Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2019 року

Київ

справа №808/3063/16

адміністративне провадження №К/9901/39228/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року (суддя Лазаренко М.С.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (головуючий суддя - Щербак А.А., судді - Баранник Н.П., Дурасова Ю.В.)

у справі № 808/3063/16

за позовом Приватного підприємства «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА»

до Запорізької митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2016 року Приватне підприємство «Наукове промислово-комерційне об'єднання «ТАТА» (далі - ПП «НПКО «ТАТА») звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 26 вересня 2016 року № КТ-112000013-0007-2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у рішенні від 26 вересня 2016 року коду товару з 7202299000 на 7202998000 з присвоєнням товару назви: «Феросиліцій з комерційною назвою «Феросиліцій МФС-10» суперечить Закону України «Про Митний тариф України» від 19 вересня 2013 року № 584 та наказу ДФС України «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» від 09 червня 2015 року № 401, так як у цих нормативних документах відсутній товар з такою назвою.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 21 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Запорізької митниці ДФС про визначення коду товару від 26 вересня 2016 року № КТ-112000013-0007-2016.

Судові рішення мотивовані тим, що спірне рішення про визначення коду товару прийнято митним органом протиправно, оскільки під час класифікації товару як феросиліцію серед різновидів феросплавів є не вміст вуглецю, а високий вміст кремнію.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Запорізька митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, з огляду на правомірність прийняття оскаржуваного рішення про визначення коду товару.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10 травня 2017 року відкрив касаційне провадження.

Позивач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив, що судові рішення є законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просив відмовити.

15 березня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 29 серпня 2016 року позивач на виконання контракту від 05 серпня 2015 року № 12 з FIRMA YANDLOWA «POL-EKO» (Польща) подав до Запорізької митниці ДФС митну декларацію № 112050000/2016/015542 з метою здійснення митного оформлення феросиліцію низькокремністого МФС-10 у кількості 68,55 т, придбаного у ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», який є виробником даного товару, за сертифікатами якості даного підприємства від 28 липня 2016 року № 35 та від 25 серпня 2016 року № 84.

У графі 31 митної декларації позивач зазначив хімічний склад феросиліцію низькокремністого МФС-10 з посиланнями на ТУ У 3.02.-00222226-017-97 та сертифікати якості ПАТ «Запорізький абразивний комбінат», а в графі 33 визначив код товару за УКТЗЕД - 7202299000.

Разом із митною декларацією позивач також подав наступні документи: залізничну накладну УМВС від 29 серпня 2016 року № 47334735; сертифікати якості від 28 липня 2016 року № 35 та від 25 серпня 2016 року № 84; рахунок-фактуру від 18 серпня 2016 року № 28; пакувальний лист від 25 серпня 2016 року № 25, контракт від 05 серпня 2016 року № 12, специфікацію від 18 серпня 2016 року № 3.

29 серпня 2016 року відповідач, посилаючись на положення пункту 2 частини першої статті 266, частини другої статті 249 та статті 356 Митного кодексу України надіслав позивачу повідомлення № 238504 з пропозицією пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і оформлення.

14 вересня 2016 року декларант ПП «НПКО «ТАТА» пред'явив товар митному органу, який здійснив митний огляд товару та взяття проб (зразків) товару для експертного дослідження з метою встановлення характеристик, визначальних для класифікації товарів згідно з УКТЗЕД.

Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 23 вересня 2016 року № 142005702-0244 хімічний склад шматків не суперечить вимогам до марки феросиліцію ФС10 відповідно до таблиці ДСТУ 4127 2002 і за встановленими показниками (фізичними властивостями, хімічним складом), надана на дослідження проба (зразок) може бути віднесена до феросплаву у розумінні примітки 1 (с) до групи 72 пояснень до УКТЗЕД.

26 вересня 2016 року Запорізька митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару № КТ-112000013-0007-2016, яким змінила визначений позивачем у митній декларації код товару за УКТЗЕД з 7202299000 на 7202998000.

Зміна коду товару стала підставою для складання Запорізькою митницею ДФС картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2016/00403.

Правомірність прийняття вказаного рішення про визначення коду товару є предметом розгляду цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Частиною другою статті 69 Митного кодексу України визначено, що органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 Митного кодексу України).

Згідно з частиною п'ятою статті 69 Митного кодексу України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відповідно до пункту 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, додатку до Митного тарифу України, для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

За правилом 3 (а) у разі, коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, які входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише до окремих частин товарів, що надходять у продаж у наборі, призначеному для роздрібної торгівлі, тоді ці товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару.

Водночас згідно з правилом 3 (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися відповідно до правила 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

Як встановили суди попередніх інстанцій, задекларований позивачем товар відноситься до групи 72 (Чорні метали), товарної позиції 7202 (Феросплави), що не заперечується митним органом.

Спірним є питання встановлення виду феросплаву для визначення товарної підпозиції.

Відповідно до Примітки 5 до Розділу ХV (група 72) Примітки 1 (с) Закону України від 19 березня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», «феросплави» - сплави у формі чушок, болванок, кусків або інших первинних форм, одержані внаслідок безперервного лиття, а також у гранулах чи порошках, агломерованих або неагломерованих, що використовуються як добавки у виробництві інших сплавів або як розкислювачі, десульфуранти чи для аналогічних цілей у чорній металургії і, як правило, не придатні для кування, з масовою часткою заліза 4 % або більше та масовою часткою одного чи кількох елементів у таких пропорціях: хрому понад 10 %; марганцю понад 30 %; фосфору понад 3 %; кремнію понад 8 %; з масовою часткою інших елементів у цілому, за винятком вуглецю, понад 10 %, при цьому вміст міді не повинен перевищувати 10 %.

Примітка 2 до товарних підпозицій групи 72 Розділу ХV Закону України «Про Митний тариф України» визначає, що під час класифікації феросплавів у товарній позиції 7202 слід додержуватися такого правила: феросплав розглядається як бінарний сплав і включається до відповідної підкатегорії (коли вона існує), якщо тільки вміст за масою одного з легуючих елементів сплаву перевищує мінімальний вміст за масою, зазначений у примітці 1 (c) до цієї групи; аналогічно він вважається відповідно потрійним або четвертним, якщо вміст за масою двох або трьох легованих елементів сплаву більше ніж мінімальний вміст за масою, зазначений у згаданій вище примітці. У разі застосування цього правила до «інших елементів», зазначених у примітці 1(c), вміст за масою кожного елемента повинен перевищувати 10 %.

Аналогічні норми містяться і в Поясненнях до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Додаткові пояснення до товарних категорій 72022100-72022990 визначають, що феросиліцій має блискучий сірий злам і відзначається крихкістю. Постачаються різні види феросиліцію, які містять за масою від 10 до майже 96% кремнію з низьким вмістом вуглецю (0,1 - 0,2%).

Враховуючи зміст вищенаведених правил інтерпретації УКТ ЗЕД, а також приміток до товарних підпозицій та додаткових пояснень до товарних категорій 72022100-72022990, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що визначальним під час класифікації товару як феросиліцію серед різновидів феросплавів є високий вміст кремнію та низький вміст вуглецю.

Так, відповідно до наданих позивачем митному органу сертифікатів якості вміст одного зі складових хімічних елементів у товарі «Феросиліцій марки МФС-10» кремнію відповідає показнику, що наведений у примітці 1 (с) до вказаної товарної групи.

Згідно з висновком Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень ДФС від 23 вересня 2016 року № 142005702-0244, визначений за результатами досліджень хімічний склад у зразках вуглецю С складає: 0, 413+/-0,027%.

Крім того, як правильно зауважили суди попередніх інстанцій, у Додаткових поясненнях до товарної категорії 7202 99 80 визначено, що ця товарна категорія включає феросилікоалюмінокальцій, феросилікокальцій, феромарганотитан, феросиліконікель, феросилікоалюміній, феросилікомарганоалюміній, фероалюміній, що, в свою чергу, виключає віднесення феросиліцію до товарної категорії 7202 99 80.

Таким чином, зазначене свідчить про безпідставність прийняття відповідачем спірного рішення про визначення коду товару внаслідок недоведення останнім наявності підстав для зміни коду товару за власною ініціативою в межах процедури митного оформлення.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків, якими мотивовані судові рішення, та не дають підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова