Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2019 року

Київ

справа №489/1431/17

адміністративне провадження №К/9901/21156/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №489/1431/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанов про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року (постановлену у складі: головуючого судді Тихонової Н.С.) та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог заяви

1. 22 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Управління патрульної поліції м. Миколаєва по справі про адміністративне правопорушення серії АР №613765 від 15 березня 2017 року.

2. 22 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Управління патрульної поліції м. Миколаєва по справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року.

3. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15 березня 2017 року о 10 годині 40 хвилин позивача, яка перебувала за кермом автомобіля та рухалася по вулиці Знаменській в м. Миколаєві, зупинили працівники патрульної поліції та в грубій формі звинуватили в порушенні правил дорожнього руху. Вважає, що вона не порушувала правил дорожнього руху. Крім того, жодних доказів працівники патрульної поліції не надали. Поки позивач з'ясовувала стосунки з поліцією приїхав її чоловік, який діставши з автомобіля свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, пред'явив його працівникам відповідача. Однак їх це не влаштувало, тому на позивача відразу склали дві постанови про накладення адміністративного стягнення. Вважає вказані постанови незаконними, оскільки їй не були роз'яснені її права та обов'язки; не було з'ясовано чи було вчинення правопорушення, чи винна дана особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

4. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2017 року об'єднано в одне провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови по справі №489/1432/17 та адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанови по справі №489/1431/17. Присвоєно справі загальний номер №489/1431/17 (№2-а/489/224/17).

Короткий зміст рішення суду І інстанції

5. 25 травня 2017 року Ленінський районний суд м. Миколаєва вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Миколаєва про скасування постанов про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №613765 від 15 березня 2017 року, винесену відносно ОСОБА_1 - скасувати.

У задоволенні вимог про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року винесеної відносно ОСОБА_1 - відмовити.

6. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні належні докази щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП. Однак згідно наданих доказів (відеозапису фіксації вчинення адміністративного правопорушення) вбачається порушення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. 12 вересня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року - без змін.

8. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. 25 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1.

У касаційній скарзі касатор просить змінити ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року та постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року в частині відмови у скасуванні постанови про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року. Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року, а провадження у справі закрити.

10. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року.

11. Управління патрульної поліції м. Миколаєва надало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечувало проти задоволення касаційної скарги.

12. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 зазначає, що при звинуваченні її в порушенні правил дорожнього руху працівники поліції в грубій формі вимагали в неї документи та сплатити негайно штраф, погрожували доставкою в райвідділ поліції в кайданках, принижували її людську гідність образами. І поки вона з'ясовувала стосунки з поліцією приїхав її чоловік який напередодні переховав в автомобілі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і знайшовши надав його працівникам поліції, що підтверджено їх відеоматеріалами. Таким чином, з боку позивача відсутнє правопорушення. Крім того, у позивача двоє неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючий чоловік та двоє батьків пенсіонерів, яких вона повинна утримувати, працюючи на фармацевтичну компанію ПАТ «Фармак». Тому, постійно перебуваючи за кермом автомобіля вона завжди дотримується правил дорожнього руху. Також посилається, що адміністративна справа була розглянута судами з порушенням строків, встановлених КАС України.

14. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (відповідача у справі):

Управління патрульної поліції м. Миколаєва посилається на те, що факт вчинення позивачем правопорушень зафіксовано на відеозаписах, зі змісту яких вбачається, що вона не зупинилась перед дорожнім знаком 5.62 «місце зупинки» та проїхала перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофора. Крім того, при перевірці документів не мала при собі реєстраційного документу на транспортний засіб, чим порушила правила дорожнього руху.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

15. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15 березня 2017 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухалась у м. Миколаєві по проспекту Богоявленському на перехресті із вул. 295 Стрілецької дивізії та була зупинена відповідачем.

16. Під час перевірки документів, передбачених п.п. 2.1 ПДР України, інспекторами патрульної поліції було виявлено, що водій не мала при собі реєстраційного документу на транспортний засіб, що є порушенням п.п. 2.1. ПДР України.

17. У зв'язку з цим молодшим лейтенантом Калабугіною Є.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №613787 за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

18. Конституція України.

18.1. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

19.1. Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

19.2. Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

20. Кодекс України про адміністративні правопорушення, введений в дію з 1 червня 1985 року постановою Верховної Ради Українcької РСР від 7 грудня 1984 року №8074-X (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

20.1. Частина перша статті 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

20.2. Стаття 251.Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

20.3. Стаття 280. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

22. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про законність постанови Управління патрульної поліції м. Миколаєва по справі про адміністративне правопорушення серії АР №613787 від 15 березня 2017 року.

23. Частиною першою статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки реєстраційного документа на транспортний засіб.

24. Судами попередніх інстанції правильно встановлено, що позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі фактично підтвердила, що під час проведення перевірки вона не надала інспектору поліції реєстраційного документа на транспортний засіб, оскільки її чоловік напередодні переховав їх в інше місце в автомобілі.

25. Твердження касатора про те, що вона не вчиняла правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, спростовується відеозаписом фіксації вчинення адміністративного правопорушення.

26. Інші доводи касатора не впливають на правильне вирішення даної справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій.

27. Згідно зі статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2017 року у справі №489/1431/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх