ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа № 360/1628/17

провадження № К/9901/43563/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області у складі судді Міланіч А.М. від 13 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сорочки Є.О., Земляної Г.В., Ісаєнко Ю.А. від 7 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

- скасування рішення Бородянського відділу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 28 квітня 2017 року № 8;

- зобов'язати Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі положень пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня звернення за пенсією.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2017 залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення начальника Бородянського відділу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 28 квітня 2017 року № 8про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та згідно його заяви від 20 квітня 2017 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в трудовій книжці позивача містяться записи про роботу за спірні періоди часу на посадах, які відповідають списку № 2, відповідач неправомірно відмовив зарахувати в пільговий стаж позивача періоди його роботи в Горлівському ВАТ «Концерн Стирол» в період з 13 липня 1982 року по 1 січня 1998 року. Твердження відповідача про те, що пільговий стаж роботи позивача за спірний період не підтверджений належними документами є безпідставними. Посилання відповідача на те, що довідка від 31 березня 2017 року № 08/к-39 видана ПАТ «Концерн Стирол», яке не перемістилось на територію, яка підконтрольна українській владі є безпідставними, з огляду на те, що стаж роботи позивача у відповідні періоди підтверджений оформленими належним чином записами про займану посаду у його трудовій книжці. До того ж, факт непереміщення ПАТ «Концерн Стирол» на територію підконтрольну українській владі не впливає на право на пенсію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та має повних 55 років.

Згідно копії довідки від 6 грудня 2016 року № 412 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 перемістився з м. Горлівка Донецької області до смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району Київської області.

20 квітня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 28 квітня 2017 року № 8 ОСОБА_2 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки ним була надана довідка про роботу в ПАТ «Концерн Стирол» м. Горлівка Донецької області від 31 березня 2017 року, видана підприємством, яке знаходиться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в зв'язку з чим не може бути прийнята до уваги і документально стверджений стаж роботи на пільгових умовах за списком № 2 відсутній.

6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що зарахувати спірні періоди праці позивача до пільгового стажу не має можливості, оскільки вони не підтверджені належними документами. Надані документи є недійсними, оскільки видані на території, тимчасово непідконтрольній українській владі. У зв'язку із неможливістю визначити за даними трудової книжки всі аспекти пільгового характеру роботи позивача, відсутні підстави для призначення пільгової пенсії.

8. ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, в якому віно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

10. Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

11. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

12. Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

15. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

16. Згідно із статтею 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

17. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював в Горлівському виробничому об'єднанні «Стирол» (на даний час ПАТ «Концерн Стирол») з 13 липня 1982 року по 11 квітня 1983 року - на посаді електрослюсаря по ремонту приладів теплотехнічного контролю і автоматики теплових процесів цеху № 1а, з 12 квітня 1983 року переведений в цех № 1-В електрослюсарем по ремонту приладів теплотехнічного контролю і автоматики теплових процесів, з 1 жовтня 1987 року переведений слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики цеху 1-В, з 30 грудня 1994 року переведений на об'єднаний аміачний завод слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики, з 1 липня 1995 року переведений оператором дистанційного пульту управління в хімвиробництві ОАЗ.

19. Як убачається з довідки ПАТ «Концерн Стирол» від 31 березня 2017 року № 08/к-39, за формою, визначеною додатком № 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_2 працював повний робочий день в Горлівському ВАТ «Концерн Стирол» в період з 13 липня 1982 року по 11 квітня 1983 року - на посаді електрослюсаря по ремонту приладів теплотехнічного контролю і автоматики теплових процесів цеху № 1а, з 12 квітня 1983 року переведений в цех № 1-В електрослюсарем по ремонту приладів теплотехнічного контролю і автоматики теплових процесів, з 1 жовтня 1987 року переведений слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики цеху 1-В, з 30 грудня 1994 року переведений на об'єднаний аміачний завод слюсарем контрольно-вимірювальних приладів і автоматики.

Посади, які займав позивач у вказаний період, передбачені списком № 2, розділ Х «Хімічне виробництво», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 1 липня 1995 року по 1 січня 1998 року ОСОБА_2 працював повний робочий день в Горлівському ВАТ «Концерн Стирол» на посаді оператора дистанційного пульту управління в хімвиробництві ОАЗ, яка передбачена списком № 1, розділ УІІІ «Хімічне виробництво».

Стаж по списку № 1 складає 2 роки 6 місяців 1 день, по списку № 2 - 12 років 11 місяців 18 днів.

20. Крім того Відповідно до копій наказів ВАТ «Концерн Стирол» від 4 квітня 1995 року № 395-к та від 10 листопада 1997 року № 2261 за результатами атестації робочих місць були затверджені переліки робочих місць, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням за списками № 1 та № 2, в яких зазначено також посаду слюсаря контрольно-вимірювальних приладів і автоматики заводу по виробництву аміаку та оператора дистанційного пульту управління в хімічному виробництві, які займав позивач.

21. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р, м. Горлівка Донецької області відносится до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

22. Відповідно до постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VII та № 254-VII м. Горлівка Донецької області визнано тимчасово окупованою територією.

23. Разом з цим, Суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

24. Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини2 (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді Європейського суду з прав людини, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

25. Враховуючи викладене, Суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

26. Судами встановлено, що подана ОСОБА_2 до відповідача довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки, або відповідних записів в ній видана ПАТ «Концерн Стирол» від 31 березня 2017 року № 08/к-39 засвідчена печаткою підприємства та підписами посадових осіб, містить обов'язкові відомості про періоди роботи, характер виконуваної роботи у спірний період та підстави видачі довідки з посиланням на первинні документи.

27. Отже, позивачем вчинено усі дії та подано усі документи, необхідні для призначення пенсії.

28. Те, що Ірпінське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області через проведення АТО позбавлене можливості провести перевірку відповідності запису довідки первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов'язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості.

29. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23 січня 2018 року у справі № 583/392/17 та від 30 жовтня 2018 року у справі № 234/3038/17.

30. Крім того, періоди та характер роботи позивача, зазначений довідках ПАТ «Концерн Стирол» підтверджено записам в трудовій книжці позивача.

31. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірності рішення Бородянського відділу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 28 квітня 2017 року № 8 про відмову в призначенні пенсії в частині незарахування до стажу роботи позивача у ПАТ «Концерн Стирол».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 13 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців