Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа №263/9178/17

адміністративне провадження № К/9901/30936/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 (головуючий суддя: Блохін А.А., судді: Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.) у справі №263/9178/17 за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач), в якому просила:

визнати неправомірними дії відповідача щодо незарахування до стажу роботи ОСОБА_1 періоду роботи з 18.06.1996 по 29.12.1996; з 20.08.2005 по 31.08.2005; з 01.10.2007 по 31.10.2007; з 01.08.2011 по 31.12.2011 та зобов`язати пенсійний орган провести перерахунок пенсії та зарахувати цей період до стажу роботи, з урахуванням проведених виплат, з 31.05.2005;

зобов`язати відповідача відкоригувати помісячно персоніфіковані дані самозайнятої особи, яка діяла на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, ОСОБА_1 , у індивідуальних відомостях про застраховану особу період з 01.07.2000 по 27.12.2011, а також період з 18.06.1996 по 30.06.2000 з урахуванням задекларованих доходів: з 18.06.1996 по 31.12.1996 - 32000 грн; з 01.01.1997 по 31.12.1997 - 51358 грн; з 01.01.1998 по 31.12.1998 - 14382 грн; з 01.01.1999 по 31.12.1999 - 28623,39 грн; з 01.01.2000 по 31.12.2000 - 35716 грн; з 01.01.2001 по 31.12.2001 - 24224 грн; з 01.01.2002 по 31.12.2002 - 24968 грн; з 01.01.2003 по 31.12.2003 - 32314 грн; з 01.01.2004 по 31.12.2004 - 102200 грн; з 01.01.2005 по 31.12.2005 - 33450 грн; з 01.01.2006 по 31.12.2006 - 12423 грн; з 01.01.2007 по 31.12.2007 - 15124 грн; з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 32138 грн; з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 45 068 грн; з 01.01.2010 по 31.12.2010 - 106463,00грн; з 01.01.2011 по 31.12.2011 - 89526 грн. та перерахувати коефіцієнт по заробітній платі позивачу ОСОБА_1 з урахуванням відкоригованих сум та з урахуванням проведених виплат, з 31.05.2005;

зобов`язати відповідача переглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2008 та провести перерахунок пенсії по стажу, з урахуванням проведених виплат, з 01.03.2008.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.12.2018 позов задоволено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.12.2018 і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі постанову суду першої інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматичного розподілу справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка з 31.01.2005 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

У період з 31.05.2005 по 2016 рік позивачка отримувала пенсію за віком у Лівобережному об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя. З 01.09.2016 позивачку переведено на облік до Центрального об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя (наразі - Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області).

У 2017 році позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою, у якій просила надати інформацію щодо порядку обчислення пенсії з розшифровкою за видами доплат помісячно з моменту її призначення.

Листом від 18.04.2017 №1573/02 відповідач повідомив заявницю про те, що розмір пенсії розрахований згідно із вимогами законодавства.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

На обґрунтування позовних вимог позивачка стверджує, що пенсійний орган не донараховує їй пенсію, оскільки було неправильно розраховано індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та не враховано весь період страхового стажу. За твердженнями позивачки, відповідач не включив до її страхового стажу період роботи з 18.06.1996 по 29.12.1996; з 20.08.2005 по 31.08.2005; з 01.10.2007 по 31.10.2007; з 01.08.2011 по 31.12.2011, незважаючи на факт сплати внесків до УПФУ та наявність відповідних записів у трудовій книжці. Також позивачка стверджує, що пенсійним органом при обчисленні розміру пенсії не врахована заробітна плата за наступними періодами: з 01.07.1994 по 30.11.1997; з 01.01.1998 по 30.11.1998; з 01.01.1999 по 28.02.1999; з 01.04.1999 по 31.05.1999; з 01.07.1999 по 31.08.1999; з 01.10.1999 по 30.11.1999; з 01.01.2000 по 29.02.2000; з 01.04.2000 по 31.05.2000, хоча така отримувалася ОСОБА_1 щомісяця із обов`язковими відрахуваннями.

Крім зазначеного, позивачка також вказала на розбіжність відомостей щодо суми заробітку, яку вона отримувала протягом з 1996 року по 2011 рік із тими, що надав пенсійний орган.

Також на переконання позивачки, пенсійний орган у 2008 році неправомірно здійснив перерахунок пенсії на підставі її заяви виходячи із стажу та заробітної плати внаслідок чого відбулося зниження коефіцієнту по заробітній платі. Відтак, за твердженнями позивачки, пенсія з березня 2008 року має бути перерахована тільки виходячи із стажу.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що відповідно до інформації, зазначеній у свідоцтві про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 2230 від 24.05.1996, позивачка зареєстрована як приватний нотаріус з 17.06.1996. Проте, на облік до органів Пенсійного фонду позивачка взята лише 30.12.1996, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя № 6516/04 від 30.05.2005. Відтак, за відсутності інформації про сплату позивачкою внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 18.06.1996 по 29.12.1996, підстав для врахування цього періоду до страхового стажу немає. Крім того, за даними персоніфікованого обліку відсутнє нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків за жовтень 2007, а отже підстав для врахування цього періоду до стажу роботи також немає.

Також відповідач наполягає, що ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою від 14.03.2008 про перерахунок пенсії, у якій власноруч зазначила про необхідність проведення перерахунку пенсії виходячи із стажу роботи і заробітку. Внаслідок проведеного перерахунку, розмір пенсії був збільшений. Водночас повноважень щодо коригування помісячно персоніфікованих даних самозайнятої особи ОСОБА_1 в пенсійного органу немає.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що трудова діяльність позивачки у період з 18.06.1996 по 29.12.1996; з 20.08.2005 по 31.08.2005; з 01.10.2007 по 31.10.2007; з 01.08.2011 по 31.12.2011 підтверджується записами трудової книжки, а отже відповідач повинен відкоригувати відомості про застраховану особу та врахувати цей період до страхового стажу ОСОБА_1 . Також за висновками суду позивачкою документально підтверджено факт сплати обов`язкових платежів до органів ПФУ, а тому відповідач має помісячно відкоригувати у індивідуальних відомостях про застраховану особу персоніфіковані дані за період з 18.06.1996 по 30.06.2000, та з 01.07.2000 по 27.12.2011.

Апеляційний суд дійшов протилежного висновку. З посиланням на положення Закону № 1058-IV апеляційний суд дійшов висновку, що пенсійний орган при обчисленні позивачці пенсії правильно розрахував стаж та заробіток за період з 1996 року по 2011 рік. З зазначеної у довідці УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя № 6516/04 від 31.05.2015 інформації апеляційний суд встановив, що позивачка зареєстрована у органах ПФУ як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.12.1996, і відповідно з цієї дати сплачувалися страхові відрахування. Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 (до зміни прізвища ОСОБА_1 ) перебуває на обліку пенсійного органу як платник страхових внесків з червня 1996 року і відповідно сплачувала обов`язкові до відрахування внески за цей період не надано.

Також апеляційний суд дослідив дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, з яких встановив, що страховий стаж за серпень 2005 року зазначено 18 днів, за жовтень 2007 року 0 днів, дані за 2011 рік відсутні. Відповідно підстав для зарахування цього періоду до страхового стажу позивачки немає.

Апеляційний суд також визнав правомірними обмеження відповідачем розміру заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсії, коефіцієнтом 5,6.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування правильного по суті рішення суду першої інстанції. Скаржниця стверджує, що в повному обсязі сплатила страхові внески за весь 1996 рік, а отже помилковими є висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для обчислення розміру пенсії з врахуванням заробітку за цей період. Також скаржниця стверджує, що сума, зазначена у розрахунку УПФУ в графі «заробіток» не співпадає із заробітною платою та обов`язковими відрахуваннями, які ОСОБА_1 сплачувала протягом 1996 - 2011 років. В підтвердження факту здійснення відрахувань позивачка послалася на звітну документацію, що подавалася до податкових та пенсійних органів. Проте апеляційний суд, на відміну від суду першої інстанції, повністю проігнорував зазначені докази. Також скаржниця стверджує, що її трудова діяльність у період з 18.06.1996 по 29.12.1996; з 20.08.2005 по 31.08.2005; з 01.10.2007 по 31.10.2007; з 01.08.2011 по 31.12.2011 підтверджується записами трудової книжки, а отже відповідач повинен відкоригувати відомості про застраховану особу та врахувати цей період до страхового стажу ОСОБА_1 .

Окрім зазначено, на переконання скаржниці, внаслідок здійсненого пенсійним органом на підставі її заяви перерахунку пенсії, відбулося зниження коефіцієнту по заробітній платі. За позицією скаржниці, пенсія з березня 2008 року має бути перерахована тільки виходячи із стажу, без врахування заробітної плати.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції, просить суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Згідно із частинами першою, другою статті 341 КАС України, Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 18.06.1996 по 29.12.1996; з 20.08.2005 по 31.08.2005; з 01.10.2007 по 31.10.2007; з 01.08.2011 по 31.12.2011, колегія суддів зазначає таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом №1058-ІV.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

За визначеннями, наведеними у статті 1 цього Закону, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Положеннями статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:

ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 1 січня 2004 року.

До 1 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Таким чином до 1 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджуються записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж.

Верховний Суд у постанові від 27.05.2021 у справі №343/659/17 зробив висновок, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до положень статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637) основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Із записів, що містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 , судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 18.06.1996 по 27.12.2011 остання займалася приватною нотаріальною діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством Юстиції в Україні від 24.05.1996 за №2230 та зареєстрованого в обласній юстиції Донецької області 17.06.1996 за №103.

Із інформації, зазначеній у довідці УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя № 6516/04 від 31.05.2015, що міститься в матеріалах пенсійної справи та досліджена судом апеляційної інстанції, суд встановив, що позивачка зареєстрована у органах ПФУ як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 30.12.1996, і відповідно з цієї дати сплачувалися страхові відрахування. Доказів постановки позивачки на облік в органи ПФУ з червня 1996 року та до 30.12.1996 позивачкою не надано.

Апеляційний суд констатував, що згідно інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-5, страховий стаж ОСОБА_1 за серпень 2005 року зазначено 18 днів, за жовтень 2007 року 0 днів, данні за 2011 рік відсутні. Вищевказані показники страхового стажу у реєстрі, зазначені відповідно до сум сплачених за відповідний місяць страхових внесків. Доказів того, що позивачкою в порядку, визначеному ПФУ, здійснювалася доплата до сум страхових внесків, відповідно до приписів пункту 2 частини третьої статті 24 Закону №1058-ІV, суду не надано.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо відсутні правових підстав для зобов`язання відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії та зарахувати до страхового стажу спірний період.

Щодо вимоги позивачки зобов`язати відповідача відкоригувати помісячно у індивідуальних відомостях про застраховану особу персоніфіковані данні ОСОБА_1 за період з 18.06.1996 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 27.12.2011, з урахуванням повної суми задекларованих доходів, колегія суддів зазначає таке.

Позивачка стверджує, що відповідачем протиправно обмежено розмір її заробітної плати, з якої проведено перерахунок, коефіцієнтом 5,6, хоча страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з усієї заробітної плати, яку вона отримувала.

Відповідно до статті 41 Закону №1058-ІV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Зміст наведеної норми дає підстави дійти висновку, що законодавцем встановлено обмеження показником 5,6 до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія. Відповідно у територіального органу ПФУ відсутні функції щодо відображення і індивідуальних відомостях повних даних про отриманий особою дохід.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо відсутності правових підстав для зобов`язання відповідача відкоригувати помісячно персоніфіковані данні самозайнятої особи, яка діяла на підставі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, ОСОБА_1 у індивідуальних відомостях про застраховану особу період з 01.07.2000 по 27.12.2011, а також період з 18.06.1996 по 30.06.2000 з урахуванням задекларованих доходів: з 18.06.1996 по 31.12.1996 - 32000 грн; з 01.01.1997 по 31.12.1997 - 51358 грн; з 01.01.1998 по 31.12.1998 - 14382 грн; з 01.01.1999 по 31.12.1999 - 28623,39 грн; з 01.01.2000 по 31.12.2000 - 35716 грн; з 01.01.2001 по 31.12.2001 - 24224 грн; з 01.01.2002 по 31.12.2002 - 24968 грн; з 01.01.2003 по 31.12.2003 - 32314 грн; з 01.01.2004 по 31.12.2004 - 102200 грн; з 01.01.2005 по 31.12.2005 - 33450 грн; з 01.01.2006 по 31.12.2006 - 12423 грн; з 01.01.2007 по 31.12.2007 - 5124 грн; з 01.01.2008 по 31.12.2008 - 32138 грн; з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 45068 грн; з 01.01.2010 по 31.12.2010 - 106463 грн; з 01.01.2011 по 31.12.2011 - 89526 грн та перерахувати коефіцієнт по заробітній платі позивачу ОСОБА_1 з урахуванням відкоригованих сум та з урахуванням проведених виплат, з 31.05.2005.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача переглянути заяву ОСОБА_1 від 01.03.2008 та провести перерахунок пенсії тільки по стажу, з урахуванням проведених виплат, з 01.03.2008, колегія суддів зазначає таке.

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого, заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною п`ятою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Згідно із пунктом 1.5. цього Порядку, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до пункту 2.7. Порядку № 22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. 2- 4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.

Пунктом 4.1. Порядку № 22-1передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Зміст наведених норм права дає підстави дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому законодавцем порядку.

Апеляційним судом встановлено, що позивачка 14.03.2008 звернулася до пенсійного органу із заявою встановленого зразка, у якій просила провести перерахунок пенсії по заробітку та стажу (а.с. 77, том ІІ).

Розпорядженням відповідача від 25.03.2008, на підставі заяви від 14.03.2008, позивачці проведено перерахунок пенсії по заробітку та стажу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду про відсутність у діях відповідача протиправної поведінки, оскільки перерахунок пенсії проведений виходячи із складових (заробіток та стаж) про які просила особисто ОСОБА_1 у поданій 14.03.2008 заяві.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги ОСОБА_1

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №263/9178/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Шарапа