Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2018 року

м. Київ

справа №809/2443/15

касаційне провадження №К/9901/19674/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 (суддя Григорук О.Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 (головуючий суддя - Багрій В.М., судді: Рибачук А.І., Старунський Д.М.) у справі № 809/2443/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2015 № 000009200.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 27.07.2015 позов задовольнив.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.12.2015 залишив постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пунктів 286.1, 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 38 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 11, 71, 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що судами не було повно та всебічно з'ясовано обставини у справі, в результаті чого безпідставно підтримано позицію позивача.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2014, за результатами якої складено акт від 17.02.2015 № 274/09-06-22-01/32464900.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 286.1, 286.2 статті 286 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) внаслідок заниження плати за землю по Ланівській сільській раді з огляду на застосування при визначенні розміру плати за землю в податкових деклараціях за 2012 - 2014 роки нормативно-грошової оцінки, яка не відповідає даним Державного земельного кадастру земельних ділянок Ланівської сільської ради.

На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.03.2015 № 000009200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 99255,63 грн. за основним платежем та 49627,80 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За правилами пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як з'ясовано судами, між Ланівською сільською радою Калуського району Івано-Франківської області (орендодавцем) та позивачем (орендарем) укладено договір оренди землі від 15.12.2005, який зареєстрований у Галицькому районному відділі Івано-Франківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2005 № 0405301-00071.

Згідно з умовами зазначеного договору Товариству з обмеженою відповідальністю «Даноша» передано в оренду земельну ділянку, загальною площею 4,6368 га., з цільовим призначенням - для іншого сільськогосподарського призначення. Відповідно до пункту 4 договору від 15.12.2005 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 20426,87 грн., розмір орендної плати складає 9 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить на момент укладення договору 1838,42 грн. на рік.

У свою чергу, орган доходів і зборів, збільшуючи позивачу суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб згідно з оскаржуваним актом індивідуальної дії, виходив із того, що нормативна грошова оцінка переданої позивачу в оренду земельної ділянки в охоплений перевіркою період відповідно до довідки відділу Держземагенства у Галицькому районі від 30.03.2015 № 03-14/0486 становила 8,50 грн. за 1 м. кв.

Однак, судами з'ясовано, що в Технічній документації з грошової оцінки земель с. Лани, що виготовлена в 2001 році та була чинною для розрахунку орендної плати за 2012 - 2014 роки, не зазначено вартості 1 м. кв. в розмірі 8,50 грн. за будь-які землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з довідкою від 20.07.2015 № 109 грошова оцінка землі по Ланівській сільській раді з 2001 року не проводилась, зміни до Технічної документації з грошової оцінки земель с. Лани не вносились.

Відповідно до довідки від 20.12.2005 № 01-02-04/1168 Галицького районного відділу земельних ресурсів нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4.6368 га ріллі, яка відведена Товариству з обмеженою відповідальністю «Даноша» для будівництва спеціалізованої свиноферми на території Ланівської сільської ради в межах населеного пункту, становить 20426,87 грн., у тому числі 4405,38 грн. за 1 га.

13.02.2012 Управлінням Держкомзему у Галицькому районі видано довідку № 05-16/0510, в якій зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка знаходиться в оренді позивача, станом на 01.02.2012 по Ланівській сільській раді становить 11846,55 грн./га рілля та 3709,06 грн./га пасовище, з чого слідує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,6368 га, яку орендує Товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша», станом на 01.02.2012 складала 1,18 грн./м. кв., що спростовує інформацію, яка міститься у довідці відділу Держземагенства у Галицькому районі від 30.03.2015 № 03-14/0486.

Водночас судами попередніх інстанцій встановлено, що визначення суми орендної плати в розмірі 8,50 грн. за м. кв. відділом Держземагенства у Галицькому районі здійснено з використанням таблиці про нормативну грошову оцінку різного функціонального використання з Технічної документації з грошової оцінки земель с. Лани, що затверджена в 2001 році під № 11. Вартість вказаної земельної ділянки становить 6,42 грн./м. кв. та з урахуванням застосованої індексації попередніх років складає 8,50 грн./м. кв.

Відповідно до таблиці про нормативну грошову оцінку різного функціонального використання з Технічної документації з грошової оцінки земель с. Лани, затвердженої в 2001 році під № 11, базова вартість 6,42 грн./м. кв. відповідає вартості земельних ділянок «Землі житлової забудови».

Згідно зі статтею 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Земельна ділянка, яка орендується Товариством з обмеженою відповідальністю «Даноша» та яка відведена для будівництва спеціалізованої свиноферми на території Ланівської сільської ради в межах населеного пункту, не належить до земель житлової забудови, а тому застосування органом доходів і зборів при визначенні грошового зобов'язання згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням вартості квадратного метра в розмірі 6,42 грн. з урахуванням застосованої індексації попередніх років є безпідставним.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015 у справі № 809/2443/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк