ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа №804/3114/16

адміністративне провадження № К/9901/37860/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л. І.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 (головуючий суддя - Баранник Н. П., судді - Дурасова Ю. В., Щербак А. А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроспецбудмонтаж" (далі - Товариство) до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

У травні 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від
19.04.2016 № 0000181401.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган вдруге притягує Товариство до відповідальності, оскільки сума, яка була визначена Товариству згідно податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 № 0000252306 вже була погашена від'ємним значенням з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 509806,00 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 20.09.2016 у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що положеннями пункту 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено обов'язок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків за наслідками, зокрема, судового оскарження, які містять зменшену суму грошового зобов'язання. Також, суд виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.05.2017 скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.

Ухвалюючи рішення про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в даному випадку наявний спір між тими ж сторонами з того самого предмету, який вирішено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а, яка набрала законної сили.

Інспекція оскаржила рішення суду апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.08.2017 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанцій порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки не надав належної правової оцінки тому, що: відповідно до підпункту
60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо за рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу; пунктами 5,7 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено обов'язок контролюючого органу прийняти податкові повідомлення-рішення на зменшену суму грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомлення-рішенням, скасованим у відповідній частині судовим рішенням, що набрало законної сили.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.08.2021 прийняв касаційну скаргу до провадження, закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 10.08.2021.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Інспекція провела планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з
01.10.2009 по 31.03.2011, результати якої були оформлені актом від 02.08.2011 № 1771/23-21/31614522, за висновками якого Товариством були порушені вимоги підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 407845,00

грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення від 15.08.2011 № 0000252306, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 407845,00 грн. - за основним платежем та на 101961,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014, позов Товариства був задоволений частково: скасовано податкове повідомлення - рішення від 15.08.2011 № 0000252306 в частині збільшення Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 180723,75 грн., у тому числі: 144579,00 грн. - за основним платежем, 36144,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.03.2015 відмовив Інспекції у відкритті касаційного провадження на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 у справі № 804/14123/13-а. Верховний Суд України ухвалою від 03.07.2015 відмовив у допуску до провадження справи за позовом Товариства до Інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за заявою Інспекції про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.03.2015.

19.04.2016 на підставі висновків акта перевірки від 02.08.2011 № 1771/23-21/31614522 та постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а Інспекція прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000181401, яким збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 407845,00 грн. - за основним платежем та на 101961,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пункту 56.18 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених пункту 56.18 статті 58 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0000181401 прийняте за результатами узгодження сум податкових зобов'язань, визначених Товариству згідно з податковим повідомленням-рішенням від 15.08.2011 № 0000252306, в судовому порядку, зазначено в цьому податковому повідомленні-рішенні з прямою вказівкою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а.

Відповідно до підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

Факт, що податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0000181401 направлене Товариству на суму податкових зобов'язань, щодо яких Товариству було відмовлено в задоволенні позову згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а, позивачем не заперечувався.

Отже, предмет позову та підстави позову у цій справі та у справі № 804/14123/13-а в частині, яка відповідає позовним вимогам про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 № 0000252306, є тими ж самими.

Позивач звернувся до суду повторно зі спором між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що був вирішений судом у справі № 804/14123/13-а, судове рішення у якій набрало сили.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі № 804/14123/13-а, яка набрала законної сили, вирішено спір між сторонами щодо податкового обов'язку Товариства сплатити податок на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 № 0000252306 в частині, не скасованій судовим рішенням.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на положення пункту 56.18 статті 58, підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та пункту 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими передбачено, що у правовідносинах з оскарження податкового повідомлення-рішення, направленого платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов'язань в судовому порядку: податкове повідомлення-рішення, направлене платнику податків за результатами узгодження сум грошових зобов'язань в судовому порядку, не може бути оскаржене до суду щодо суми грошових зобов'язань, яка є узгодженою з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, оскільки висновки суду апеляційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права до встановлених у справі обставин, у задоволенні касаційної скарги Інспекції слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Інспекції підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
17.05.2017 - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 349, ст. 350, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ. І. Бившева І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова