Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2018 року у справі №826/14728/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2018 року

Київ

справа №826/14728/15

адміністративне провадження №К/9901/4901/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київ - Одяг» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук Крістіни Миколаївни та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук Крістіни Миколаївни та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Данилишина В.М. від 27 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О., Троян Н.М. від 19 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Київ - Одяг» (далі - ПАТ «Київ - Одяг») звернулось до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. та реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, у якому з рахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. від 16 липня 2017 року № 22895223 про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - будівлю літ «А» за адресою: АДРЕСА_1;

- зобов'язати реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві внести зміни до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для внесення змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за номером 5906100 розділу Державного реєстру речових права на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 377616380380, із зазначенням загальної площі об'єкта нерухомого майна: будівля літ «А» за адресою: АДРЕСА_1, що становить 4883,3 кв. м.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що разом із заявою про проведення реєстраційної дії ним було подано всі документи, визначені законом, у тому числі декларацію про готовність об'єкта до експлуатації та технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна з виправленою технічною помилкою, відтак, відмова державного у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є протиправною.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково, зокрема: визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. від 16 липня 2015 року № 22895223 про відмову у внесенні змін до запису про нерухоме майно - будівля, літ. «А», у АДРЕСА_1; зобов'язано реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві повторно розглянути заяву ПАТ «Київ - Одяг», прийняту 26 червня 2015 року 12:25:09, реєстраційний номер 12066624 про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для внесення змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за номером 5906100 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 377616380380, об'єкт нерухомого майна: будівля літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням викладених у судовому рішенні висновків.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, позивачем при зверненні до державного реєстратора, крім декларації про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція адміністративних приміщень № 2 (на першому поверсі літери «А») адміністративно-виробничого комплексу в частині, зареєстрованою державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 15 квітня 2014 року за № 143141050473, та технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) літ «А» за адресою АДРЕСА_1 від 09 квітня 2014 року (інвентаризаційна справа № 27), було надано ще ряд документів, з яких слідує, що у 2014 році до реконструкції загальна площа будівлі становила 4708,2 кв. м та у результаті реконструкції було збільшено площу на 175,1 кв. м, а тому після реконструкції та введення об'єкта в експлуатацію його загальна площа становить 4883,3 кв. м (4708,2 кв. м +175,1 кв. м). З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що оскаржуване рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Осипчук К.М. від 16 липня 2015 року № 22895223 про відмову у внесенні змін до запису про нерухоме майно - будівлю літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. та Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві звернулися із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду 19 квітня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

У касаційній скарзі скаржники вказують на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що державним реєстратором було відмовлено у проведені реєстраційної дії на підставі пункту 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження) у зв'язку з тим, що у поданих для державної реєстрації документах виявлено невідповідність (стосовно загальної площі об'єкта нерухомого майна) документам, що містились у витребуваній реєстратором реєстраційній справі. Зокрема, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації та технічному паспорті на об'єкт нерухомого майна, які подані заявником, міститься відомості про загальну площу будівлі - 4883,3 кв. м, натомість, у декларації про готовність об'єкта до експлуатації та технічному паспорті на нежитловий будинок, що містяться в матеріалах реєстраційної справи, вказано, що загальна площа будівлі складає 583,4 кв. м. Крім того, скаржниками зазначається, що здійснений пошук інформації у реєстрі дозвільних документів показав, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації № 143141050473 від 15 квітня 2014 року зареєстрована у відповідному реєстрі, але відомостей про реєстрацію декларації з виправленою помилкою відсутні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/14728/15, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що Вищий адміністративний суд України діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду.

У відповідності з положенням пункту 11 частини другої статті 46, пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Пленум Верховного Суду постановою від 30 листопада 2017 року № 2 визначив, що днем початку роботи Верховного Суду є 15 грудня 2017 року. З цієї дати набрав чинності також Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким, зокрема, КАС України від 06 липня 2005 року № 2747-IV викладено у новій редакції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, суддею-доповідачем визначено суддю Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.В. від 10 травня 2018 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року за позовом ПАТ «Київ - Одяг» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Від ТОВ «Київ - Одяг» відзиву на касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук К.М. та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що представником ТОВ «Київ - Одяг» 26 червня 2015 подано до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для внесення змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за номером 5906100 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 377616380380, об'єкт нерухомого майна: будівля літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1.

Разом із заявою подано документи:

- квитанції від 26 липня 2015 року на підтвердження сплати державного мита за внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання витягу з державного реєстру прав;

- заява про виправлення технічної помилки (не з вини державного реєстратора) від 26 червня 2015 року;

- декларація про початок виконання будівельних робіт, серія та номер: 083141000309 від 10 квітня 2014 року, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією;

- декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 15 квітня 2014 року, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією;

- технічний паспорт від 09 квітня 2014 року, виданий Атестаційною архітектурно-будівельною комісією;

- довіреність на представника ПАТ «Київ - Одяг» від 17 квітня 2014 року;

- витяг з Державного земельного кадастру від 15 травня 2014 року, серія та номер: НВ-8000097852014;

- договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Щербаковим В.З. 23 вересня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за номером: 927;

- копія виписки з ЄДРПОУ від 03 липня 2014 року, серія та номер: АД № 517814;

- копія паспорта ОСОБА_5 (представника ТОВ «Київ - Одяг»), серія та номер: НОМЕР_1, виданий 16 листопада 2013 року Деснянським РВ ГУ ДМС України в м. Києві;

- копія картки платника податків ОСОБА_5, видана 07 грудня 2013 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва;

- свідоцтва про право власності на адміністративно-виробничий комплекс, серія НОМЕР_2 від 18 грудня 1997 року;

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 04 червня 2014 року № НОМЕР_3;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 червня 2014 року № 22603855.

Рішенням від 02 липня 2015 року № 22552951 державний реєстратор Осипчук К.М. розгляд вказаної заяви про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зупинено для направлення запиту до архіву відділу державної реєстрації речових прав про витребування архівної справи.

16 липня 2015 року державним реєстратором прийнято рішення № 22895223 про відмову у внесенні змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за номером 5906100 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 377616380380 спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зі місту даного рішення слідує, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Відсутні підстави для внесення змін до запису згідно поданої (виправленої) декларації від 15 квітня 2014 року № ІУ 143141050473 про готовність об'єкта до експлуатації - Реконструкція адміністративних приміщень № 2 (на першому поверсі літери «А», заг. пл. 4702,2 кв. м).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є неприйнятними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження державного реєстратора у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 868) та Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 3502/5).

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

- відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом);

- відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень;

- відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

- наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону;

- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що закон чітко визначає критерії, за якими державний реєстратор має перевіряти відповідність поданих документів вимогам законів, зокрема: щодо дотримання письмової форми правочину, відсутність у документах підчищень та виправлень, розбірливість тексту, відповідність форми встановленим вимогам, визначення факту виникнення у заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно. Крім того, державний реєстратор перевіряє повноту поданих для проведення державної реєстрації документів. Разом з тим, державний реєстратор не повноважний перевіряти справжність документів, наданих для проведення державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 826/8707/17.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі виявлення у свідоцтві про право власності на нерухоме майно технічної помилки, заінтересована особа письмово повідомляє про це державного реєстратора, який перевіряє відповідність відомостей Державного реєстру прав інформації, що міститься у заяві про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень. Якщо факт невідповідності підтверджено, державний реєстратор виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення. Виправлення технічної помилки у записах Державного реєстру прав, що була допущена не з вини державного реєстратора, здійснюється за плату.

Підпунктом 2.1 Порядку № 3502/5 визначено, що для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до підпункту 2.4 Порядку № 3502/5 для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку з допущенням технічної помилки заявник подає документ, у якому виявлено технічну помилку, та копії документів, визначені у пункті 2.3 цього розділу (документи, що посвідчують особу заявника).

Підпунктом 2.5 Порядку № 3502/5 передбачено, що для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу (документи, що посвідчують особу заявника), та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, ПАТ «Київ - Одяг» подано заяву про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв'язку з допущеною технічною помилкою (не з вини реєстратора) щодо відомостей про загальну площу об'єкта нерухомого майна, до якої долучено повний перелік документів, визначений Порядком № 3502/5. Відтак, доводи скаржника стосовно виявлених суперечностей у відомостях щодо загальної площі будівлі у поданих для реєстрації документах та документах, наявних у реєстраційні справі, нівелюються заявою позивача про допущену під час первинної реєстрації технічну помилку саме стосовно відомостей про загальну площу, для виправлення якої й було подано відповідну заяву.

Підпунктом 1.2 Порядку № 3502/5 визначено, що технічна помилка - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для обґрунтування того, що відомості про загальну площу адміністративного приміщення літ. «А», внесені під час первинної реєстрації реконструйованого об'єкта - будівлі літ. «А» за адресою АДРЕСА_1 (583, 4 кв. м), є помилковими, позивач зазначив, що вказана площа відображає лише частину об'єкта, зокрема, перший поверх приміщення літ. «А», який підлягав реконструкції, в той час як загальна площа адміністративного приміщення літ «А» (чотири поверхи) після реконструкції склала 4883,3 кв. м.

На підтвердження факту допущеної технічної помилки ПАТ «Київ - Одяг» подано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (реконструкція адміністративних приміщень № 2 (на першому поверсі літ. «А») адміністративно-виробничого комплексу в частині, після виправленої помилки, зареєстровану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 15 квітня 2014 року за №143141050473, відповідно до якої загальна площа будівлі становить 4883,3 кв. м; технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) літ. «А» від 09 квітня 2014 року (інвентаризаційна справа №27), виданий ТОВ «Бюро технічної інвентаризації Міжрегіональне» після виправленої помилки, відповідно до якого загальна площа приміщень становить 4883,3 кв. м; свідоцтво про право власності на адміністративно-виробничий комплекс, серія НОМЕР_2 від 18 грудня 1997 року, відповідно до якого загальна площа будівлі літ. «А» до реконструкції становила 4708,2 кв. м.

На підставі перевірки змісту зазначених документів, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до реконструкції загальна площа будівлі літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1 становила 4708,2 кв. м, та в результаті реконструкції було збільшено площу на 175,1 кв. м. Таким чином, після реконструкції та введення об'єкта в експлуатацію загальна площа об'єкта - адміністративне приміщення літ «А» склала 4883,3 кв. м (4708,2 кв. м +175,1 кв. м).

З огляду на це колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що під час первинного внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реконструйований об'єкт - адміністративну будівлю літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1, було допущено помилку внаслідок того, що замість загальної площі реконструйованого об'єкта нерухомого майна вказано площу першого поверху даного об'єкта, який безпосередньо підлягав реконструкції. Така помилка була зумовлена тим, що реєстратор вносив відомості до реєстру на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації та технічного паспорта на вказаний об'єкт, у яких була допущена аналогічна помилка (щодо загальної площі). Відтак, після виправлення помилки у документах, відповідно до яких вносились відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (декларації про готовність об'єкта до експлуатації та технічного паспорта), у державного реєстратора були відсутні підстави відмовляти ПАТ «Київ - Одяг» у внесенні відповідних змін до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стосовно доводів скаржника про те, що у реєстрі дозвільних документів не міститься відомостей про реєстрацію декларацію про готовність об'єкта до експлуатації після виплавленої помилки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 14 Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій враховано зміни, у двох примірниках за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Інспекція здійснює реєстрацію декларації, в якій враховано зміни, згідно з цим Порядком.

Відомості щодо внесення даних, зазначених у декларації, в якій виявлено технічну помилку або недостовірні дані, підлягають виключенню з єдиного реєстру в установленому порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що у разі виявлення технічної помилки у декларації про готовність об'єкта до експлуатації до реєстру вносяться відомості про декларацію, яка містить достовірні відомості, в той час, як декларація з невірними відомостями виключається із реєстру. Відтак, у реєстрі містяться відомості лише про одну зареєстровану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, яка містить достовірну інформацію.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, з інформаційної довідки із витягу з реєстру декларацій про готовність об'єкта до експлуатації слідує, що у ньому зареєстрована одна декларація про готовність об'єкта «Реконструкція нежитлових приміщень адміністративно-виробничого комплексу за адресою: АДРЕСА_1» до експлуатації. При цьому, зі змісту інформаційної довідки не можливо встановити, яка із двох декларацій зареєстрована - з допущеною помилкою чи після її виправлення, зареєстрована. Інших доказів того, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації після виправленої технічної помилки не зареєстрована у відповідному реєстрі, відповідачами не надано. Разом з тим, позивач надав судам достатньо доказів, які підтверджують, що декларація про готовність об'єкта до експлуатації після виправленої помилки зареєстрована Державною архітектурно-будівельною інспекцією (зокрема, відмітка та печатка проставлені на відповідній декларації).

На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про відсутність у реєстрі відомостей про реєстрацію декларацію про готовність об'єкта «Реконструкція нежитлових приміщень адміністративно-виробничого комплексу за адресою: АДРЕСА_1» до експлуатації після виплавленої технічної помилки.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в рішеннях судів повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи, що касаційний суд залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то в силу частини шостої статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції Осипчук Крістіни Миколаївни та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко