Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2019 року

Київ

справа №820/3892/16

адміністративне провадження №К/9901/31056/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постановуХарківського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 (суддя: В.В. Самойлова)та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 (колегія суддів у складі: Катунов В.В., Бершов Г.Є., Ральченко І.М. )у справі №820/3892/16 за позовомПриватного підприємства «Імпекс Трейдінг» доГоловного управління Державної фіскальної служби у Харківській областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Імпекс Трейдінг» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 05.07.2016 №0000811402.

Позов мотивований тим, що заборгованість контрагентів по господарським операціям не набула статусу безнадійної.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Приватне підприємство «Імпекс Трейдінг», станом на 31 грудня 2015 року не мало правових підстав для віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної заборгованості та відображати у якості доходів в фінансовій звітності.

Не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а обставини, що мають значення для вирішення справи, судами з'ясовані неповно.

Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством «Імпекс Трейдінг» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.02.2015 по 31.12.2015.

За результатам вказаної перевірки складено акт №316/20-40-14-02-39612370 від 17.06.2016, у висновку якого встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 2160 «Інші доходи» фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва розділ 2. «Звіт про фінансові результати за 2015 рік» (Форма №2-мс) всього у сумі 10248872 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 1844797 грн. за рахунок не відображення доходів від безнадійної дебіторської заборгованості по наступним підприємствам: ТОВ «АСТОР-ПЛЮС» на суму 2868000 грн., ТОВ «КАРЗО ТРАСТ» на суму 4819468 грн., ТОВ «КЕНТАВР УКРАЇНА» на суму 377892 грн., ТОВ «ЛАРГЕС» на суму 683245 грн., ТОВ «УКР АЛЬЯНС ТРЕЙД» на суму 1500267 грн., що є порушенням Цивільного Кодексу України ст.526, ст.530, ст.612, ст.691, ст.692, п.4, 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» із змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 року №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.10.1999 за №725/4018, п. 7, 8, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» із змінами та доповненнями, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, п.п.14.1.11 п.14.1, п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями».

За наслідками вказаної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2016 №0000811402, яким збільшено суму податку на прибуток на суму 1844797 грн.

Безнадійною заборгованістю, відповідно до пп.14.1.11,14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

г) заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов'язаних з таким кредитором, та осіб, що перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах протягом останніх трьох років з моменту прощення;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, яка не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб;

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв'язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;.

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією».

Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що дебіторська заборгованість покупців, а саме: ТОВ «АСТОР-ПЛЮС», ТОВ «КАРЗО ТРАСТ», ТОВ «КЕНТАВР УКРАЇНА», ТОВ «ЛАРГЕС», ТОВ «УКР АЛЬЯНС ТРЕЙД» не підпадає під жодну з ознак безнадійної заборгованості, що встановлена вищенаведеними приписами. Строки позовної давності за договорами не сплили, згідно положень Цивільного Кодексу України; сторони не зверталися до суду із визнанням договорів недійсними, тобто правочини є належними та діючими на момент перевірки.

Суд касаційної інстанції, проаналізувавши наведене, вважає, що суди, надаючи оцінку правомірності висновків податкового органу та посилаючись на приписи статей 257, 261 ЦК України, дійшли правильного висновку про безпідставність вважати безнадійною дебіторську заборгованість перед позивачем на момент перевірки (червень 2016 року), оскільки договори поставки між позивачем та його покупцями були укладені у 2015 році. Відтак така дебіторська заборгованість не набула статусу безнадійної, ані за часом, ані за своєю правою природою.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду