Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 року

м. Київ

справа №620/3276/18

адміністративне провадження № К/9901/6449/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 620/3276/18

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року (головуючий суддя Баргаміна Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (головуючий суддя Ключкович В.Ю., судді: Губська О.А., Сорочко Є.О.),

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі також - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування пенсії у невідповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70 % грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу - 7 330, 00 грн., окладу за військове звання - 1 480, 00 грн., процентної надбавки за вислугу років - 3 964, 50 грн., неврахування розміру додаткового грошового забезпечення у ході перерахунку пенсії та відтермінування виплат пенсії у 2018 та у 2019 роках у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»; зобов`язання відповідача здійснити новий перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 71 % грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу - 7 330, 00 грн., окладу за військове звання - 1 480, 00 грн., процентної надбавки за вислугу років - 3 964, 50 грн., із включенням до перерахунку усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію, загальною сумою, в повному обсязі, щомісячно - без відтермінування виплат; а також зобов`язання відповідача компенсувати позивачу різницю між перерахованою таким чином пенсію та вже проведеними виплатами, починаючи з 01.01.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що, відповідачем при перерахунку пенсії з 01.01.2018 протиправно обмежено розмір його пенсії до 70 % грошового забезпечення, адже при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій; не враховано всіх складових (додаткових видів) грошового забезпечення позивача, встановлених при виході на пенсію; а також протиправно здійснено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з відтермінуванням виплати, що не відповідає вимогам частини третьої статті 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакція, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо перерахунку з 01.01.2018 ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70 % грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії у розмірі 71 % грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум. В решті позову відмовлено.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка з 24.08.2013 по 31.12.2017 виплачувалась в розмірі 71 % грошового забезпечення та, зокрема, до 31.12.2017 розмір пенсії складав 6 486, 45 грн.

В травні 2018 року позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 10.04.2018 № 9/64 про розмір грошового забезпечення (складові: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років), що враховується для перерахунку пенсії, проведено перерахунок пенсії, згідно якого основний розмір пенсії складає 70 % грошового забезпечення та з урахуванням доплат, підвищень та надбавок становить: 11 663, 29 грн.

Водночас, згідно вищевказаної постанови розраховано розмір пенсії до виплати: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 9 095, 87 грн. (попередня сума пенсії (6 528, 45 грн.) + 50 % від підвищення пенсії 5 134, 84 грн. (2 567, 42 грн.)); з 01.01.2019 по 31.12.2019 планується виплачувати 75% від підвищення пенсії (3 851, 13 грн.); з 01.01.2020 - 100 % від підвищення пенсії (5 134, 84 грн.).

Не погоджуючись з вказаним розрахунком, позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення з 01.01.2018 перерахунку та виплати йому пенсії, однак листом від 20.09.2018 № 4088/03/Т-12 позивачу повідомлено про те, що пенсія виплачується згідно з чинним законодавством, зокрема перерахунок пенсії проведено згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018, враховуючи умови статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки перерахунки пенсії проводяться в умовах діючого законодавства.

Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії; підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, до їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій, розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області; дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині наданого уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач та звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині, в якій відмовлено у задоволенні позовних вимог, та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що при проведенні перерахунку пенсії її розмір має обраховуватися з урахуванням доплат і надбавок, види та розмір яких наявні в пенсійній справі, та які не припинено або змінено; право позивача на перерахунок пенсії з урахуванням відповідних додаткових доплат і надбавок виникло на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а не постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а відтак право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 є абсолютним та не може бути відтерміновано в часі.

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні скарги, обґрунтовуючи відзив тим, що позивач не згоден саме з положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», які визначають умови проведення перерахунку та порядок виплати перерахованого розміру пенсії; однак, урядове рішення на момент виникнення спірних правовідносин є чинним, його положення не втратили чинність в установленому законодавством порядку, а отже, є обов`язковим до прийняття та виконання відповідачем як суб`єктом владних повноважень.

Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Щодо позовних вимог в частині неврахування розміру додаткового грошового забезпечення із включенням усіх надбавок і доплат, встановлених при виході на пенсію, під час перерахунку відповідачем пенсії, суд зазначає таке.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Спір у вказаній частині позовних вимог виник у зв`язку з неправильним перерахунком, на думку позивача, його пенсії за вислугу років, здійсненим відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі довідки від 10.04.2018 № 9/64 про розмір грошового забезпечення, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) без урахування у його складі додаткових видів грошового забезпечення (надбавок за службу в умовах режимних обмежень, за оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, за виконання особливо важливих завдань), які були враховані при обчисленні пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (у редакції, чинній на час перерахунку пенсії; далі - Порядок № 45, Постанова № 45 відповідно).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою встановив, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2). Також цією Постановою встановлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 1 якої зобов`язав перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Відповідно до пункту 7 Постанови № 103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку № 45.

Також Постановою № 103 було внесено низку змін до Порядку № 45, зокрема: - пункт 5 викладено в новій редакції; - додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Згідно з положеннями пунктів 1-5 Порядку № 45 зі змінами, внесеними Постановою № 103 (тут і далі - у редакції, чинній на час перерахунку пенсії позивача), пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

ПФУ після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постанова № 704 набрала чинності 01 березня 2018 року.

Таким чином, у зв`язку зі змінами в грошовому забезпеченні військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, передбаченими Постановою № 704, та з огляду на зазначені вище положення частини другої статті 51 Закону № 2262-XII у колишніх військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року.

На підставі пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) приписано проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Як установили суди першої та апеляційної інстанцій, перерахунок позивачу пенсії з 01 січня 2018 року був проведений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернігівській області від 10.04.2018 № 9/64 про розмір грошового забезпечення, складеної за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 45 з урахуванням змін, внесених Постановою № 103, з урахуванням показників посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років. Дії Управління Служби безпеки України в Чернігівській області стосовно складання зазначеної довідки для перерахунку пенсії без урахування показників додаткових видів грошового забезпечення позивач не оскаржував.

За викладених обставин Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій; до їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій; розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, у цьому випадку Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області.

Водночас Верховний Суд зауважує, що орган Пенсійного фонду України має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, відповідач не наділений.

Таким чином, не врахувавши під час перерахунку пенсії позивачу додаткові види грошового забезпечення, а саме: надбавки за службу в умовах режимних обмежень, за оперативно-розшукову чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, за виконання особливо важливих завдань, відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку 45.

При цьому Верховний Суд відхиляє доводи скаржника стосовно того, що порушення його прав допущені Постановою № 103, а також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оскільки питання врахування у складі грошового забезпечення додаткових видів грошового забезпечення могло б бути предметом спору щодо оскарження Постанови № 103 та/або про визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду України щодо складення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача без урахування додаткових видів грошового забезпечення та не може розглядатися в межах цієї адміністративної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у зразковій справі № 240/6263/18 (провадження № 11-366заі19) та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а (провадження № 11-464апп21).

Разом з тим, Верховний суд вважає за необхідне зазначити, що 05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 до Порядку № 45.

Проте скасування в судовому порядку вказаних вище пунктів Постанови № 103 (після проведення в квітні 2018 року перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року) не є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області відповідали вимогам чинного на час їх вчинення законодавства, а алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, передбачений у Постанові № 45, не змінився у зв`язку з прийняттям Постанови № 103.

З огляду на викладене висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині позовних вимог є правильним.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відтермінування виплат пенсії у 2018 та у 2019 роках у відповідності до Постанови № 103, суд зазначає таке.

З преамбули Постанови № 103 вбачається, що остання постановлена на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови № 704.

Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою № 103 внесені також зміни до Порядку № 45, а саме:

- пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

- додаток 2 до Порядку № 45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII.

Як вже зазначалось, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону № 2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.

Обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх.

Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення «розміру» перерахунку пенсій.

При цьому, орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.

До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення. Натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за № 4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

Так у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Така правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 (провадження 11-325апп21).

З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону № 2262-ХІІ, без застосування положень Постанови № 103 та з урахуванням 100 відсотків виплати підвищення пенсії з 01.01.2018.

Разом з тим, оскільки внаслідок відтермінування виплати пенсії у 2018 році відповідачем фактично зменшено позивачу розмір пенсії за рахунок виплати 50 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018, належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача у відповідній частині позовних вимог, з урахуванням того, що захисту підлягає лише порушене право, а отже суд не може вирішувати спір на майбутнє щодо правовідносин, які ще не настали, є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати 50 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Оскільки суди попередніх інстанцій у цій справі неправильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції судових рішень, передбачених положеннями частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові рішення скасуванню частково з ухваленням у відповідній частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 341 345 349 351 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 620/3276/18 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати 50 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018; зобов`язання відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за рахунок виплати 50 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, з 01.01.2018;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.01.2018 пенсії відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, та з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 620/3276/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду