Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.12.2025 року у справі №420/3504/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 420/3504/25

адміністративне провадження № К/990/24926/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Єресько Л.О.,

Жука А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 (головуючий суддя - Бабенко Д.А.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 (головуючий суддя - Осіпов Ю.В., судді - Коваль М.П., Скрипченко В.О.)

у справі № 420/3504/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просила:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 30.01.2020 по 31.12.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 - 2102 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2021 по 31.12.2021, грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 - 2270 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2022 по 24.02.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2022 по 24.02.2022, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 - 2481 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 14.05.2023 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 14.05.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 рік - 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без урахування розрахункової величини 2684 грн;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розрахункової величини 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 15.05.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпусток, одноразової допомоги при звільненні без урахування розрахункової величини 2684 грн;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 15.05.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпусток, одноразової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розрахункової величини 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 до 15.05.2024. Відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 до 15.05.2024. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 повернуто позивачу в частині позовних вимог про:

- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 14.05.2023 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 14.05.2023 по 19.05.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 - 2684 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.05.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік без урахування розрахункової величини 2684 грн;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 20.05.2023 по 31.12.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розрахункової величини 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2024 по 15.05.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпусток, одноразової допомоги при звільненні без урахування розрахункової величини 2684 грн;

- зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, щомісячної премії, інших надбавок та доплат ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 15.05.2024, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та щорічної додаткової відпусток, одноразової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розрахункової величини 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

3. Суд першої інстанції дійшов висновку про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України, з вимогами, що охоплюють період з 19.07.2022 по 15.05.2024, та ненаведення поважних причин пропуску такого строку.

4. П`ятий апеляційний адміністративний суд виснував про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та постановою від 08.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 - без змін.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із указаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржник просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

6. У доводах касаційної скарги позивач наполягає, що строк звернення позивача до суду у цій справі урегульовано частиною другої статті 233 Кодексу законів про працю України та має обчислюватися з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. Позивач зазначає, що відповідачем листом від 16.01.2025 у відповідь на заяву позивача повідомлено про суми, нараховані та виплачені при звільненні та надано відомості про виплачене грошове забезпечення. Тому, за позицією позивача, позов ним подано у межах тримісячного строку з моменту отримання листа від 16.01.2025.

Позиція інших учасників справи

7. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, згідно з приписами частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою від 24.06.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Єресько Л.О., Мартинюк Н.М. відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

9. Ухвалою Верховного Суду від 09.12.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

10. Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2025 № 1549/0/78-25 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 420/3504/25 у зв`язку з відпусткою судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів.

11. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2025 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Єресько Л.О., Жука А.В. для розгляду судової справи № 420/3504/25.

Джерела права та акти їхнього застосування

12. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

13. За правилами частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

14. Згідно з частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

15. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

16. Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

17. Відповідно до абзацу першого статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

18. За правилами частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Позиція Верховного Суду

19. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. У межах цього касаційного провадження Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у частині повернення позовної заяви позивачу в частині вимог щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 15.05.2024.

21. Суди попередніх інстанцій обчислення строку звернення позивача до суду у цій справі в частині вимог з 19.07.2022 по 15.05.2024 пов`язали з моментом, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свого права та вважали, що з моменту отримання грошового забезпечення у відповідному місяці позивач повинен був дізнатися про неповне чи неправильне нарахування ти виплату грошового забезпечення.

22. На противагу таким висновкам позивач указує, що звернувся до суду в тримісячний строк з моменту отримання листа відповідача від 16.01.2025, яким повідомлено позивача про суми, нараховані та виплачені при звільненні.

23. Тому для правильного вирішення цього спору необхідно з`ясувати, з якою подією слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду з вимогами щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 15.05.2024.

24. Суд звертає увагу, що позивачем заявлено вимоги здійснити нарахування та виплату сум, право на які він набув під час проходження військової служби. При цьому важливим є те, що позов про стягнення належного грошового забезпечення подано вже після звільнення позивача з військової служби.

25. У Рішенні від 05.10.2013 № 8-рп/2013 Конституційний Суд України, аналізуючи положення трудового законодавства в контексті конституційного звернення‚ виходив з того, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків.

26. Крім обов`язку оплатити результати праці робітника‚ існують також інші зобов`язання роботодавця матеріального змісту. Ці зобов`язання стосуються тих витрат, які переважно спрямовані на охорону праці чи здоров`я робітника (службовця) або на забезпечення мінімально належного рівня його життя, у тому числі й у разі простою - зупинення роботи, що було викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (форс-мажор) тощо.

27. Конституційний Суд України зазначив, що праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому указані виплати‚ гарантовані державою‚ і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник, у разі порушення законодавства про оплату праці, має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

28. З урахуванням викладеного Конституційний Суд України констатував, що під заробітною платою, що належить працівникові, або‚ за визначенням, використаним у частині другій статті 233 Кодексу (у редакції, чинній до 19.07.2022)‚ належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

29. Чинна редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України містить поняття «суми, що належать працівникові при звільненні».

30. З огляду на викладене, спірні правовідносини регулюються частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, якою визначено тримісячний строк (з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні) звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні.

31. На переконання Суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі, з урахуванням частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, слід пов`язувати з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому (у період з 19.07.2022 по 15.05.2024) сум. Таким моментом може бути день вручення розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.

32. Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду, у якій Судова палата сформувала єдиний підхід до застосування частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, якого дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постанові від 25.09.2025 у справі № 440/9690/24.

33. З огляду на обставини цієї справи, Суд зазначає, що для правильного вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 15.05.2024 слід з`ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача до 16.01.2025 (отримання відповіді від відповідача) з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.

34. За результатом установлення указаних обставин стане можливим визначити день, коли позивач дізнався про порушення його прав, свобод чи інтересів, а отже установити початок відліку тримісячного строку звернення до суду з цим позовом (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 15.05.2024) та, за необхідності, з`ясувати наявність поважних причин пропуску такого строку.

35. Отже, висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовних вимог в частині вимог про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії за період з 19.07.2022 по 15.05.2024 є передчасними.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

36. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

37. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі № 420/3504/25 скасувати.

3. Справу № 420/3504/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції - Одеського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Л.О. Єресько

А.В. Жук