Історія справи
Постанова КАС ВП від 12.10.2023 року у справі №500/545/23Постанова КАС ВП від 12.10.2023 року у справі №500/545/23
Постанова КАС ВП від 12.10.2023 року у справі №500/545/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 500/545/23
адміністративне провадження № К/990/30383/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року (суддя: Подлісна І.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року (судді: Улицький В.З., Глушко І.В., Матковська З.М.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника ОСОБА_2 від 12 жовтня 2022 року № 157 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 » в частині увільнення ОСОБА_1 від займаної посади та призначення його у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28 вересня 2022 року № 169 з метою об`єктивного проведення службового розслідування ОСОБА_1 вже був усунутий від виконання службових обов`язків, зарахований в розпорядження командира з 29 вересня 2022 року та знятий з усіх видів забезпечення. З огляду на цю обставину, увільнення від займаної посади після завершення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності, з урахуванням пункту 47 Закону України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України», позивач уважав протиправним. До того ж, позивач зазначив, що після притягнення до відповідальності позивачу не була запропонована можливість проходження військової служби з урахуванням постанови ВЛК від 29 вересня 2022 року відповідно до якої він визнаний обмежено придатним до військової служби.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 500/545/23
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвалюючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що у провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду є справа № 500/81/23 про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі № 500/545/23.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та вказав, що при поданні позовної заяви у справі № 500/545/23 позивач оскаржує зазначений наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника ОСОБА_2 № 157 від 12 жовтня 2022 року в частині, яка охоплювалась оскарженням вказаного наказу у справі №500/81/23 та за результатами розгляду якої прийнято рішенням суду.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до Тернопільського окружного адміністративного суду.
Скаржник зазначає, що надаючи оцінку спірним правовідносинам суди першої та апеляційної інстанції дійшли хибних висновків про те, що у провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває справа № 500/81/23, підстави позову у якій є тими ж, що і у справі № 500/545/23.
Скаржник вказує на те, що у позовній заяві у справі № 500/545/23 йдеться про протиправність увільнення (усунення) ОСОБА_1 від займаної посади після завершення службового розслідування. Проте, такі підстави позову у справі № 500/81/23 не зазначались.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому останній просить залишити касаційну скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 вересня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року у справі №500/545/23.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 11 жовтня 2023 року призначено справу до розгляду.
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 240 КАС передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Водночас з огляду на положення пункту 3 частини першої статті 240 КАС з одним і тим же позовом можна лише раз звернутися до суду за захистом.
Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №800/411/17.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 500/81/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 18 лютого 2023 року, просив визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника ОСОБА_2 від 12 жовтня 2022 року № 157 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 » в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, позбавлення ОСОБА_1 премії за вересень 2022 року в повному обсязі та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, та наказу начальнику групи персоналу управління військової частини НОМЕР_1 увільнити ОСОБА_1 від займаної посади та призначити його у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
07 березня 2023 року Тернопільським окружним адміністративним судом ухвалено рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, необхідно зазначити, що предметом позову у ній є наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника ОСОБА_2 від 12 жовтня 2022 року № 157 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 » в частині увільнення ОСОБА_1 від займаної посади та призначення його у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що сторони, предмет та підстави двох позовів є тотожними.
Колегія суддів з такими висновками судів попередніх інстанцій погоджується.
Спростовуючи доводи касаційної скарги про нетотожність позовів в обох справах Верховний Суд зазначає про те, що вимоги у цій справі є складовою частиною вимог у справі № 500/81/23. Саме лише викладення прохальної частини позовів іншими словами не є достатньою підставою для висновку про те, що предмет позову відрізняється.
Суд касаційної інстанції зазначає, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою або при виділенні з позову, який уже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов тотожність предмета позову зберігається.
Щодо доводів скаржника в контексті нетотожності підстав заявлених позовів, колегія суддів зазначає про таке.
Підстава позов - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Як убачається з рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 500/81/23 (посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109720195) предметом дослідження у справі № 500/81/23, серед іншого, було службове розслідування та висновки ВЛК щодо придатності позивача до військової служби, оцінка яких сприяла встановленню юридичних і фактичних обставин справи для перевірки підстав позову.
Правовою підставою позову у цій справі позивач вказує невідповідність дій відповідача при прийнятті наказу від 12 жовтня 2022 року № 157 в оскаржуваній частині положенням Закону України «Про Дисциплінарний Статут Збройних Сил України», а фактичними обставинами, з якими позивач пов`язує своє право вимоги, - увільнення позивача від займаної посади після звершення службового розслідування, а також неврахування постанови ВЛК від 29 вересня 2022 року, згідно з якою ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби.
У цьому зв`язку колегія суддів звертає увагу скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2018 року у справі №916/1764/17, згідно з якою не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Дослідивши матеріали у цій справі, колегія суддів приходить до висновку, що позивач фактично не погоджується з оцінкою судом доказів у справі № 500/81/23, а не наводить нові підстави позову у цій справі.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 240 КАС України підстави для залишення позову без розгляду. Доводи касаційної скарги висновків цієї постанови та оскаржуваних судових рішень не спростовують.
Таким чином колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди не допустили порушень норм процесуального права.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк
судді В.М. Соколов
Л.О. Єресько