Історія справи

Ухвала КАС ВП від 31.01.2018 року у справі №821/4521/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

Київ

справа №821/4521/14

ксаційне провадження №К/9901/5755/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 (головуючий суддя Хом'якова В.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 (головуючий суддя Шеметенко Л.П., судді: Запорожан Д.В., Коваль М.П.) у справі №821/4521/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 №0002532200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19371802,00грн. за декларацією грудня 2013року; №0002612200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування в розмірі 18349005,00грн.; №0002542200 про збільшення суми грошового зобов'язання на 449235,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 224617,50грн.; №0002582200 про зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на 18147,00грн. по декларації грудня 2013 року; №0002592200 про зменшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ 44840,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22420,00грн.; №0002602200 про збільшення суми бюджетного відшкодування по ПДВ на 611222,00грн.; №0002572200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних осіб на 14939,00грн. та застосування штрафу в сумі 7639,65грн.; №0002562200 про застосування штрафу у сфері зовнішньоекономічної діяльності 680,00грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015, позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 №0002562200; від 08.08.2014 №0002572200; від 08.08.2014 №0002532200 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2765732,00грн.; від 08.08.2014 №0002612200 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, на суму 1778525,00грн.; від 08.08.2014 №0002542200 в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13859,00грн. та застосування штрафної санкції в сумі 6929,50грн.; від 08.08.2014 №0002592200 в частині зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 1638,00грн. та застосування штрафу в сумі 819,00грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Публічне акціонерне товариство «Херсонський суднобудівний завод» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 скасувати в частині, та прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема пункту 198.4 статті 198, пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України, статей 19, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, пп.138.1.1 п..138.1, п.138.2, п.138.4, п. 138.8, пп. 138.10.5 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139, п.141.1 ст.141, пп. 159.1.2, п. 159.1.3 п.159.1 ст.159 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на загальну суму 19371802грн.;

п. 7 підрозділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядок 09 Додатку ПЗ) за 2013 рік на загальну суму 18349005грн.;

п.187.1 ст.187, п.198.1, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету (рядок 25 декларації) на загальну суму 449235,00грн.;

завищено суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації) на загальну суму 44840грн.;

завищено суми від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на загальну суму 18147грн. за грудень 2013 року,

занижено суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 611222грн.;

п. 160.5 ст.160 Податкового кодексу України, в результаті чого при виплаті доходу на користь нерезидента Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» не утримано податок за ставкою у розмірі 6%, що складає 14939,29грн. та не внесено до бюджету у джерела виплати такого доходу за рахунок цього доходу за 2013 рік;

п.46.1 ст.46, п.48.1 ст.48 та пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України, в результаті чого до органу державної податкової служби не подано додатки ПН «Розрахунок (звіт) податкових зобов'язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» за 2013 рік по Компанії «ВSD SHIPPING LIMITED» до податкової декларації з податку на прибуток підприємстві 2013 рік та не відображена у рядку 17 Декларації сума податку, яка утримується при виплаті доходу нерезиденту за звітний (податковий) період;

статтю 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №1 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтю 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та п.49.1, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу, в результаті чого органу державної податкової служби не подані Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.07.2013, 01.10.2013, 01.01.2014;

статтю 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» розрахунки імпортній операції на суму 1 000 600 дол. США та на суму 191141,76 євро, як здійснені по контракту від 19.12.12 №КН13792-2 складеному з компанією «Епglestead LTD», завершені з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків (90 днів), статтю 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР валютна виручка у загальній сумі 2936151 дол. США на валютний рахунок ПАТ «ХСЗ» надійшла з порушенням термінів розрахунків (90 ) днів, у тому числі: по контракту від 22.06.11 №8003 складеному з Компанією «SOMMET FINANCE LTD» у сумі 2908828 дол. США; по контракту від 20.12.2012 №705-303, складеному з компанією «Logitrans Corp в сумі 27323 дол. США.

За результатами перевірки відповідачем складено від 29.07.14 №267/21-03-22-01 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014:

№0002532200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 19371802грн. за декларацією грудня 2013грн.;

№0002612200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування в розмірі 18349005грн.;

№0002542200 про збільшення суми грошового зобов'язання на 449235грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 224617,50грн.;

№0002582200 про зменшення суми від'ємного значення по податку на додану вартість на 18147грн. по декларації грудня 2013 року;

№0002592200 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 44840грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 22420грн. ,

№0002602200 про збільшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 611222грн.;

№0002572200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток іноземних осіб на 14939грн. та застосування штрафу в сумі 7639,65грн.;

№0002562200 про застосування штрафу у сфері зовнішньоекономічної діяльності 680грн.

Так, в акті перевірки від 29.07.14 зазначено, що за 2013 рік заводом було задекларовано дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 353535203грн., перевіркою встановлення його заниження на 16120грн.

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період 2013 року, встановлено їх завищення всього у сумі 19 355 682,40грн. Таке порушення відбулось внаслідок включення до складу собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) витрат, що віднесені підприємством до складу валових витрат у попередньому податковому періоді (до 01.04.11) на загальну суму 16570480,29грн.

У 2013 році позивачем включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуги) витрати по придбанню товарів (послуг) від суб'єктів господарювання, з якими встановлено не реальність здійснення господарських операцій, на суму 58287,32грн. та відображено напроравомірно податковий кредит по відповідним операціям.

Позивачем неправомірно включено до складу інших витрат та фінансових витрат суми нарахованих відсотків у розмірі 1877693,59грн. за користування кредитами, що отримані підприємством протягом звітного періоду та не використовувались ним в операціях з провадженням господарської діяльності по розрахункам за придбані товари (послуги), сплату податків.

Порушення формування складу валового доходу та валових витрат призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування на 19372802грн.

Позивачем в 2013 році надавались до податкової інспекції розрахунки прибутку, що звільняється від оподаткування (додаток ПЗ до рядка 09 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік). Згідно абз. «г» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, строком на 10 років (починаючи з 01.01.11) звільняється від оподаткування прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості. На порушення цієї норми підприємством завищено збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування за 2013 рік на загальну суму 18349005грн.

До завищення податкового кредиту призвело порушення заводом вимог п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ, а саме - включення до складу податкового кредиту за квітень 2013 року суму 1394,29грн. по фактично відсутнім податковим накладним.

ПАТ «ХСЗ» до складу податкового кредиту січня 2013 року - грудня 2013 року двічі включено суму ПДВ в розмірі 81,93грн. по наступним податковим накладним від 20.12.12 №5668 на суму ПДВ 8,81грн. (включено двічі в грудні 2012 року та листопаді 2013 року), від 31.12.12 №9804 на суму ПДВ 22,52грн. (включено двічі в січні 2013 року та листопаді 2013 року), від 20.02.13 №17 на суму 8,60грн. (включено в повному обсязі в лютому 2013 року та квітні 2013 року), від 29.03.13 №6824/21 на суму ПДВ 2грн. (включено двічі в квітні 2013 року), від 05.03.13 №27 на суму ПДВ 40грн. (включено двічі в повному обсязі у березні 2013 року).

ПАТ «ХСЗ» до складу податкового кредиту січня-грудня 2013 року включено суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ «АйЕсДі» у розмірі 391350грн. та виписаним з порушенням порядку їх виписки, не за правилом першої події.

ПАТ «ХСЗ» здійснювало операції з постачання брухту чорних металів, які, відповідно до законодавства, є тимчасово звільненими від оподаткування ПДВ. Для здійснення операцій постачання брухту позивачем придбавались у ТОВ «Укркапітал» послуги з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони (ПДВ 54978,78грн.), у Одеської залізниці послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів (ПДВ 54166,67грн.), ФОП ОСОБА_1 послуги з радіологічного дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту (ПДВ 3988,97грн.). Доводи ДПІ ґрунтуються на тому, що операції з придбання послуг є нерозривно пов'язаними з операціями з постачання брухту чорних металів, а отже, вони були придбані для використання в операціях, які є звільненими від оподаткування ПДВ.

В акті зафіксований висновок ДПІ про порушення позивачем п.200.4 ст. 200 ПКУ, а саме - до складу сум, задекларованих в рядку 24 декларації за липень 2014 року заводом були включені суми податку, які фактично сплачені постачальниками товарів, робіт, тому повинні були декларуватись до бюджетного відшкодування в розмірі 224598грн. В результаті цього порушення виникло заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на 224598грн., завищення значення рядка 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року на 224598грн., завищення значення рядка 21.2 та 24 податкової декларації з ПДВ за серпень 2013 року на 224598грн., завищення значення рядка 1.2 та заниження рядка 25 податкової декларації з ПДВ за вересень 2013 року на 224598грн.

Загальний висновок відповідача викладено в п. 3.3.3 акту перевірки, про те, що позивачем занижено суми ПДВ на 449235грн. Це вплинуло на висновок про завищення суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 23.1 декларації) на загальну суму 44840грн., у тому числі: січень 2013 року на 14748грн., лютий 2013 року на 17533грн., березень 2013 року - на 7139грн., травень 2013 року на 5420грн., на завищення суми від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 19 декларації) на загальну суму 18147грн. за грудень 2013 року, заниження суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на загальну суму 611222грн., у тому числі за липень 2013 року на 224598грн., за грудень 2013 року на 386624грн.

При перевірці визначення суми податку з доходу нерезидента Компанії «BSD SHIPPING LIMITED» (UNITED KINGDOM) контролюючим органом було встановлено його заниження за 2013 рік на суму 14939,29грн. (арк. акту перевірки 68-72). Позивачем виплачувався дохід в 2013 році нерезиденту на суму 23200 євро (9248988,19грн.) за послуги буксирування корпусу річкового танкеру-хімовозу, при цьому не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів нерезиденту. ДПІ у м. Херсоні вважає, що підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є довідка, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Україною. Оскільки ПАТ «ХСЗ» не має таких довідок, то при виплаті доходу на користь нерезидентів повинен утримуватися податок за ставкою 6% .

В пункті 3.2.2 акту перевірки викладено факт порушення вимог ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст. 1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», а саме: позивачем не задекларована прострочена дебіторська заборгованість в сумі 40621,57 євро по контракту від 19.05.08 №770/01-72 , складеному з Компанією «Rolla, Traverso Ц Storace», до органу державної податкової служби не подані декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Позивачем оскаржуються судові рішення першої та апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 №0002532200; №0002612200; №0002542200; №0002582200; №0002592200.

При цьому, позивач посилається на те, що штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2014 №0002542200 та №0002592200 визначені в порушення вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію.

Крім того, позивач посилається на те, що визначення йому зобов'язань по операціям з ТОВ «Укркапітал», Одеською залізницею та ФОП ОСОБА_1 відбулося в порушення вимог пункту 198.4 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України

Відмовляючи частково у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення, встановлені актом перевірки, підтверджено у ході розгляду справи та позивачем не спростовано.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Щодо операцій позивач з операціям з ТОВ «Укркапітал», Одеською залізницею та ФОП ОСОБА_1 суд звертає увагу на наступне.

За висновками податкового органу позивач неправомірно включав до податкового кредиту ПДВ з операцій, які є супутніми постачанню брухту чорних металів.

Позивач заперечує проти встановленого порушення із посиланням на те, що придбані ним послуги у ТОВ «Укркапітал» (з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони); у Одеської залізниці (послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів); у ФОП ОСОБА_1 (послуги з радіологічного дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту) були використані як для оподатковуваних, так і для неоподатковуваних операцій, а тому завод має право віднести до податкового кредиту ту частку ПДВ, яка відповідає частці в оподатковуваних операціях.

При цьому, ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» наполягає на тому, що воно постачало металобрухт, який утворився внаслідок демонтажу основних фондів, і, тому, відповідно до п.199.6 ст. 199 ПК України, зменшувати податковий кредит по операціям, пов'язаним з процесом реалізації металобрухту, не потрібно.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що для здійснення операцій з постачання брухту позивачем придбавались у ТОВ «Укркапітал» послуги з навантаження брухту чорних металів у залізничні вагони (ПДВ 54 978,78грн.), у Одеської залізниці послуги з оренди залізничних вагонів для перевезення брухту чорних металів (ПДВ 54166,67грн.), ФОП ОСОБА_1 послуги з радіологічного дослідження, дослідження на вибухобезпечність і хімічну чистоту металобрухту (ПДВ 3988,97грн.).

Відповідно до пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Судами обґрунтовано відхилено доводи позивача, що зазначені вище послуги використовувалися ним частково в оподатковуваних, а частково у неоподатковуваних операціях, оскільки товариством доказів на підтвердження наведеного не надано.

Посилання позивача, що металобрухт, який ним було реалізовано, утворився внаслідок ліквідації власних основних фондів товариством також не підтверджено жодними доказами.

За таких обставин, посилання ТОВ «Херсонський суднобудівний завод» на правомірне віднесення до податкового кредиту ПДВ по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укркапітал», Одеської залізниці, ФОП ОСОБА_1 є необґрунтованими.

Щодо доводів позивача про неправомірність нарахування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2014 №0002542200 та №0002592200 протягом дії мораторію суд звертає увагу на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Господарський суд Херсонської області 04.08.2014 порушив провадження по справі №923/1062/14 про банкрутство ПАТ «ХСЗ» та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З аналізу зазначених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання, а тому оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, перевірка діяльності позивача охоплювала період 2013 року, проте податкові зобов'язання та штрафні санкції були нараховані податковими повідомленнями рішеннями від 08.08.2014. Таким чином, податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом, виникли у позивача після введення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому застосування штрафних санкцій в даному випадку є правомірним.

Інших доводів щодо необґрунтованості висновків судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволені позовних вимог по суті встановлених порушень позивачем в касаційній скарзі не наведено, допущені товариством порушення податкового законодавства не заперечуються.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 у справі №821/4521/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду