Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.07.2019 року у справі №420/1233/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 вересня 2019 року

Київ

справа №420/1233/19

адміністративне провадження №К/9901/20183/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В.,

Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 (суддя-доповідач - О. В. Єщенко, судді - О. О. Димерлій, М. П. Коваль)

у справі № 420/1233/19

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просила визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Мельниченко А. В. від 23.10.2018 про стягнення виконавчого збору у сумі 933 653,91 грн. у виконавчому провадженні ВП №~organization0~.

2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Зазначене рішення ухвалено судом першої інстанції в порядку письмового провадження у зв'язку із неявкою у судове засідання учасників справи.

4. Супровідний лист суду першої інстанції щодо направлення на адресу учасників справи копій вказаного рішення датовано 25.04.2019. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію рішення суду першої інстанції від 25.04.2019 позивачка отримала 06.05.2019.

5.29.05.2019 ОСОБА_1 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги засобами поштового зв'язку.

6. П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 10.06.2019 залишив без руху апеляційну скаргу позивача з підстав, передбачених частинами 2 та 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, та надав апелянтові строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

7. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачка отримала 18.06.2019.

8.25.06.2019 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подала оригінал квитанції про сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку, апелянт послалась на те, що оскаржуване рішення постановлено без її присутності, в день постановлення рішення воно не було їй вручене, копію повного рішення вона отримала 06.05.2019 поштою, а оскільки апеляційну скаргу нею подано 29.05.2019, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного рішення, вважає, що є всі підстави для поновлення пропущеного нею з поважних причин строку апеляційного оскарження.

9. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 по справі № 420/1233/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови, у зв'язку із тим, що наведені позивачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

10. У касаційній скарзі позивач просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

12. Вказує, що апеляційну скаргу нею подано в межах строку, встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд апеляційної інстанції не мав законних підстав щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.

Позиція інших учасників справи

13. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

14. Ухвалою Верховного Суду від 26.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1.

15. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

16. Завданням адміністративного судочинства в силу частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

17. Відповідно до частин 1 , 2 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

18. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

19. Згідно із частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України.

20. За змістом статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

21. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

22. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

23. При цьому за приписами частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

24. Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

25. За правилами пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

26. Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею. Частина шоста цієї норми передбачає, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

27. При цьому за правилами, встановленими статтею 271 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтею 271 Кодексу адміністративного судочинства України, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Оцінка Верховного Суду

28. П'ятий апеляційний адміністративний суд, визнаючи неповажними причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження й відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що норми статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяють особі звернутись із апеляційною скаргою у визначений строк з дня доведення змісту судового рішення, у разі невручення рішення у день його складання, або з моменту усунення обставин, що перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано десятиденний строк звернення до суду апеляційної інстанції з дня доведення змісту судового рішення.

29. Верховний Суд вказує, що вказаний висновок суду апеляційної інстанції є передчасним враховуючи наступне.

30. Стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, частина 6 якої встановлює спеціальний у відношенні до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

31. Однак загальний аналіз статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку про те, що нею, на відміну від частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України, не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частин 2 та 3 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

32. Отже, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їх поважності в загальному порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.

33. Крім того, у справах цієї категорії, які є терміновими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції порядку проголошення та вручення (надсилання) копій судових рішень, визначеного частиною 2 статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин.

34. Згідно із пунктом 3 частини 5 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення зазначаються строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.

35. З матеріалів справи встановлено, що рішення судом першої інстанції проголошено 25.04.2019, в резолютивній частині якого вказано, що апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. Відповідно до частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

38. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019 у справі № 420/1233/19 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді А. В. Жук

Н. М. Мартинюк