Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 19.12.2018 року у справі №806/1364/18 Ухвала КАС ВП від 19.12.2018 року у справі №806/13...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.12.2018 року у справі №806/1364/18

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2019 року

Київ

справа №806/1364/18

адміністративне провадження №К/9901/67144/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Кравчука В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, треті особи: Житомирський обласний військовий комісаріат, військова частина А0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснення перерахунок та виплату пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Залімського І.Г., Смілянця Е.С., Сушка О.О. від 12 листопада 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, треті особи: Житомирський обласний військовий комісаріат, військова частина А0281, у якому просила:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, компенсації за відпустку, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, відповідно до довідки військової частини А0281 від 02 листопада 2017 року № 944;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2018 року врахувавши до складу грошового забезпечення з якого позивачу нарахована пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду, грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову премію, компенсації за відпустку, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року, відповідно до довідки військової частини А0281 від 02 листопада 2017 року № 944, до набуття права на пенсію у більшому розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю невключення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області при нарахуванні пенсії позивачу додаткових видів грошового забезпечення, таких як грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія, компенсація за відпустку, щомісячна додаткова грошова винагорода, хоча позивач отримувала їх за останні 24 місяця перед звільненням та з них утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із того, що грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія, компенсація за відпустку, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про задоволення апеляційної скарги, Сьомий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія, компенсація за відпустку, щомісячна додаткова грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Серед переліку складових грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, наведених у частині третій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутні одноразові додаткові види грошового забезпечення, що виключає можливість їх врахування при призначенні пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року як таку, що винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права і залишити в силі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано 05 грудня 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2018 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддю-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Кравчука В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, треті особи: Житомирський обласний військовий комісаріат, військова частина А0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснення перерахунок та виплату пенсії.

Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2019 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, треті особи: Житомирський обласний військовий комісаріат, військова частина А0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснення перерахунок та виплату пенсії до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду по справі № 522/2738/17.

Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2019 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, треті особи: Житомирський обласний військовий комісаріат, військова частина А0281 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснення перерахунок та виплату пенсії.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 12 жовтня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

05 лютого 2018 року позивач звернулася до Житомирського обласного військового комісаріату з заявою, в якій просила прийняти додаткові документи, якими підтверджується проведення виплат за період з листопада 2015 року по жовтень 2017 року щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, компенсації за відпустку, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та направити її разом з необхідними документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області для перерахунку призначеної пенсії.

Листом Житомирського обласного військового комісаріату від 05 лютого 2018 року № 620 року позивачу повідомлено, що обласним військовим комісаріатом, як уповноваженим структурним підрозділом Міністерства оборони України документи для призначення пенсії направлено в Пенсійний Фонд України.

В подальшому, позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з включенням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової премії, компенсації за відпустку з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до довідки від 02 листопада 2017 року № 944.

Листом від 28 лютого 2018 року № К-852 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовило позивачу в проведенні перерахунку пенсії з урахуванням вказаної довідки з тих підстав, що щомісячна додаткова грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, одноразова премія, матеріальна допомога у відповідності статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не є щомісячними виплатами, а тому відсутні підстави для врахування їх до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Вважаючи, що її права, свободи та законні інтереси порушені, позивач звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що Конституційний Суд України в рішенні від 13 травня 2015 року № 4-рп/2015 вказав на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63) тобто, в межах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проте наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом. Це означає, що види грошового забезпечення для обчислення пенсій військовослужбовців визначаються законами, а не виключно Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2, у яких вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішення суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є частково прийнятні з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 22 вересня 2010 року № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі - Постанова КМУ № 889) встановив щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Відповідно до статті 41 Закону № України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яка встановлена Постановою № 889, яку він отримував під час проходження служби, мала постійний характер, і виплачувалась позивачу з моменту її запровадження і до часу звільнення останнього з військової служби; з щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця нараховані і сплачені страхові внески, відтак, вона має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Ураховуючи наведене, отримувана позивачем згідно з довідкою про види грошового забезпечення щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої щомісяця її виплати утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, відтак розмір призначеної позивачу пенсії підлягає перерахунку.

Водночас матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога для оздоровлення, винагорода за тривалість безперервної військової служби, грошові премії відповідно до статей Дисциплінарного статуту ЗСУ, виплата яких здійснювалася не щомісячно, не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 березня 2019 року у справі № 522/11262/16-а, від 13 березня 2019 року у справі № 758/12628/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 727/5754/16-а.

За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A, пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга - частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що особа, яка подає касаційну скаргу, звільнена від сплати судового збору, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування у складі грошового забезпечення позивача, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2018 року врахувавши до складу грошового забезпечення з якого позивачу нарахована пенсія, щомісячну додаткову грошову винагороду, відповідно до довідки військової частини А0281 від 02 листопада 2017 року № 944.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

В.М. Кравчук

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати