Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2022 року

м. Київ

справа №280/9443/21

провадження № К/990/16688/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Запорізької обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинський Тарас Євгенійович, про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Дурасової Ю. В., суддів: Божко Л. А., Лукманової О. М.

І. Суть спору

1. В жовтні 2021 року Запорізька обласна прокуратура (надалі також позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ( надалі також відповідач), в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т. Є. від 14 вересня 2021 року за №66809981 про відкриття виконавчого провадження, яким стягнуто із Запорізької обласної прокуратури виконавчий збір у розмірі 24000,00 гривень;

1.2. визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т. Є. від 14 вересня 2021 року за № 66809981 про стягнення виконавчого збору із Запорізької обласної прокуратури у розмірі 24000,00 гривень.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає про незаконність зазначених постанов, посилаючись на неправомірний розрахунок суми виконавчого збору, що підлягає стягненню із Запорізької обласної прокуратури, як за виконання рішення немайнового характеру. Указує, що за змістом резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 280/873/21 Запорізьку обласну прокуратуру зобов`язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 гривень. Отож, наявне вартісне, грошове вираження матеріально-правової вимоги позивача, на його думку, свідчить про її майновий характер, відповідно, виконавчий збір повинен становити 2451,79 гривень (10% від 24517,92 гривень).

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі №280/873/20, яке набрало законної сили 28 липня 2021 року, частково задоволено позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення коштів:

3.1. визнано протиправною бездіяльність Запорізької обласної прокуратури щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі середнього місячного заробітку;

3.1. зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 гривень;

3.1. стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06 січня 2021 року по 29 березня 2021 року в сумі 66548,64 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

01 вересня 2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №280/873/21.

14 вересня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т. Є. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №66809981 щодо примусового виконання виконавчого листа №280/873/21, виданого 01 вересня 2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом про зобов`язання Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 гривень.

Крім того, вказаною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 24000,00 гривень.

Також 14 вересня 2021 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинським Т. Є. винесено постанову про стягнення з боржника (Запорізької обласної прокуратури) виконавчого збору ВП №66809981 в розмірі 24000,00 гривень

Листом від 04 жовтня 2021 року за №21-419вих-21 Запорізька обласна прокуратура повідомила Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про те, що відповідно до вимог постанови від 14 вересня 2021 року ВП №66809981 про примусове виконання виконавчого листа №280/873/21, виданого 01 вересня 2021 року Запорізьким окружним адміністративним судом, на користь ОСОБА_1 нарахована вихідна допомога при звільненні в розмірі 24517,92 гривень.

30 вересня 2021 року вихідна допомога при звільненні (за винятком податків) в сумі 19736,93 гривень перерахована останній відповідно до платіжного доручення №2664.

Також платіжним дорученням №2621 від 30 вересня 2021 року на виконання вимог постанови за вказаними у постанові реквізитами перераховано відшкодування витрат виконавчого провадження в сумі 177,87 гривень.

4. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

5. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі №280/873/20 має немайновий характер у частині щодо зобов`язання Запорізької обласної прокуратури нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 гривень, у зв`язку з чим, на переконання суду, виконавчий збір підлягає стягненню з боржника в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати.

6. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, а позов задоволено.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд апеляційної інстанції зазначив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі №280/873/20, зокрема, зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі 24517,92 гривень, а отже вирішено вимогу про захист права, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно, за висновками цього суду, спір, вирішений рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року в справі №280/873/20, мав майновий характер.

IV. Касаційне оскарження

7. Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення цим судом норм матеріального права, просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року скасувати.

8. Верховний Суд ухвалою від 10 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, дійшовши висновку про необхідність перегляду указаного судового рішення на предмет правильності застосування положень статей 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404-VIII) з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 336/4615/17, від 09 липня 2020 року у справі № 806/2179/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 310/1512/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 815/3815/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 522/19758/18.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

9. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

12. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів.

13. За правилами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

14. При цьому, відповідно до визначення частини першої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчим збором є збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

15. За змістом частин другої - четвертої статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

VI. Позиція Верховного Суду

16. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

18. Отож, перегляд судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

19. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

20. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, з-поміж іншого, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

21. Майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

22. Отже, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

23. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

24. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18) та від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс200.

25. Як зазначалося вище, спірні постанови винесено державним виконавцем на підставі виконавчого листа від 01 вересня 2021 року, виданого на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі № 280/873/20, яким задоволено позовні вимоги, зокрема, щодо зобов`язання Запорізької обласної прокуратури здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні в розмірі 24517,92 гривень.

26. Таким чином, вимоги щодо нарахування та виплати вихідної допомоги є майновими позовними вимогами, оскільки їх об`єктом виступає благо, яке підлягає грошовій оцінці, відповідно розмір виконавчого збору у даному випадку мала обраховуватися з урахуванням суми грошового забезпечення, яку рішенням суду зобов`язано перерахувати та виплатити, тобто як зі спору майнового характеру.

27. Відтак, висновки суду апеляційної інстанції про те, що спір, вирішений рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі №280/873/20, мав майновий характер, є правильним, а тому підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції відсутні.

28. Поряд з цим, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на застосування судом апеляційної в оскаржуваному судовому рішенні положень статей 26, 27 Закону № 1404-VIII без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 336/4615/17, від 09 липня 2020 року у справі № 806/2179/16, від 16 вересня 2020 року у справі № 310/1512/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 815/3815/17, від 09 грудня 2020 року у справі № 522/19758/18, з огляду на те, що спірні правовідносини у вказаних справах хоча і стосувалися питання правомірності постановлених державними виконавцями постанов про стягнення виконавчого збору, втім, не є тотожними до правовідносин у цій справі в аспекті правильності обрахунку його розміру.

30. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки, викладені Верховним Судом у вказаних постановах, не підлягали до застосування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення у цій справі.

31. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

32. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

33. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

34. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2022 року у справі № 280/9443/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова