Ухвала КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №810/6652/14

Друк

Пошук

154

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

касаційний адміністративний суд верховного суду ( КАС ВП )

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.03.2019 року у справі №810/6652/14

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №810/6652/14

адміністративне провадження №К/9901/9415/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 (головуючий суддя - Оксененко О.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Федотов І.В.) у справі №810/6652/14 за позовом Приватного підприємства «Свентовіт» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Приватне підприємство «Свентовіт» (далі - ПП «Свентовіт») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило:

визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі), які полягали у проведенні відповідачем зустрічної звірки ПП «Свентовіт», результати якої оформлено листом від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655;

визнати протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо коригування показників податкової звітності ПП «Свентовіт» в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655;

зобов'язати відповідача поновити в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби показників податкової звітності ПП «Свентовіт» шляхом вилучення з них або анулювання відомостей, внесених на підставі листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 в позові відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами про порушення відповідачем його прав діями, які полягали у складанні листа від 31.10.2014 №619/10-13-22-03/38857655.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове про задоволення позову.

При прийнятті цієї постанови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що самостійна зміна відповідачем у базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2015.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Києво-Святошинському районі посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначає, що розглядуваний лист про неможливість проведення зустрічної звірки не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а його висновки не тягнуть для позивача правових наслідків.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи прийняте у справі судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Києво-Святошинському районі 31.10.2014 складено лист за №619/10-13-22-03/38857655 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень та вересень місяці 2014 року», який містить загальну інформацію про позивача, перелік інформації, яку необхідно зіставити, зафіксовано факт відсутності реєстрації податкових накладних за липень та вересень 2014 року у Єдиному реєстрі податкових накладних. При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації встановлено, що за період липень, вересень 2014 року на ПП «Свентовіт» відсутні трудові, матеріальні ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби. У зв'язку із порівнянням даних додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ за період липень та вересень місяці 2014 року в сукупності з усією наявною інформацією, в тому числі про стан підприємства - « 9» (направлено повідомлення про відсутність його за місцезнаходженням), посадові особи податкового органу у листі висловили припущення, що за даний період усі господарські операції ПП «Свентовіт» здійснені без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначено Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 зазначених Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який є відображенням дій працівників контролюючих органів, не породжує правових наслідків для платника податків і, відповідно, не порушує його прав.

Внесена до інформаційних систем на підставі такого акту інформація використовується органами доходів і зборів для інформаційно-аналітичного забезпечення їх діяльності та не зумовлює для платника податків змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 17.11.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандзембуд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, а також у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Латустрейд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга ДПІ у Києво-Святошинському районі підлягає задоволенню, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 підлягає скасуванню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 - залишенню в силі.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -