Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.07.2019 року у справі №826/8142/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/8142/16

адміністративне провадження №К/9901/18893/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018 у складі колегії суддів: Костенка Д. А. (головуючий), Донця В. А., Шрамко Ю. Т. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у складі колегії суддів: Парінова А. Б. (головуючий), Беспалова О. О., Літвіної Н. М. у справі №826/8142/16 за позовом Акціонерного товариства "Шахтоуправління "Обухівська" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба безпеки України про визнання незаконним та нечинним наказу в частині,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Акціонерне товариство "Шахтоуправління "Обухівська" (далі - АТ "Шахтоуправління "Обухівська") звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба безпеки України, про визнання незаконним і нечинним наказу від 14.04.2016 №694 у частині застосування санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
10.06.2019, позовні вимоги задоволено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. АТ "Шахтоуправління "Обухівська" є нерезидентом, внесене Федеральною податковою службою Російської Федерації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

3.2. Мінекономрозвитку прийнято наказ від 14.04.2016 №694, яким до АТ "Шахтоуправління "Обухівська" застосовані спеціальні санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України, відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та на підставі подання Служби безпеки України від 05.04.2016 №8/1/2-6062 (далі - Наказ).

3.3. АТ "Шахтоуправління "Обухівська" звернулося до Мінекономрозвитку з листом від 26.05.2016 №01-08/1772Ю, в якому просило надати текст Наказу і подання, на підставі якого він був прийнятий та роз'яснити причини запровадження санкцій.

3.4. Крім того, АТ "Шахтоуправління "Обухівська" звернулося до Мінекономрозвитку з клопотанняи від 01.07.2016 №160701/1, в якому просило скасувати дію спеціальної санкції та не застосовувати індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

3.5. Листом Мінекономрозвитку від 08.07.2016 №4102-13/20715-07 позивача повідомлено про те, що до ініціатора застосування спеціальної санкції направлено запит щодо можливості її скасування.

3.6. За результатами розгляду вказаного запиту, Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України надало відповідь листом від 26.08.2016 №8/1/2-12194, в якій повідомлено, що АТ "Шахтоуправління "Обухівська" не надано документальних матеріалів на підтвердження вжиття практичних заходів, які гарантують виконання вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

3.7. Наказом Мінекономрозвитку від 01.09.2016 №1432 АТ "Шахтоуправління " Обухівська" переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньо економічної діяльності та зупинено дію Наказу.

4. Суди попередніх інстанції приймаючи судові рішення виходили з того, що обставини, викладені у поданні Служби безпеки України, на підставі якого прийнято Наказ, про проведення позивачем дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки і порушення ним вимог статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 №959-XII (далі-Закон №959-XII) жодним чином не підтверджуються та спростовуються наданими позивачем доказами. Тому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, вважає, що у зв'язку із надходженням до Мінекономрозвитку подання Служби безпеки України, яке за формою і змістом відповідало вимогам ~law7~, у відповідача не було правових підстав не застосувати спеціальну санкцію до позивача - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, скаржник наголошує, що спеціальну санкцію до АТ "Шахтоуправління "Обухівська" застосовано для недопущення загрози національній економічній безпеці України, а саме запобігання здійснення неконтрольованих експортно-імпортних операцій через митний кордон України поза митним контролем. Вказує, що лише після того як буде встановлено протиправність дій чи подання Служби безпеки України, можливо розглядати питання правомірності оспорюваного Наказу, однак дана обставина не була досліджена ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій.

6. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На обґрунтування відзиву посилається на правильність застосування норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. У свою чергу, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Згідно з ~law8~ (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами ~law9~ та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення ~law10~ або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки

10. Частиною 2 цієї статті передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

11. ~law11~ (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

12. Пунктом 4.3 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", що затверджене наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №52, зареєстроване у Міністерстві юстиції України
05.05.2000 №260/4481 (далі - Положення), відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом.

13. Тому, висновки судів попередніх інстанцій з приводу того, що подання Служби безпеки України є належною підставою для застосування Мінекономрозвитку спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкта господарювання є обґрунтованими.

14. Водночас, як слідує зі змісту норми ~law13~ у відповідній редакції, передумовою для застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції є саме порушення ними ~law14~ або пов'язаних з ним законів України.

15. Отже, слід відхили доводи касаційної скарги стосовно відсутності у Мінекономрозвитку правових підстав не застосувати до позивача спеціальну санкцію, за умови самого лише надходження подання від Служби безпеки України.

16. Відтак, з'ясування судами попередніх інстанцій тієї обставини, чи мало місце порушення позивачем норм ~law15~ є визначальним для правильного вирішення спору про оскарження Наказу.

17. Як вбачається з дослідженого судами попередніх інстанцій подання Служби безпеки України від 05.04.2016 №8/1/2-6062, у ньому йшлося про те, що за отриманими даними протягом 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Донбас" (далі - ТОВ "Енергомаш-Донбас") систематично здійснювало експортні операції з тимчасово непідконтрольної українській владі території Донецької області поза митним контролем на адресу компанії-нерезидента позивача.

Встановлено, що ТОВ "Енергомаш-Донбас" відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 05.11.2014 №1849/5 не було перереєстровано на підконтрольній Україні території. Відповідно до приписів наказу Державної фіскальної служби України від 22.12.2014 №385, рух через митні пости тимчасово непідконтрольних українській владі територій Донецької та Луганської областей припинено з
01.01.2015. Наведені обставини, як йдеться у поданні, свідчать про проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки з боку АТ "Шахтоуправління "Обухівська".

18. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від
30.03.2015 і відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 22.05.2015 №05-18/448, місцезнаходження ТОВ "Енергомаш-Донбас" зареєстроване за адресою: Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, Промислова зона, буд. 115.

19. У свою чергу, м. Курахове не було включене до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р у відповідних редакціях.

20. Крім того, судами попередніх інстанцій з'ясовано, що твердження відповідача щодо здійснення експортних операцій між ТОВ "Енергомаш-Донбас" і АТ "Шахтоуправління "Обухівська" протягом 2015 року, як через митний кордон України, так і поза митним контролем, не знайшли підтвердження жодними доказами.

Мінекономрозвитку та Служба безпеки України не надали судам жодних доказів на користь цієї обставини і не повідомили про причини неможливості їх надання.

21. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків щодо відсутності підстав стверджувати про порушення позивачем норм ~law16~, яке покладене в основу прийняття оспорюваного Наказу.

22. Що стосується доводів касаційної скарги стосовно невірно обраного способу захисту порушеного права позивача, то колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що подання Служби безпеки України є носієм інформації, у якому зафіксовані встановлені уповноваженим на те органом порушення відповідних вимог законодавства. Саме по собі подання не є рішенням про застосування спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та не створює жодних правових наслідків для позивача.

23. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

24. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

25. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

ПОСТАНОВИВ:

26. Касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

27. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 у справі №826/8142/16 за позовом Акціонерного товариства "Шахтоуправління "Обухівська" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Служба безпеки України, про визнання незаконним і нечинним наказу - залишити без змін.

28. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя В. М. Шарапа

Судді А. А. Єзеров

С. М. Чиркін