Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2018 року у справі №159/1395/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа № 159/1395/17

провадження № К/9901/22253/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області у складі судді Логвинюк І.М. від 28 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П. Яворського І.О. від 15 червня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, в якому просив:

- визнати протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо призначення та виплати йому як судді у відставці щомісячного довічного грошового у тримання у розмірі 84 процентів від заробітної плати працюючого судді;

- зобов'язати Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати йому до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, стаж роботи на посадах слідчого прокуратури Любешівського та Ковельського районів Волинської області, старшого слідчого прокуратури Волинської області та помічника прокурора Ковельського району Волинської області в період з 30 липня 1986 року по 23 липня 1994 року, що складає 7 років 11 місяців 23 дні, а також календарний період - 3 роки 1 місяць 26 днів проходження строкової служби у Збройних Силах за період з 4 травня 1977 року по 29 червня 1980 року

- здійснити перерахунок та виплату йому як судді у відставці щомісячного грошового утримання в розмірі 90 процентів грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 27 лютого 2017 року із суми 29920,00 грн без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум;

- звільнити його, як учасника бойових дій, від вирахування податку з довічного грошового утримання.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області, що полягають у призначенні та виплаті з 27 лютого 2017 року ОСОБА_2 як судді у відставці щомісячного довічного грошового у тримання у розмірі 84 проценти від заробітної плати працюючого судді.

Зобов'язано Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області:

- зарахувати ОСОБА_2 до стажу його роботи судді, що дає судді право на відставку, стаж роботи на посадах: слідчого прокуратури Любешівського та Ковельського районів Волинської області, старшого слідчого прокуратури Волинської області та помічника прокурора Ковельського району Волинської області в період з 30 липня 1986 року по 23 липня 1994 року, що складає 7 років 11 місяців 23 дні, та календарний період - 3 роки 1 місяць 26 днів проходження строкової служби у Збройних Силах за період з 4 травня 1977 року по 29 червня 1980 року;

- здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 як судді у відставці щомісячного грошового утримання в розмірі 90 процентів грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 27 лютого 2017 року із суми 29920,00 грн без обмеження граничного розміру, із врахуванням раніше виплачених сум;

- звільнено ОСОБА_2 як учасника бойових дій від вирахування податку з довічного грошового утримання.

3. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанції виходили з того, що у відповідності до пункту 11 розділу XIII «;Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ, пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та рішення Конституційного Суду України від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016 календарний період строкової військової служби у Збройних Силах має бути зарахований до стажу роботи позивача на посаді судді.

Оскільки позивач є учасником бойових дій, то призначене йому щомісячне довічне грошове утримання не підлягає оподаткуванню відповідно до абзацу 2 підпункту 164.2.19 ппункту 164.2 статті164 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 4 травня 1977 року по 29 червня 1980 року проходив строкову військову службу у Збройних Силах.

У період з 30 липня 1986 року по 22 березня 1994 року позивач працював на посадах слідчого прокуратури Любешівського та Ковельського районів Волинської області, старшого слідчого прокуратури Волинської області, а у подальшому на посаді помічника прокурора Ковельського району Волинської області.

З 23 березня 1994 року по 13 липня 2005 року працював на посаді судді Ковельського районного суду, який у 2004 році було реорганізовано в Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

З 14 липня 2005 року по 22 грудня 2016 року ОСОБА_2працював на посаді судді Апеляційного суду Волинської області та звільнений у зв'язку з поданням заяви про відставку.

23 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Розпорядженням Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області № 167957 від 30 грудня 2016 року ОСОБА_2 було призначено довічне грошове утримання з розрахунку стажу судді 25 років 10 місяців 27 днів у розмірі 90 процентів від отриманого заробітку.

Однак, листом від 3 березня 2017 року за № 3840/02-21-22 Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області повідомило ОСОБА_2 про те, що відповідно до наданих документів, його стаж роботи на посаді судді, був обчислений згідно статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», становить 22 роки 9 місяців 1 день. З врахуванням збільшення на 2 відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 25132,80 грн(84 проценти від 29920,00 грн). Крім того, відповідно до статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому призначено додаткову пенсію в розмірі 113,88 грн, як віднесеному до 3 категорії осіб, постраждалих від Чорнобильської катастрофи та відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пенсію підвищено на 311,75 грн, як учаснику бойових дій.

9 березня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області із заявою про включення до стажу судді період роботи на слідчо-прокурорських посадах у прокуратурі Волинської області за період з 30 липня 1986 року по 23 березня 1994 року у відповідності до вимог пункту 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року та пункту 34 Перехідних і прикінцевих положень до Закону України «Про вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року.

Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області листом № 36/0/01 повідомило позивача про відмову у задоволені його заяви, оскільки пункт 34 ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», яким визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання), набув чинності після призначення щомісячного довічного грошового утримання для зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання грошового утримання судді у відставці, періодів роботи на посадах прокурора та слідчого прокуратури, як про це було зазначено у статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року.

6. Вважаючи таке рішення відповідача неправомірним ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII, у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; 2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2012 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 pоку № 2453, втратив чинність Закон України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2682, а тому відсутні правові підстави щодо застосування статті 43 Закону України «Про статус судців» для обчислення стажу роботи на посаді судді.

Законом України «Про Вищу раду правосуддя від 21 грудня 2016 року, який набрав чинності з 5 січня 2017 pоку внесено зміни до пункту 34 Закону України «Про судоустрій і статус судців» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII доповнивши абзацом наступного змісту: «Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судці відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)». Вказана норма закону набула чинності після призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання, для зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судці у відставці, періодів роботи на посадах прокурора слідчого прокуратури, як це було визначено статтею 43 Закону України «Про статус суддів» № 2682- VIII немає правових постав.

Крім того, відсутні підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді для отримання щомісячного довічного грошового утримання періоду проходження строкової служби в Збройних Силах відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки даним законом не визначено порядку зарахування проходження військової служби до стажу роботи на посаді судці та включенню при призначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Суми щомісячного довічного грошового утримання, призначені учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», утримуваних з Пенсійного фонду України у розмірі, що перевищують суму оподаткування на відповідний рік, підлягають оподаткуванню нагальних підставах.

8. ОСОБА_2 подано заперечення на касаційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, в яких він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно до пункту 25 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону країни «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 року, №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

10. За правилами частини першої статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

11. Згідно із вимогами статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

12. Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

13. До набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.

14. Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

15. Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

16. Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

17. Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

18. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

19. Підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. На час набрання чинності Законом Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (30 липня 2010 року) діяла постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».

21. Оскільки стаж роботи позивача на посаді судді становить не менше 10 років, до стажу роботи, який дає судді право на відставку, враховується також період проходження строкової військової служби та робота на посадах прокурорів і слідчих.

22. Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку належить враховувати, крім роботи на посаді судді (22 роки 9 місяців 1 день) календарний період проходження строкової служби (3 роки 1 місяць 26 днів) та роботу на посадах прокурорів і слідчих (7 років 11 місяців 23 дні), загалом більше 25 років.

23. Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та роботи на посадах прокурорів і слідчих і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

24. Враховуючи вищенаведене, суди дійшли вірного висновку, що стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби та робота на посадах прокурорів і слідчих в свою чергу, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90 процентів від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.

25. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 6 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17.

26. Судами попередніх інстанції встановлено, що позивач у справі, є учасником бойових дій, на якого поширюється Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

27. Податковим кодексом України, не ототожнюються поняття «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання». В тому числі, це вбачається зі сполучника «або», який поєднує поняття «пенсія» та «щомісячне довічне грошове утримання» у абзаці першому підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Зазначений сполучник підкреслює взаємовиключення предметів, явищ.

28. До такого ж висновку можна прийти аналізуючи розділ 10 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», в якому передбачається, що судді, який вийшов у відставку виплачується пенсія або щомісячне довічне грошове утримання.

29. Абзацом другим підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України чітко передбачено, що положення цього підпункту не застосовується лише до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

30. Аналізуючи встановлені судами обставини справи, враховуючи те, що щомісячне довічне грошове утримання позивача, перевищує 10000,00 грн на місяць, частина перевищення є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а управління набуває статусу податкового агента, суд, приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо утримання податку є правомірними, тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача звільнити позивача, як учасника бойових дій, від вирахування податку з довічного грошового утримання є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

31. Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 161/11627/17.

32. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

33. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року підлягають скасуванню в частині.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області задовольнити частково.

Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про звільнення ОСОБА_2 як учасника бойових дій від вирахування податку з довічного грошового утримання.

В іншій частині постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

судді Я. О. Берназюк

М. І. Гриців