Історія справи
Ухвала КАС ВП від 06.02.2019 року у справі №806/90/16
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа №806/90/16
адміністративне провадження №К/9901/13024/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року (суддя Капинос О.В.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів Франовської К.С., Шидловського В.Б., Євпак В.В.)
у справі № 806/90/16
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Коростишівської міської ради
про визнання неправомірним рішення, дій, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 14.01.2016 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Коростишівської міської ради. У позові, з урахуванням доповнення від 28.03.2016, просив:
- визнати неправомірним рішення Коростишівської міської ради щодо підготування та прийняття 13.10.2015 рішення про затвердження Генерального плану м.Коростишева;
- визнати недійсним та скасувати рішення Коростишівської міської ради за №1056 від 13.10.2015 "Про затвердження Генерального плану м.Коростишева";
- визнати неправомірними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки з підстав, вказаних у листі від 29.12.2015 за №Х-613/0-790/6-15;
- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути звернення позивача від 19.11.2015 з доданими документами згідно норм чинного законодавства.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31.05.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016, у задоволенні позову відмовлено повністю.
3. До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник просив справу розглядати в судовому засіданні за його участю.
4. Ухвалою від 26.10.2016 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження. Справа по суті не розглядалась.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу передано на розгляд Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 06.02.2019 відмовлено в задоволенні клопотання скаржника, що надійшло до суду 29.01.2019, про залучення до участі у справі третьої особи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. 19.11.2015 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 2,0 га, розташованої за межами м. Коростишів, для ведення особистого селянського господарства.
8. Після отримання заяви Головне управління Держземагенства у Житомирській області звернулося із запитом до Коростишівської міської ради з проханням висловити свою позицію щодо можливості передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
9. Коростишівська міська рада повідомила, що відповідно до рішення Коростишівської міської ради №1056 від 13.10.2015 "Про затвердження Генерального плану м.Коростишева" дана земельна ділянка згідно з вказаним Генеральним планом та планом зонування території міста, запланована під розміщення об`єктів тепломережі, меж об`єктних котелень та магістральних і об`єктів водопостачання, каналізації та газопостачання.
10. У зв`язку з цим, листом від 29.12.2015 №Х-613/0-790/6-15 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило позивача, що на підставі ч.7 ст.118 Земельного кодексу України позивачу відмовлено у задоволенні його клопотання.
11. Позивач з відмовою не погодився і звернувся за захистом до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач вважає таку відмову протиправною, а рішення Коростишівської міської ради №1056 від 13.10.2015 недійсним, оскільки його прийнято з порушенням законодавства. Вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не перевірило, що земельна ділянка на законних підставах запланована під розміщення об`єктів тепломережі, не перевірило відповідність Генерального плану міста Коростишева нормам Земельного кодексу України, зокрема яким чиним земельна ділянка державної форми власності, розташована поза межами м. Коростишева, включена до Генерального плану м. Коростишева.
13. Окрім того, Коростишівська міська рада на сесії заяву позивача не розглядала.
14. Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області проти позову заперечувало. Вважає, що позивачеві у наданні дозволу відмовлено із законних підстав, оскільки бажана земельна ділянка не відповідає вимогам Генерального плану міста.
15. Коростишівська міська рада також заперечувала проти позову. Зазначала, що позивач до Коростишівської міської ради з заявою про надання земельної ділянки не звертався. Стверджувала, що проект Генерального плану м. Коростишева був розроблений та погоджений у відповідності до законодавства, зокрема, відповідно до ст. 16, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Вважає, що це рішення жодним чином не порушує права позивача.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Коростишівської міської ради від 13.10.2015 №1056 прийняте з урахуванням результатів громадського обговорення та позитивного експертного звіту щодо розгляду містобудівної документації, враховуючи рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, екології та використання природних ресурсів, тобто у порядку, визначеному чинним законодавством. Тому відсутні підстави для його скасування.
17. Крім того, оскаржуване рішення про затвердження Генерального плану міста не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення їх прав, та безпосередньо не породжує для позивача будь-яких обов`язків.
18. Суди відхили доводи позивача про те, що відповідач неправомірно включив до меж міста частину земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які знаходилися за межами міста, в тому числі і земельну ділянку розміром 2,0 га, дозвіл на яку хотів отримати ОСОБА_1 , оскільки ці земельні ділянки увійшли до меж міста та включені до генерального плану за погодженням відповідних органів влади.
19. Враховуючи те, що місце розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, не відповідає вимогам Генерального плану м.Коростишева, Головне управління Держгеокадастру правомірно відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою на підставі ч.7 ст.118 ЗК України.
20. Суди також відхили доводи позивача стосовно того, що Головне управління повинно було перевірити, що земельна ділянка на яку він претендує на законних підставах включена до Генерального плану міста, оскільки у Головного управління відсутній обов`язок перевіряти достовірність відомостей наданих органом місцевого самоврядування чи вимагати будь-які докази на підтвердження його позиції.
21. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції з таких підстав:
А) суди неправильно визначили, що є предметом спору. Стверджує, що його вимоги щодо неправомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є вторинними по відношенню до вимог про скасування рішення про затвердження Генерального плану міста;
Б) рішення, яким затверджено Генеральний план, порушує не лише права позивача, а й інтереси громади, інтереси держави;
В) відсутні докази оприлюднення прогнозованих наслідків, які виникнуть у зв`язку з затвердженням Генплану. До меж міста включено земельні ділянки, не передбачені схемою планування території району. Не отримано висновку Житомирської облдержадміністрації щодо визначення державних інтересів для врахування їх під час розроблення генплану. Не враховані зауваження та пропозиції інших органів. Суди не взяли до уваги і інших вагомих доказів позивача;
Г) суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права: взяв до уваги експертний звіт від 01.10.2015 № 24/15, складений ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», який є недостовірним; не залучив до участі у справі третю особу - Житомирську обласну державну адміністрацію, Управління екології та природних ресурсів, Управління культури, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Державне агентство автомобільних доріг України.
22. Заперечень на касаційну скаргу не надходило.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, та дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судових рішень.
24. Предметом спору є правомірність дій відповідача щодо ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою за клопотанням позивача та рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено Генеральний план міста Коростишів. З урахуванням доповнення до позовної заяви від 28.03.2016 більшість аргументів позивача стосувалася саме Генерального плану
25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Генеральний план м. Коростишева Житомирської області (коригування), з врахуванням зауважень, пройшов експертизу у ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", про що складено позитивний експертний звіт, яким даний проект рекомендовано до затвердження в установленому порядку.
26. Доводи позивача стосуються переоцінки висновків судів першої та апеляційної інстанції. Проте, відповідно до ч. 1 і 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
27. Відтак, доводи, передбачені у п. 21-В Суд відхиляє як такі, що виходять за межі касаційного розгляду.
28. Щодо доводів, наведених у п. 21-Г, то Суд погоджується з тим, що підстав для залучення зазначених третіх осіб не було, а позивачу було забезпечено процесуальні права подавати докази та висловлювати свої міркування під час їх дослідження. Відтак, суд апеляційної інстанції норм процесуального права не порушив.
29. Таким чином, суди на підставі встановлених фактичних обставин правильно застосували норми матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним та скасування рішення Коростишівської міської ради щодо підготування та прийняття 13.10.2015 рішення про затвердження Генерального плану м. Коростишева, рішення Коростишівської міської ради за №1056 від 13.10.2015 "Про затвердження Генерального плану м. Коростишева".
30. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
31. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 КАС України, Суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2016 року у справі № 806/90/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб