Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2023 року

Київ

справа №140/7890/22

адміністративне провадження №К/990/31382/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №140/7890/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року (головуючий суддя Обрізко І.М., судді: Іщук Л.П., Шинкар Т.І.),-

ВСТАНОВИВ:

Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 16 лютого 2023 року, прийнятим в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, позов задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11 жовтня 2021 року №0056140705, №0056150705 (а.с.86-92).

Відомості про дату отримання копії вказаного рішення сторонами у матеріалах справи відсутні.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - ГУ ДПС), 16 березня 2023 року поштою направило апеляційну скаргу (а.с.94-99).

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали (а.с.103-104).

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 28 квітня 2023 року о 17:38 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.106).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 травня 2023 року повернув апеляційну скаргу скаржнику (а.с.107-108).

Ухвала суду апеляційної інстанції вмотивована тим, що у встановлений судом строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула її недоліків.

Відомості про дату отримання копії вказаної ухвали ГУ ДПС у матеріалах справи відсутні.

07 червня 2023 року ГУ ДПС повторно направило поштою апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, до якої документ про сплату судового збору додано не було. Із скаргою апелянт також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказував про об`єктивну неможливість сплатити судовий збір. Так, ГУ ДПС немає можливості передбачити у свої видатках на поточний рік значну суму для сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг, а також з урахуванням інтенсивності оскарження рішень податкового органу платниками податків. При цьому сплата судового збору здійснюється в порядку черговості залежно від суми коштів, що надходить на рахунок КЕКВ 2800. Апелянт зауважив, що звернувся до суду з апеляційною скаргою повторно у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. З огляду на вказане ГУ ДПС просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження і, відповідно, поновити цей строк (а.с.111-118).

Ухвалою від 11 липня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні ГУ ДПС. Апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням поважних причин його пропуску, крім тих, яким судом вже надано оцінку; надати документ про сплату судового збору (а.с.123-124).

Оцінюючи наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виснував, що самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутності таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску такого строку. Відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання свої процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Крім того, апеляційний суд звернув увагу на те, що при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір так і не було сплачено.

Копія вказаної ухвали були доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 12 липня 2023 року о 22:06 годин, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.125).

24 липня 2023 року через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС подало до Восьмого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого додало також платіжну інструкцію від 17 липня 2023 року №1826 про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн. Апелянт просив врахувати, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду із скаргою, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. Зауважив, що первісна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження, а повторне звернення до суду з апеляційною скаргою відбулось у найкоротші терміни (а.с.126-129).

Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10 серпня 2023 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві ГУ ДПС, та відмовив в її задоволенні. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2023 року (а.с.130-131).

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважною причиною такого пропуску апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Держава повинна дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил, нею ж встановлених. Ні звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений КАС України, ні та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до суду, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Скаржник доводить, що копію ухвали від 28 квітня 2023 року про залишення первинної апеляційної скарги без руху він не отримував. Звертаючись до апеляційного суду із скаргою повторно, ГУ ДПС вказувало на обставини об`єктивної неможливості сплатити судовий збір, які помилково не було враховано судом. Копію ухвали від 11 липня 2023 року про залишення без руху повторно поданої апеляційної скарги скаржник отримав лише 13 липня 2023 року та невідкладно усунув зазначені у ній недоліки, а саме сплатив судовий збір і подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску.

На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував, що повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору не позбавляє права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом. ГУ ДПС наголошує, що подання апеляційної скарги повторно відбулось у межах строку, встановленого частиною другою статті 299 КАС України. На переконання скаржника, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 лютого 2023 року (справа №120/14564/21-а), від 01 квітня 2021 року (справа №140/8457/20).

Ухвалою від 12 жовтня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування апеляційним судом матеріального права чи порушення норм процесуального права.

31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просив залишити її без задоволення, а ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін як законну та обґрунтовану. Позивач зауважив, що довготривала процедура погодження і сплати судового збору не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження і, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення. Така позиція відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 18 грудня 2018 року (справа №810/3131/17), від 05 лютого 2019 року (справа №826/11314/17), Великою Палатою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року (справа №640/3393/19). Зокрема, Велика Палата Верховного Суду вказувала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. На переконання позивача, у цій справі відповідач не надав суду належних доказів поважних причин пропуску строку, які б не дозволяли останньому подати апеляційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань. Поряд з цим наданий апеляційним судом строк для усунення недоліків апеляційної скарги був достатнім.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України (в редакції, чинній з 8 лютого 2020 року) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з лютого 2023 року (часу ухвалення рішення судом першої інстанції) по 10 серпня 2023 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (16 березня 2023 року; 07 червня 2023 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі.

Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. Копія відповідної ухвали від 28 квітня 2023 року була цього ж дня о 17:38 год доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС, що підтверджується як письмовими матеріалами адміністративної справи, так і відомостями, отриманими судом касаційної інстанції за результатами витребування за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» електронної справи, що формувалась судом апеляційної інстанції. При цьому суд касаційної інстанції встановив, що реєстраційна картка, яка сформована цим судом, містить правильні ідентифікаційні дані Головного управління ДПС у Волинській області, зокрема, його ЄДРПОУ ВП 44106679.

Отже, викладені скаржником у касаційній скарзі доводи про неотримання копії ухвали про залишення первинно поданої апеляційної скарги без руху є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

За правилами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України копія ухвали від 28 квітня 2023 року вважається врученою ГУ ДПС 01 травня 2023 року, відтак, десятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув ще 11 травня 2023 року. Проте, ні у строк до вказаної вище дати, ні у строк до 30 травня 2023 року (дата повернення вперше поданої апеляційної скарги) ГУ ДПС жодним чином не відреагувало на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, що обґрунтовано слугувало підставою для її повернення апелянту.

За результатами витребування електронної справи, сформованої апеляційним судом, суд касаційної інстанції також встановив, що копія ухвали від 30 травня 2023 року була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 30 травня 2023 року о 19:25 год.

До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову як не долучило документ про сплату судового збору, так і не навело жодних пояснень щодо причин його відсутності.

При цьому суд касаційної інстанції погоджується із доводом скаржника, що повторне звернення до суду із апеляційною скаргою дійсно відбулось без надмірних зволікань.

Разом з тим, саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Поряд з наведеним суд касаційної інстанції зазначає, що у ситуації повторного звернення з апеляційною скаргою без надмірних зволікань та усунення недоліків апеляційної скарги, але вже за результатами її повторного залишення без руху, питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

У цьому конкретному випадку суд касаційної інстанції не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ту обставину, що згідно з платіжною інструкцією №1826 від 17 липня 2023 року ГУ ДПС сплатило судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі. Так, ГУ ДПС ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 16 березня 2023 року (дати подання апеляційної скарги вперше) по 17 липня 2023 року апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного суду, що скаржник у цій справі мав достатньо часу для сплати судового збору, а саме майже три місяці (з 16 березня 2023 року по 07 червня 2023 року - дату повторного звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою). Водночас ГУ ДПС належними і допустимими доказами не довело існування обставин, які б перешкоджали такій сплаті у встановлені законом строки.

У сукупності з обставинами ігнорування вимог ухвали від 28 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Ні доказів відсутності коштів на сплату судового збору, ні доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання таких коштів у період до 17 липня 2023 року матеріали справи не містять. Такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції з урахуванням доводів касаційної скарги не знаходить підстав не погодитись з наданою наведеним вище обставинам оцінкою апеляційного суду та погоджується з його висновком про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений ГУ ДПС з поважних причин.

Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 лютого 2023 року (справа №120/14564/21-а), від 01 квітня 2021 року (справа №140/8457/20), скаржник залишив поза увагою, що у всіх приведених вище справах суб`єкт владних повноважень при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою усунув недолік, який слугував підставою для повернення первинної апеляційної скарги. Суд касаційної інстанції вчергове наголошує, що ця обставина є істотною для вирішення питання про поважність/неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги повторно. Водночас у межах цієї справи таких обставин встановлено не було.

Отже, обставини у наведених справах не можна вважати подібними цій справі, а висновки Верховного Суду сформовані за наслідками оцінки конкретних обставин.

Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №140/7890/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко