Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №826/16626/16

адміністративне провадження №К/9901/61419/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_2

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року (головуючий суддя - Данилишин В.М.)

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року (колегія суддів: головуючий суддя - Губська Л.В., судді - Епель О.В., Федотов І.В.)

у справі №826/16626/16

за позовом Миргородської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

до ОСОБА_2

про стягнення податкової заборгованості.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року Миргородська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулась в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_2, в якому просила: стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 суму податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб в розмірі 42 879 грн. 71 коп., шляхом перерахування на бюджетний рахунок №332148136700012, код бюджетної класифікації:18010700, одержувач: УК Миргородський район, м. Миргород, 18010700, код. 37845125, МФО 831019.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем числиться сума податкового боргу у загальному розмірі 42 879 грн. 71 коп., що добровільно не сплачена боржником та підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку за відповідним позовом ДФС.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року, позов задоволено частково: стягнуто із ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 9 843, 67 грн. на рахунок 33214813700012, одержувач - УДКСУ у Миргородському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ одержувача 37845125, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, код платежу 18010700.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про узгодженість суми податкового боргу, визначеного податковим повідомленням - рішенням №3853789 і стягнули зазначену суму з відповідача.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати, та ухвалити нове судове рішення, про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про неможливість одержання ним податкових повідомлень - рішень за адресою, на яку вони направлялись, з огляду на те, що він прописаний за іншою адресою, що свідчить про неузгодженість суми податкового боргу, яку просить стягнути контролюючий орган.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому вважає судові рішення судів попередніх інстанцій законними і обґрунтованими, а доводи, викладені в касаційній скарзі безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувалось, а тому не є предметом касаційного перегляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, за відповідачем обліковується податковий борг із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 42 879, 71 грн., відповідно до податкових повідомлень-рішень від 30 червня 2015 року №3853789, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 9 843, 67 грн., та №131-1202, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 33 036, 04 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 ПК України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг- сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Статтею 56 ПУ Країни встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11. ст. 87 ПК України).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що податкове повідомлення - рішення від 30 червня 2015 року №3853789, на підставі якого виникла сума податкового боргу в розмірі 9 843 грн. 67 коп., ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувались.

Разом з цим, дотепер зазначена сума боргу відповідачем не сплачена.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про те, що зазначена сума податкового боргу є неузгодженою, з огляду на те, що такі доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення, квитанцією та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення без змін.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова