Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 травня 2019 року

Київ

справа №240/4954/18

адміністративне провадження №К/9901/8593/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Драчук Т.О., Загороднюка А.Г., Полотнянка Ю.П. від 22.02.2019 у справі №240/4954/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФУ в Житомирській області) щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсії з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди згідно з постановою КМУ від 22.09.2010 №889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, винагороди за тривалу безперервну військову службу за період з лютого 2016 року по січень 2018 року включно, відповідно до довідки військової частини А3091 від 28.02.2018 №567 та довідки військової частини А1376 від 26.02.2018 №294;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії з 24.02.2018, з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого нарахована пенсія, фактично отриманих ним сум щомісячної додаткової грошової винагороди згідно з постановою КМУ від 22.09.2010 №889, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, винагороди за тривалу безперервну військову службу, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки військової частини А3091 від 28.02.2018 №567 та довідки військової частини А1376 від 26.02.2018 №294.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, одноразова грошова винагорода за безперервну військову службу та винагорода за участь в АТО входять до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, оскільки є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мають бути враховані при визначенні розміру грошового забезпечення для призначення пенсії, за умови сплати з них єдиного внеску.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.

Суд касаційної інстанції, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та відзиву на неї, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що позивача наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 04.01.2018 №2 звільнено у запас у зв'язку із закінченням строку контракту, а наказом командира військової частини №120 від 22.02.2018 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Позивачу з 24.02.2018 призначено пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Згідно з довідкою військової частини А1376 від 26.02.2018 №294 щодо додаткових видів грошового забезпечення та премії, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування позивачу з червня 2016 року по лютий 2018 року, крім видів грошового забезпечення, які враховані при розрахунку пенсії, нараховувались такі додаткові види грошового забезпечення: щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% грошового забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, винагорода за участь в АТО, винагорода за безперервну військову службу.

Згідно з довідкою військової частини А3091 від 28.02.2018 №567 позивачу з лютого по червень 2016 року на нараховувалась щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% грошового забезпечення та винагорода за участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування.

ГУ ПФУ в Житомирській області на звернення позивача листом від 07.09.2018 № С-3688 повідомило, що пенсія призначена йому на підставі поданих ним документів. Зазначено також, що законних підстав для врахування до складу грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за участь в АТО, винагороди за безперервну військову службу не вбачається, оскільки пенсія призначена та виплачується відповідно до чинного законодавства.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова винагорода за безперервну військову службу та винагорода за участь в АТО, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

При цьому суд першої інстанції керувався висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 10 березня 2015 року (справа № 21-70а15) щодо застосування у подібних цій справі правовідносинах положень ст. 9 та ч. 3 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), який полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, щомісячна додаткова грошова винагорода, одноразова грошова винагорода за безперервну військову службу та винагорода за участь в АТО не входять до передбаченого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України № 889 від 22.09.2010 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (у редакції, чинній на час проходження позивачем служби) щомісячна додаткова грошова винагорода установлюється, зокрема військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення (пункт 2 вказаної постанови).

Як встановлено судами, позивач під час проходження служби з лютого 2016 року по лютий 2018 року кожного місяця отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої нараховані і сплачені страхові внески.

За таких обставин, коли позивач під час проходження служби кожного місяця з лютого 2016 року по лютий 2018 року отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, з якої нараховані і сплачені страхові внески, а отже вказана допомога носила системний характер, то це дає підстави для включення її до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. А відтак, розмір призначеної позивачу у лютому 2018 року пенсії підлягає перерахунку з включенням до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія щомісячної додаткової грошової винагороди.

Водночас, згідно додатку 25 до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. №1294 додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, МВС, Держприкордонслужби , Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується одноразово військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: за 15, 20, 25, 30, 35 років безперервної служби.

Що стосується винагороди за участь в АТО, то вказана виплата не має систематичного, а носить тимчасовий характер, залежить від певних обставин, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Отже, враховуючи, що отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервну службу та винагорода за участь в АТО не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, оскільки носять тимчасовий або одноразовий характер, то у відповідача були відсутні законні підстави для обчислення позивачу пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, вказаних виплат.

За таких обставин, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та винагороди за участь в АТО не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків щодо вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи, що суди повно і правильно встановили обставини справи, проте неправильно тлумачили закон, який підлягав застосування, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести з 24 лютого 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , врахувавши в розрахунок, з якого обчислюється пенсія, суму щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі довідок військової частини А1376 від 26.02.2018 №294 та від 28.02.2018 №567.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз,

Судді Верховного Суду