Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.06.2018 року у справі №826/5970/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

м. Київ

справа №826/5970/16

адміністративне провадження №К/9901/51465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 (колегія у складі суддів: Шулежка В.П., Іщука І.О., Погрібніченка І.М.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 (колегія у складі суддів: Карпушової О.В., Епель О.В., Кобаля М.І.) у справі №826/5970/16 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за участю третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фербане", Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Київміськбуд" про визнання незаконними дій, визнання протиправним та скасування дозволу.

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ), за участю третіх осіб - ОСОБА_2 (далі - третя особа 1), ОСОБА_3 (далі - третя особа 2), ОСОБА_4 (далі - третя особа 3), ОСОБА_5 (далі - третя особа 4), ОСОБА_6 (далі - третя особа 5), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фербане» (далі - третя особа 6, ТОВ «Фербане»), Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» (далі - третя особа 7, ПАТ «ХК «Київміськбуд»), в якому просить:

- визнати незаконними дії відповідача щодо видачі ТОВ «Фербане» дозволу на виконання будівельних робіт від 04.02.2016 №ІУ115160350723;

- визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.02.2016 №ІУ115160350723, виданий ТОВ «Фербане» Департаментом архітектурно-будівельної інспекції України.

2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, в задоволенні позову відмовлено.

3. 22.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на вищезазначені судові рішення.

4. У касаційній скарзі Позивач просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

5. Ухвалою Верховного Суду від 05.06.2018 у зазначеній справі було відкрито провадження.

6. 27.06.2018 надійшов відзив від третьої особи.

7. Третьою особою було заявлено клопотання про розгляд справи за її участі, однак ухвалою суду від 11.12.2018 у задоволенні клопотання було відмовлено.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є співвласником жилого будинку та власником земельної ділянки, які розташовані за адресою м.Київ вулиця Харківське шосе № 244, що підтверджено відповідними доказами (т.1 а.с.14- 16, 62, 63).

9. ТОВ «Фербане» подано заяву про видачу дозволу на виконання будівельних робіт 03.02.2016 за вх.№40-1976, до якої додано наступні документи:

1) копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 50638409 від 23.12.2015, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 50730078 від 24.12.2015; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 50637008 від 23.12.2015; копію рішення Київської міської ради від 01.10.2015 №93/1996; копію листа виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 22.05.2015 №001-1595; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №68 від 16.04.2014; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20598497 від 16.04.2014; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №69 від 16.04.2014; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20603120 від 16.04.2016; копію договору купівлі-продажу земельної ділянки №70 від 16.04.2016; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20608164 від 16.04.2014; витяг з бази даних міського земельного кадастру;

2) проектну документацію на об'єкт «Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_1 (а, б, в) у Дарницькому районі міста Києва», яка розроблена генеральним проектувальником - ТОВ «Сангрія-М», затверджена наказом від 05.10.2015 №05-10/2015 ТОВ «Фербане»;

3) наказ ТОВ «Сангрія-М» від 08.10.2015 №12 «Про призначення особи, відповідальної за авторський нагляд при проведенні будівельних робіт», наказ ПАТ «ХК «Київміськбуд» від 13.11.2015 №00094/0/8-15 "Про призначення посадових осіб, які відповідають за ведення технічного нагляду", наказ ТОВ "Укрбуд Інвест" від 02.09.2015 №11/02092015 "Про призначення особи, відповідальної за виконання будівельних робіт";

4) копію ліцензії на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, виданої Держархбудінспеекцією ТОВ "Укрбуд Інвест" 30.03.2015 серії АЕ №639630.

10. Зазначене підтверджено вищенаведеними документами (т.2 а.с.6).

11. За результатами розгляду поданих замовником будівництва - ТОВ «Фербане» документів відповідач видав дозвіл від 04.02.2016 №ІУ115160350723 на виконання будівельних робіт: «Будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями на АДРЕСА_1 (а, б, в) в Дарницькому районі міста Києва».

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що він є власником земельної ділянки, на якій розташована частина житлового будинку та господарчі будівлі і споруди. Однак, у березні 2015 року представники ТОВ «Фербане», отримавши ордер на тимчасове порушення благоустрою, загородили будівельним парканом земельні ділянки, що знаходяться біля земельної ділянки, власником якої є позивач. Позивач стверджує, що надання відповідачем ТОВ «Фербане» дозволу на виконання будівельних робіт порушує його права на встановлення відстані між будинком, що споруджується, та садибним будинком. Тому вважає такі дії відповідача незаконними, а дозвіл на виконання будівельних робіт від 04.02.2016 №ІУ115160350723 таким, що виданий з грубим порушенням норм законодавства.

13. Відповідач не погодився з позовними вимогами. Зазначив, що з метою отримання оскаржуваного дозволу замовником будівництва були надані всі необхідні документи, які відповідали вимогам чинного законодавства на момент подачі заяви. Тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у видачі ТОВ «Фербане» дозволу на виконання будівельних робіт.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення, виходив з того, що позивачем не доведено факту порушення Держархбудінспекцією вимог чинного законодавства у видачі спірного дозволу. Матеріалами справи підтверджено те, що ТОВ «Фербане» подав до Державної архітектурно-будівельної інспекції України всі необхідні і визначені законом документи. У відповідача не було законних підстав для відмови у видачі дозволу на будівництво. Проектна документація на будівництво, яка була розроблена ТОВ «Сангрія-М», отримала позитивний експертний звіт ТОВ «Українська будівельна експертиза» №3-080-15-ЕП/КО (т.2 а.с.31).

15. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що інші позовні вимоги також не підлягають до задоволення, оскільки не ґрунтуються на ч. 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано лише за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю у визначених законом випадках.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що суди попередніх інстанцій невірно встановили фактичні обставини, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема:

А) суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки тому факту, що будівництво проводиться за проектом, який не відповідає містобудівним умовам та обмеженням;

Б) суди попередніх інстанцій неправомірно взяли до уваги висновки Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.03.2018, Інституту економіко-правових досліджень НАН України від 28.04.2017 та від 26.06.2017 № 056/337-2 Українського бюро лінгвістичних експертиз, оскільки 2 останніх не можуть стосуватися справи;

В) Оцінивши судове рішення у справі № 826/14568/15, яким відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до Департаменту містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання дій протиправними щодо надання Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 м.Києва, суди попередніх інстанцій не вивчили питання чи відповідає проект вищевказаним умовам;

Г) суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано лише за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю у визначених законом випадках.

17. Третя особа не погоджується з доводами касаційної скарги. Зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та правомірними.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

19. Наведене узгоджується і з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

20. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

21. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

22. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

23. Позивач, звертаючись до адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дії відповідача щодо видачі ТОВ «Фербане» дозволу на виконання будівельних робіт від 04.02.2016 №ІУ115160350723 та скасування даного дозволу обґрунтовує свої вимоги тим, що внаслідок надання Відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ «Фербане» від 04.02.2016 №115160350723 порушує права позивача на встановлення відстані між довгою стороною будинку, що споруджується, та його садибним будинком.

24. Основним мотивом обґрунтування допущення відповідачем протиправних дій і, як наслідок, надання дозволу, позивач зазначає ту обставину, що внаслідок цих робіт, 26-ти поверховий будинок (на будівництво якого надавався оскаржуваний дозвіл) знаходиться посеред приватного сектору, створює фізичну загрозу одно- та двоповерховим будинкам та закриває їм сонячне світло. Отже, позивач, звертаючись до суду з позовом, звертав увагу на порушення будівельними роботами, його права на безпечне життя, довкілля.

25. Суд звертає увагу, що захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

26. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

27. Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

28. Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

29. Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

30. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

31. Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

32. Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи - суб'єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він стосується.

33. Суд звертає увагу, що позивач фактично оспорює дозвіл (дії), який є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов'язки тільки для тих суб'єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), яким його адресовано.

34. Спірні правовідносини між учасниками справи виникли внаслідок проведення третіми особами будівельних робіт, які порушують, на думку Позивача, його права., а тому у позивача виникла необхідність захисту його цивільних (майнових) прав, у зв'язку із чим він звернувся до органів архітектурно-будівельного контролю, а в подальшому до суду.

35. Отже, вимоги про визнання незаконними дії відповідача щодо видачі ТОВ «Фербане» дозволу на виконання будівельних робіт від 04.02.2016 №ІУ115160350723 та скасування даного дозволу є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третіми особами будівельних робіт у своїй частині будинку.

36. Така ж позиція вже була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 у справі №815/1568/16.

37. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства

38. Відповідно до ч. 1 ст. 354 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

39. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №826/5970/16 скасувати.

3. Провадження у справі № 826/5970/16 закрити.

4. Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко