Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ К/9901/1184/17 766/6029/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області на постанову Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Гаврилова Д.В. від 09 серпня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І. від 21 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області про визнання дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати згідно довідки про заробіток для обчислення пенсії від 16 вересня 2004 року виданої виробничим кооперативом проектно-вишукувального інституту "Херсонагропроект" протиправною та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок їй пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що підстави відмови перерахунку пенсії відповідачем, суперечать вимогам чинного законодавства.

Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачка при зверненні до Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області із заявою про перерахунок пенсії надала довідку відповідного зразку, а відмова у перерахунку пенсії є протиправною

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопад 2017 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що довідка надана позивачем для перерахунку пенсії не підтверджена первинними документами.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або у разі відсутності після 01 липня 2000 року 60 місяців страхового стажу, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок) довідка про заробітну плату особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей, та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступниками або архівними установами.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним доказом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 01 липня 1986 року по 15 червня 1992 року позивач працювала у виробничому кооперативі проектно-вишукувального інституту "Херсонагропроект". Стаж роботи позивачки на вищевказаному підприємстві підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення.

В матеріалах справи наявне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02 лютого 2017 року, яке набрало законної сили, та яким встановлено факт належності ОСОБА_2 довідки № 162 від 16 вересня 2004 року, виданої виробничим кооперативом проектно-вишукувального інституту "Херсонагропроект" про заробіток для обчислення пенсії, на підставі особистих рахунків за 1987-1991 роки, на ім'я позивачки.

Крім того, судами в цій справі встановлено, що довідка № 162 видана діючим на той час підприємством і є документом, передбаченим пунктом 17 Порядку та статтею 40 Закону № 1058-ІV.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядом. За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року по справі № 21-11а15.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства ("Stretch - United Kingdom" № 44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("Von Maltzan and Others v. Germany" № 71916/01, 71917/01 та 10260/02).

Крім того, практикою Європейського суду з прав людини сформовано підхід щодо розуміння правової визначеності як засадничої складової принципу верховенства права. Зокрема, у пункті 61 Рішення "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права ("Brumarescu v. Romania" № 28342/95). Крім цього, у пункті 109 справи "Церква Бессарабської Митрополії проти Молдови" Суд зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку ("Judgment in the Case of Metropolitan Church of Bessarabia and Others v. Moldova" № 45701/99).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Херсонського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 09 серпня 2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І.Гриців

Н.В. Коваленко