Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2020 року

Київ

справа №727/4082/17

адміністративне провадження №К/9901/22396/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26.07.2017 (в складі головуючого судді - Семенка О.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 (у складі колегії суддів: головуючого судді - Ватаманюка Р.В., суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю.) у справі №727/4082/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - ГУПФУ в Чернівецькій області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача щодо зарахування до його загального трудового стажу 05 місяців роботи на будівництві в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області з 18.07.1978 по 15.12.1978, а також 10 місяців і 2 днів його роботи муляром 4-го розряду в Північно-Казахстанській раді "Міжколгосбуд" міста Петропавловська, Казахської РСР з 02.04.1981 по 25.12.1982 для призначення і виплати йому пенсії за віком;

- зобов`язати відповідача ГУПФУ в Чернівецькій області зарахувати до його загального страхового стажу 05 місяців роботи на будівництві в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області з 18.07.1978 по 15.12.1978, та 10 місяців і 2 днів його роботи муляром 4-го розряду в Північно-Казахстанській раді "Міжколгоспбуд" міста Петропавловська, Казахської РСР з 02.04.1981 по 25.12.1982 для призначення і виплати пенсії за віком.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Визнано протиправною відмову ГУПФУ в Чернівецькій області про зарахування позивачу загального трудового стажу 05 місяців роботи на будівництві в колгоспі «Україна» села Ставки, Фастівського району, Київської області з 18.07.1978 року по 15.12.1978 року, а також 10 місяців і 2 дня його роботи муляром 4-го розряду в Північно-Казахстанській раді «Міжколгосбуд» міста Петропавловська, Казахської РСР з 02.04.1981 року по 25.12.1982 року для призначення щомісячної виплати йому пенсії за віком.

Зобов`язано відповідача зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу 05 місяців роботи на будівництві в колгоспі «Україна» села Ставки, Фастівського району, Київської області з 18.07.1978 року по 15.12.1978 року, а також 10 місяців і 2 дні його роботи муляром 4-го розряду в Північно-Казахстанській раді «Міжколгоспбуд» міста Петропавловська, Казахської РСР з 02.04.1981 року по 25.12.1982 року для призначення щомісячної виплати пенсії за віком.

Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 640,00 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що період роботи позивача в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області з 18.07.1978 по 15.12.1978 не підлягає зарахуванню до стажу роботи, оскільки довідки надані на підтвердження вказаного періоду роботи не містять підстави видачі, тобто посилання на первинні документи, на підставі яких їх видали. А період роботи позивача з 02.04.1981 по 25.12.1982 в Північно-Казахстанській раді "Міжколгоспбуд" не можливо врахувати за даними трудової книжки, оскільки запис про роботу внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, а саме - відсутні дані, на підставі яких внесено запис до трудової книжки та відсутня печатка організації. Крім того, вказаний період на підставі довідки про заробітну плату враховано до стажу роботи позивача (10 місяців 2 дні), а тому не підлягає повторному врахуванню.

Також зазначає, що зарахування до загального стажу роботи позивача спірних періодів роботи не дає права на призначення пенсії позивачу, оскільки відсутній необхідний стаж відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.

Позивач у запереченні на касаційну скаргу просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Справу передано до Верховного Суду.

У зв`язку з відсутністю клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач протягом 05 місяців з 18.07.1978 по 15.12.1978 працював на будівельних роботах в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області, що підтверджується довідкою цього колективного підприємства від 16.12.1978.

Згідно з записом в трудовій книжці позивача, на підставі укладеної угоди з 02.04.1981 по 25.12.1982, тобто, на протязі 01 року 08 місяців і 23 днів позивач працював в муляром 4-го розряду в Північно-Казахстанській раді "Міжколгосп" міста Петропавловська, Казахстанської РСР.

29.04.2016 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

Листами від 12.09.2016 та від 08.02.2017 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для призначення пенсії за віком з посиланням на не, що в позивача відсутній необхідний 15-річний загальний страховий стаж. Зазначив, що період роботи позивача в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області не може бути врахований для обчислення страхового стажу для призначення пенсії, оскільки довідка від 16.12.1978 №285 не містить підстави видачі, тобто, посилання на первинні документи, на підставі яких її видано. За інформацією правонаступника колгоспу, відомості про роботу позивача в документах колишнього колгоспу "Україна" села Ставки Фастівського району відсутні.

Щодо періоду роботи в Північно-Казахстанській Раді "Міжколгоспбуд" м. Петропавловська Казахстанської РСР з 02.04.1981 по 25.12.1982 відповідач зазначив, що вказаний період за даними трудової книжки не можна врахувати, оскільки відсутні дані, на основі яких внесено запис та печатка організації.

Згідно з архівною довідкою КДУ "Архів з особового складу" міста Петропавловська, в наявних на зберіганні наказах за 1980-1982 по зазначеному підприємству дані про прийом позивача на роботу та про його звільнення відсутні.

За вказаний період є відомості про часткове зарахування заробітної плати в травні, липні-грудні 1981 року, лютому-травні, липні-серпні, жовтні-листопаді 1982 року, тому на підставі даних про заробітну плату, вказаній в довідці, розрахунок стажу позивача за вказаний період (з 02.04.1981 по 25.12.1982) враховано 10 місяців і 21 день.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні спірних періодів його роботи до загального страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стаж роботи позивача підтверджується записами в його трудовій книжці, а також довідкою №285 від 16.12.1978, виданою правлінням колгоспу "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області та архівною довідкою №03.20.3-03.04/Ю-П-673 від 20.09.2016 з КДУ "Архів з особового складу" міста Петропавловська, що в свою чергу свідчить про необхідність його врахування до загального трудового стажу.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, яка підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Як встановлено судами, робота позивача на будівництві в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області в період з 18.07.1978 по 15.12.1978 (05 місяців) підтверджується довідкою від 16.12.1978 за №285, яка підписана головою колгоспу В.Т. Лата та головним бухгалтером В.П. Осадчук і завірена круглою печаткою.

Згідно з записами в трудовій книжці позивача, він з 02.04.1981 по 25.12.1982 на підставі укладеної угоди працював муляром 6-го розряду в раді "Міжколгоспбуд" м. Петропавловська, Казахської РСР (01 рік 08 місяців 23 дні), з яких відповідачем зараховано лише 10 місяців і 21 день.

Оскільки підставою для виконання робіт на будівництві була тимчасова трудова угода до завершення будівництва, укладена позивачем з цим підприємством, то видача наказів про прийняття на роботу і про звільнення не потрібно.

Крім того, робота позивача у вищевказаному підприємстві підтверджується довідкою від 20.09.2016, згідно з якою за квітень і травень 1981 року позивачу нарахована і виплачена заробітна плата в розмірі 1124,70 крб.

Згідно з п. 18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Так, в суді першої інстанції був допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який у період з 28.04.1982 по 21.11.1982 працював штукатуром-муляром 4-го розряду в раді "Міжколгоспбуд" м. Петропавловська, Казахської РСР за трудовим договором та який підтвердив факт роботи позивача на вказаному підприємстві.

Судами попередніх інстанцій на підставі дослідження записів трудової книжки, довідки №285 від 16.12.1978, виданої правлінням колгоспу "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області, архівної довідки №03.20.3-03.04/Ю-П-673 від 20.09.2016 з КДУ "Архів з особового складу" міста Петропавловська та показів свідка підтверджено роботу позивача в колгоспі "Україна" села Ставки, Фастівського району, Київської області з 18.07.1978 по 15.12.1978, а також 10 місяців і 2 днів його роботи муляром 4-го розряду в Північно-Казахстанській раді "Міжколгосбуд" міста Петропавловська, Казахської РСР з 02.04.1981 по 25.12.1982 (з яких відповідачем зараховано лише 10 місяців 21 день).

Отже, спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до загального стажу його роботи для призначення пенсії, а відтак суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали неправомірними дії відповідача та зобов`язали зарахувати позивачу в загальний трудовий стаж спірні періоди роботи.

Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: А. І. Рибачук

С. Г. Стеценко