Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.06.2019 року у справі №812/1017/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2019 року

Київ

справа № 812/1017/16

адміністративне провадження №К/9901/41167/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (головуючий суддя - Шембелян В.С.)

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.)

у справі №812/1017/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту»

до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС в Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Об`єднане господарство залізничного транспорту» (далі - Товариство, Позивач) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС в Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - разом Відповідачі, окремо - Відповідач 1, Відповідач 2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що контролюючий орган протиправно та всупереч приписам пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не вчинив дій, спрямованих на повернення позивачу надміру сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року, позов задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області щодо ненаправлення висновку Головному управлінню державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток підприємств згідно заяви від 17.05.2016 № 197;

- зобов`язано Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області сформувати та направити органу державної казначейської служби висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Об`єднане господарство залізничного транспорту" переплати з податку на прибуток в сумі 471 779,00 грн (чотириста сімдесят одна тисяча сімсот сімдесят дев`ять грн). згідно заяви від 17.05.2016 № 197.

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890583) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Об`єднане господарство залізничного транспорту" (код ЄДРПОУ 01236555) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 756,00 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят шість) гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наявності у позивача переплати з податку на прибуток на суму 471 779,00 грн та відсутності податкової заборгованості, а тому контролюючий орган протиправно не виконав покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з бюджету та подання його до Держаної казначейської служби України.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про наявність у Товариства податкового боргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України 06.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відповідача 1.

Заперечення на касаційну скаргу від позивача не надходили, що не перешкоджає розгляду справи.

20.03.2018 касаційну скаргу з матеріалами справи передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (в редакції, що діє з 15.12.2017).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, за Товариством рахуються наміру сплачені грошові зобов`язаня в сумі різниці авансових внесків, сплачених протягом 12 місяців та податкових зобов`язань, визначених на підставі річної декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

Актом звірення розрахунків між Позивачем та Відповідачем №1 від 05.05.2016 підтверджено суму переплати з податку на прибуток приватних підприємств на користь ТОВ «Об`єднане господарство залізничного транспорту» в сумі 471 779,00 грн.

18 травня 2016 року Позивач звернувся до Відповідача №1 з заявою про повернення переплати з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 471 779,00 грн, на яку отримав лист від 01.03.2016 №6634/12-14-07-24, в якому контролюючий орган зазначив, що відповідний висновок для повернення переплати з податку на прибуток в сумі 471 779 грн буде наданий до Оргадів Державної казначейської служби України після надходження відповідного погодження ГУ ДФС у Луганській області.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем 1 покладеного на нього обов`язку з надання висновку про повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток, Товариство звернулось до суду з даним позовом.

Переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначає стаття 43 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 43.1 цієї статті передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (пункт 43.2. статті 43 Податкового кодексу України).

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3. статті 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 43.5. статті 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положення статті 43 Податкового кодексу України узгоджуються з нормами Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15 грудня 2015 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124 (далі - Порядок № 1146).

Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Пунктом 6 Порядку № 1146 передбачено, що у заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу Державної фіскальної служби у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі Державної фіскальної служби заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку (пункт 7 Порядку № 1146).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1146, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган Державної фіскальної служби готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відтак, необхідною обставиною для повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках податкового органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється контролюючими органами, є факт ухвалення податковим органом висновку про повернення надмірно сплачених сум податку.

Колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що наявність у Товариства боргу перед бюджетом судами попередніх інстанцій не встановлена, з заявою про повернення надміру сплачених сум податку позивач звернувся до контролюючого органу 17.05.2016, тобто в межах 1 095 денного строку.

Відповідачем 1 під час розгляду справи не надано обґрунтованих пояснень про причини невиконання покладеного на нього обов`язку щодо підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його до Державної казначейської служби України у порядку, встановленому законом.

Натомість, в касаційній скарзі Відповідач 1 посилається на наявність у Товариства податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0006961203.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи контролюючого органу, оскільки податкове повідомлення-рішення від 05.12.2016 №0006961203 оскаржено Товариством в судовому порядку та постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року у справі №812/131/17, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року, визнано протиправним та скасоване.

Крім того, колегія суддів Верховного суду звертає увагу на те, що з заявою про повернення надміру сплачених коштів позиач звернувся 18 травня 2016 року, а податкове повідомлення - рішення №0006961203 прийняте контролюючим органом 05 грудня 2016 року. Тобто на момент подання Товариством заяви про повернення надміру сплачених коштів зазначеного податкового повідомлення - рішення не існувало.

З огляду на вищевикладене, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідачем за результатами отриманої заяви Товариства протиправно не вжито відповідних заходів та не вчинено необхідних дій, визначених наведеними нормативно-правовими актами, з огляду на що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача, що полягає у невчиненні дій, спрямованих на повернення позивачу надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 471 779,00 грн та зобов`язання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області сформувати та направити органу державної казначейської служби висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Об`єднане господарство залізничного транспорту" переплати з податку на прибуток в сумі 471 779,00 грн.

Всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017), що кореспондується зі статтею 77 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017), відповідач-1, як суб`єкт владних повноважень не надав належних та беззаперечних доказів обґрунтованості своїх доводів, викладених в касаційній скарзі.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС в Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р.Ф.Ханова