Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 814/750/17

адміністративне провадження № К/9901/5477/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №814/750/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Лісовської Н.В., та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, постановлену у складі: головуючого судді Димерлія О.О., суддів: Єщенка О.В., Бойка А.В.

в с т а н о в и в :

ТОВ "Нікморсервіс Ніколаєв" звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 33 від 20 березня 2017 року "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт", наказ № 56 від 20 березня 2017 року та зобов`язати поновити реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №МК 082163340228 від 29 листопада 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані рішення та наказ винесено безпідставно, необґрунтовано, без посилань на конкретні правопорушення та норми законодавства, які їх регулюють. Крім того вказував, що відповідач дійшов висновку про внесення позивачем недостовірних даних до декларації про початок будівельних робіт та про те, що об`єкт є самочинним будівництвом без проведення відповідної перевірки об`єкту будівництва, що суперечить положенням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку виконання будівельних робіт а також Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Судами встановлено, що 28.11.2016 ТОВ"Нікморсервіс Ніколаєв" подало до відповідача декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкті "Склад з безфундаментних швидковозводимих конструкцій тимчасового типу за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 23/7", яка зареєстрована відповідачем 29.11.2016 за № МК 082163340228.

20.03.2017 головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Хотієнко Я.І. за результатами розгляду звернення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» прийнято рішення № 33 "Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт". Рішення мотивоване відсутністю містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Наказом начальника управління від 20.03.2017 №56 скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 29.11.2016 №МК 082163340228.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним рішень, оскільки вони прийняті з порушенням вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду без фактичного проведення позапланової перевірки та за відсутності акту такої перевірки, в якому повинні були бути відображені встановлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування ухвалених у справі судових рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що чинне законодавство не містить жодного посилання на необхідність проведення перевірки до скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Також Управління посилається на наведення позивачем недостовірних даних в частині зазначення інформації щодо наявності належним чином затвердженої проектної документації, а тому відповідачем були здійснені відповідні заходи щодо скасування реєстрації декларації.

У поданому відзиві позивач просить відмовити у задоволенні скарги.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (далі - Закон №3038-VІ).

Статтею 41 Закону №3038-VІ передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі - Порядок № 553), цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 указаного Порядку закріплено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункти 7, 9 Порядку №553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 16-19 Порядку №553).

Зміст наведених норм свідчить, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №810/3517/17, від 22.10.2018 у справі №153/876/17, від 10.07.2019 у справі №521/17659/17.

Аналізуючи наведене, можна зробити висновок, що прийняттю будь - якого рішення контролюючим органом передує відповідна перевірка, за результати якої і встановлюється дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Однак, як установлено судами з наявних у матеріалах справи копій оскаржуваних рішення та наказу, вони прийняті відповідачем відповідно до ст. 39-1 Закону №3038-VI на підставі звернення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт».

Отже, докази того, що відповідачем фактично проводилась перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єктах будівництва позивача відсутні.

Відомості про складення актів про проведену перевірку судам не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що «нормами Закону №3038-VI та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

При цьому, враховуючи, що захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, висновки здійснені в ході такої перевірки не можуть бути допустимими доказами у даній справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства».

У цій справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій слушно звернули увагу, що жодних доказів подання позивачем недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкти самочинним будівництвом, відповідачем суду не надано, а судом не встановлено.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що правові підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт відсутні (протилежного відповідачем не доведено), а тому оскаржувані накази та рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Не дають підстав для скасування судових рішень також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2017 року у справі №814/750/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.Л. Мороз А.Ю. Бучик А.І. Рибачук