки при виробництві сталі, а саме: робіт з вироблення розплавів чорних та кольорових металів та сплавів на основі таких металів, заготовок для прокатного виробництва, готового прокату, металевих труб і феросплавів).

Відповідач у листі від 27 грудня 2017 року №08/02.6-21/8692 не навів інформації про наявність у ПрАТ «Дніпроспецсталь» нещасних випадків, що відносяться до дозволу №902.12.23-27.10.0 від 28 грудня 2012 року, яким дозволяється експлуатувати устаткування підвищеної небезпеки при виробництві чавуну, сталі та феросплавів - посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа.

Відтак Верховний Суд вважає правомірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведений нещасний випадок не відноситься до дозволу №902.12.23-27.10.0 від 28 грудня 2012 року, а відтак відмова Головного управління Держпраці у Запорізькій області щодо продовження строку його дії є протиправною.

Також Суд відхиляє доводи скаржника, що єдиними умовами для продовження строку дії раніше виданого дозволу є наявність заяви роботодавця, оригіналу дозволу і нового позитивного висновку експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та відсутність аварій та/або нещасних випадків, пов`язаних з виробництвом, із смертельними або тяжкими наслідками, оскільки застереження щодо необхідної наявності цих документів у розумінні пункту 15 Порядку №1107 стосуються лише випадків, коли під час строку дії дозволу роботодавцем порушено його умови.

Отже, наведені відповідачем доводи не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, надали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин і висновків касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349-356 359 КАС України у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду