Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2018 Київ

справа № 234/11937/17

провадження № К/9901/1267/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради

розглянувши у письмовому провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Краматорського міського суду Донецької області у складі судді Пікалової Н.М. від 09 жовтня 2017 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Ястребової Л.В., Гайдар А.В., Компанієць І.Д. від 04 грудня 2017 року, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії та зобов'язати відповідача сплатити невиплачену пенсію і відновити виплату.

Позов обґрунтовано тим, що вона є внутрішньо переміщеною особою та з 01.08.2014 року відповідач виплачував їй пенсію, але з 01.09.2015 року виплати припинені, вважає, вказані дії незаконними, що порушує її право на пенсійне забезпечення.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 01.09.2015 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року постанову Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2017 р. у справі № 234/11937/17 змінено.

Доповнено постанову Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2017 р. у справі № 234/11937/17 абзацом 4 наступного змісту «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 640,00 грн.».

Абзац 4 резолютивної частини постанови Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2017 р. у справі № 234/11937/17 вважати абзацами 5.

В іншій частині постанову Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2017 р. у справі № 234/11937/17 - залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Касаційна скарга обґрунтована тим, що виплату пенсії припинено на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов та Законом встановлений невичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії. Також вказує на пропуск позивачем строків звернення до суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області

Згідно з копією довідки № 1426/16826 від 03.02.2015 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 перемістилася 07.10.2014 року з тимчасово окупованої території в м. Краматорськ. Дата закінчення дії довідки безстрокова.

Проте, з 01.09.2015 року припинена виплата пенсії позивачу у зв'язку із надходженням інформації про відсутність за місцем проживання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, покликався на безпідставність посилання відповідача, як на підставу для припинення виплати пенсії, акт дослідження матеріально-побутових умов, оскільки зазначеної підстави для припинення виплати пенсії діючим Законом не передбачено.

Колегія суддів частково погоджується з такими доводами судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

З 22.11.2014 набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 цього закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

Згідно п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Судами встановлено, що довідка про взяття позивача на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, є дійсною.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

За приписами п.71 Порядку №509 у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону приймається керівником уповноваженого органу за місцем проживання особи та надається їй протягом трьох днів з дати прийняття такого рішення або надсилається на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

В матеріалах справи відсутні докази про скасування дії довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 03.2.2015 №1426/16826 органом, який її видав - Управлінням праці та соціального захисту населення.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на отримання акту обстеження матеріально-побутових умов з органами соціального захисту населення, на підставі яких пенсію призупинено з 01 вересня 2015 року для встановлення місця проживання позивача, враховуючи викладене.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 року встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до п.п.2 п.12 зазначеного Порядку соціальні виплати припиняються у разі встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.

Відповідачем не надано будь-якого обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії.

Судами вірно зазначено про пріоритетності застосування вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів є безпідставними.

Проте судами попередніх інстанцій не враховано строки звернення до суду позивача із захистом своїх порушених прав, а також не застосовано наслідки його пропущення.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Частина 2 цієї статті передбачає, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Колегія суддів вказує, пенсія є щомісячним платежем, а тому про порушення свого права позивач дізналася, не отримавши такого забезпечення в у вересні 2015 року. Перебіг строку звернення до суду з вимогами про відновлення її виплати за кожен конкретний місяць розпочинається у цьому місяці.

Позовна заява направлена до суду 03 серпня 2017 року, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті, отже позов підлягає задоволенню з 03 лютого 2017 року, а вимоги за період з 01 вересня 2015 року по 02 лютого 2017 року слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

В свою чергу, частиною 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню частково та адміністративний позов за період з 01 вересня 2015 року по 02 лютого 2017 року - залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 349, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області задовольнити частково.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року скасувати в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області поновити ОСОБА_1 виплату призначеної їй пенсії за період з 01 вересня 2015 року по 02 лютого 2017 року.

Адміністративний позов за період з 01 вересня 2015 року по 02 лютого 2017 року залишити без розгляду.

В решті судові рішення залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз