Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 червня 2018 року

м. Київ

справа №638/3666/17

адміністративне провадження №К/9901/3848/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.10.2017р. (суддя - Аркатова К.В.) та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14.12.2017р. (судді - Чалий І.С., П?янова Я.В., Зеленський В.В.) у справі за її позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У березні 2017р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просила:

- визнати протиправним рішення Шевченківського об?єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Харкові від 17.02.2017р. щодо відмови їй в перерахунку пенсії державного службовця з 01.01.2017р. у зв?язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017р. №15 «Питання оплати праці працівників державних органів»;

- зобов?язати відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію державного службовця з 01.01.2017р. у зв?язку з підвищенням зарплати державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017р. №17 «Питання оплати праці працівників державних органів» на підставі довідки про заробітну плату від 10.02.2017р. №10-53/13, виданої Головним управлінням Держпраці у Харківській області, включивши до складових заробітної плати усі виплати, які вказані в довідці, а також 1/24 частини від суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, індексації заробітної плати відповідно до постанови КМУ №1078 від 17.07.2003р. у загальній сумі 15669,50 грн. із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її початкового призначення у розмірі 83% без обмеження граничного рівня пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена їй пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати державних службовців, в зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.10.2017р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що пенсія як державному службовцю була призначена їй відповідно до ЗУ «Про державну службу» в редакції на час призначення пенсії. З огляду на зазначене, право на перерахунок пенсії надане їй з моменту такого призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Посилався на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, у Управління не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, оскільки діяла нова редакція Закону України «Про державну службу», який набув чинності 01.05.2016р., у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію за віком як державний службовець.

16.02.2017р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки №10-53/13 від 10.02.2017р., виданої Головним управлінням Держпраці у Харківській області.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова (правонаступником якого є відповідач) від 17.02.2017р. позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, з посиланням на те, що у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015р. №889-VІІІ, положення Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993р. №3723-ХІІ втратили чинність, в тому числі втратили чинність норми, якими було врегульовано пенсійне забезпечення державних службовців. Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що статтею 37-1 Закону №3723-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2015р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, в подальшому законодавство, яке регулювало зазначені правовідносини змінилось, зокрема 01.01.2015р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону № 3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

З 01.05.2016р. набув чинності Закону України "Про державну службу" №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), у зв'язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Натомість у ст. 90 Закону №889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", стаття 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що з 01.05.2016 Законом №889-VIII по-іншому врегульовано правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Враховуючи, що на дату звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, а саме 16.02.2017р., стаття 37-1 Закону №3723-XII, якою було врегульовано порядок та умови перерахунку пенсії державних службовців у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців втратила чинність, суди дійшли висновку що відповідач обгрунтовано прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача.

При цьому суди наголосили на тому, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав.

Крім того, при вирішенні справи судом апеляційної інстанції враховано висновки Європейського суду з прав людини викладені у рішенні від 03.06.2014р. у справі "Великода проти України", та у рішеннях від 09.10.1979р. у справі "Ейрі проти Ірландії" та від 12.10.2004р. у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії", в яких Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що чинним на час звернення позивача за перерахунком пенсії законодавством не було передбачено можливість такого перерахунку у зв'язку з підвищенням заробітку працюючим державним службовцям, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача на порушення норм Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, не визнаний неконституційним і підлягав виконанню відповідними суб'єктами.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися також є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов?язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.10.2017р. та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14.12.2017р - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук