Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.07.2018 року у справі №814/2229/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2018 року

Київ

справа №814/2229/17

провадження №К/9901/54959/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального кругу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду, ухвалене 24 січня 2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Устинова І.КА., суддів: Брагаря В.С., Птичкіної В.В., та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, прийняту 25 травня 2018 року, у складі колегії суддів: головуючого судді: Косцової І.П., суддів: Стас Л.В., Турецької І.О.,

І. Суть спору:

1. У жовтні 2017 року приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального кругу ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), за участю третьої особи - Державне підприємство «Національні інформаційні системи», у якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №3257/5 від 20 жовтня 2017року «Про тимчасове блокування державного реєстратора приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що відповідачем у ході проведення перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» порушено вимоги Порядку здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року №990.

2.1. Звертала увагу на те, що спірний наказ прийнято без врахування всіх фактичних обставин справи, оскільки з Актом за результатами проведення моніторингу реєстраційних дій позивача ніхто не ознайомлював, копію цього Акту позивач не отримувала, Наказ про проведення камеральної перевірки отримала поштою, а про існування Довідки від 13 жовтня 2017 року позивач взагалі не знала, жодних пояснень щодо неї надати не мала можливості.

3. Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив що оскаржені дії та наказ вчинені (прийняті) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справ

4. 03 серпня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №2461/7 «Про проведення моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», до переліку якого включено приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального кругу ОСОБА_1

5. За результатами проведеного моніторингу складено акт від 20 вересня 2017 року, за висновком якого виявлено порушення позивачем вимог статей 10, 16, 18, 26, 34 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 20 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26 жовтня 2011 року №1141 та Вимог до оформлення рішень державними реєстраторами прав на нерухоме майно від 21 листопада 2016 року № 1505/29635.

6. На підставі отриманої інформації 02 жовтня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №3549/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1.».

7. 13 жовтня 2017 року фахівцями Департаменту державної реєстрації та нотаріату проведено камеральну перевірку, за результатами якої складено довідку, якою підтверджено виявлені під час моніторингу порушення.

8. З урахуванням встановлених порушень Міністерством юстиції України прийнято наказ № 3257/5 від 20 жовтня 2017 року про тимчасове блокування доступу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру прав строком на один місяць, законність якого є предметом спору у цій справі.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року, позов задоволено.

9.1. Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України від 20 жовтня 2017 року № 3257/5 про тимчасове блокування доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

9.2. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

10. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки відповідач не довів обґрунтованості прийняття оскаржуваного наказу та допустив процедурні порушення під час проведення камеральної перевірки позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

11. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.

12. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на тому, що камеральну перевірку проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, відповідні накази надсилались на поштову адресу позивача. Тимчасове блокування доступу до Державного реєстру прав є заходом адміністративного попередження. Невнесення позивачем дати державної реєстрації земельних ділянок та найменування органу, що провів державну реєстрацію, призвело до неможливості ідентифікації такої земельної ділянки та співвіднесення речових прав відносно неї. Крім того зазначив, що позивач мав можливість ознайомитися з довідкою про результати камеральної перевірки, однак з відповідним клопотанням не звертався. Про тимчасове блокування доступу до Державного реєстру міг дізнатися з сайту Міністерства юстиції.

13. У скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої й апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

14. Верховний Суд ухвалою від 20 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

15. Заперечення на касаційну скаргу не надавались.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Надаючи правову оцінку обставинам справи, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 37? Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав.

18. За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав.

19. У разі, якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб'єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

20. За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації прав.

21. Процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено Порядком здійснення контролю у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 990 (далі - Порядок).

22. Відповідно до пункту 1 Порядку моніторинг реєстраційних дій - комплекс організаційних та технічних (з використанням програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри) заходів, які забезпечують систематичну, вибіркову перевірку дотримання державними реєстраторами прав на нерухоме майно, державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державні реєстратори), уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації законодавства під час проведення реєстраційних дій за критеріями, визначеними цим Порядком.

23. Згідно з пунктами 4-7 Порядку моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

24. Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін'юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

25. За результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

26. У разі виявлення на підставі акта моніторингу реєстраційних дій порушень порядку державної реєстрації проводиться камеральна перевірка державних реєстраторів та/або суб'єктів державної реєстрації.

27. Камеральна перевірка проводиться на підставі наказу Мін'юсту, яким утворюється комісія у складі не менше ніж трьох посадових осіб Мін'юсту. Камеральна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів. Наказ Мін'юсту про проведення камеральної перевірки в обов'язковому порядку розміщується на офіційному веб-сайті.

28. Копія наказу Мін'юсту про проведення камеральної перевірки надсилається протягом трьох робочих днів з дня його прийняття разом із супровідним листом державному реєстратору та/або суб'єкту державної реєстрації.

29. Відповідно до пунктів 9-10 Порядку результати камеральної перевірки оформляються довідкою, яка підписується усіма членами комісії. За результатами проведеної камеральної перевірки Мін'юст на підставі довідки комісії приймає мотивоване рішення відповідно до Законів у формі наказу.

VI. Позиція Верховного Суду

30. Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку, що проведенню камеральної перевірки передує обов'язок відповідача повідомити державного реєстратора про день, час та місце її проведення.

30.1. В свою чергу, невиконання наведених вимог законодавства призводить до визнання такої перевірки та рішень, прийнятих за її результатами незаконними.

31. Як вбачається з матеріалів справи, 02 жовтня 2017 року Міністерством юстиції України прийнято наказ №3549/7 «Про проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора приватного нотаріусу Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1.» копія якого супровідним листом від 03 жовтня 2017 року направлена на адресу приватного нотаріусу, що також підтверджується списком поштових відправлень.

31.1. Водночас, докази у підтвердження отримання приватним нотаріусом вищевказаного поштового відправлення в матеріалах справи відсутні.

31.2. Наявні в матеріалах справи супровідний лист від 03 жовтня 2017 року та список поштових відправлень від 06 жовтня 2017 року не є належними доказами у підтвердження отримання позивачем такого поштового відправлення.

32. Оскільки матеріали справи не містять доказів у підтвердження отримання приватним нотаріусом наказу про проведення камеральної перевірки №35491/7 від 02 жовтня 2017 року, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що камеральну перевірку проведено з порушенням встановленої процедури, а отже прийнятий за результатами такої перевірки наказ Міністерства юстиції України №3257/5 від 20 жовтня 2017року «Про тимчасове блокування державного реєстратора приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» підлягає скасуванню.

33. З приводу доводів касаційної скарги на дискреційні повноважень в питаннях визначення певного виду санкцій, колегія суддів не заперечує цього факту, але вважає, що такі рішення мають прийматися з урахуванням принципу пропорційності, який має на меті досягнення балансу між публічними інтересами та індивідуальними інтересами особи, а також між цілями та засобами їх досягнення, однак Верховний Суд вважає, що визначена позивачу санкція встановлена без урахування вказаного принципу.

34. Щодо наслідків виявлених недоліків, які на думку відповідача порушують права третіх осіб, а також створюють певні умови для вчинення інших порушень у сфері реєстрації, Верховний Суд зазначає, що останні є лише припущеннями касатора, що не підтверджені належним доказами.

35. Також, Верховним Судом відхиляються доводи відповідача щодо можливості позивача ознайомитися зі змістом відповідних наказів на офіційному сайті Міністерства юстиції України, оскільки відповідно до статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а отже позивач не зобов'язаний здійснювати моніторинг сайту Мін'юсту щодо розміщення на ньому такої інформації.

36. За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

37. Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

38. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

39. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

40. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець