Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.11.2021 року у справі №815/2708/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року

м. Київ

справа №815/2708/16

адміністративне провадження № К/9901/36272/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В., суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №815/2708/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 (головуючий суддя Стас Л. В., судді:

Турецька І. О., Косцова І. П. ),

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ВІПАСТЕХ" звернулося з позовом до Головного управління ДФС України в Одеській області, у якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112204 від 01.03.2016, податковий борг ТОВ "ВІПАСТЕХ" вважати неузгодженим та зобов'язати контролюючий орган не вносити дані про наявність податкового боргу у відповідний реєстр.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 позов задоволено частково.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, Товариство звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ВІПАСТЕХ" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі №815/2708/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №815/2708/16 за правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Верховного Суду від 08.11.2021 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у порядку письмового провадження на 09.11.2021.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що апеляційний суд, всупереч вимог статті 33 КАС України вчасно не повідомив позивача про судове засідання. Крім того, позивач вважає, що рішення про розгляд справи у письмовому провадження прийнято судом в порушення вимог статті 197 КАС України. Також, на думку позивача, суд порушив норми матеріального права, не надав належної правової оцінки первинним документам, які підтверджують надання послуг ФОП ОСОБА_1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач процесуальним правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Разом з тим, податковий орган звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони у справі її правонаступником.

Розглянувши клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником, з урахуванням приписів частини 1 статті 52 КАС України, якими встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив, Суд дійшов висновку клопотання задовольнити. Замінити відповідача його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Переглянувши касаційну скаргу, Суд вважає, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставини неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні даної справи, з урахуванням наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДФС України в Одеській області на підставі плану-графіка на І квартал 2016 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "ВІПАСТЕХ" (код ЄДРПОУ 36044807) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по
31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по
31.12.2014.

За наслідками перевірки складено акт №18/15-32/22-04/36044807 від 12.02.2016, відповідно до висновків якого встановлено, зокрема, порушення:

підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2,138.8 статті 138, підпунктів
138.10.2, 138.10.3 пункту 138.10 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, пунктів 2.1,2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 68/704, пункту 3.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №2 від 10.01.2007, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на 388754грн., в тому числі: 2013 рік - 109278грн., 2014 рік - 279475грн.

На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112204 від 01.03.2016, яким ТОВ "ВІПАСТЕХ" збільшено суму грошового зобов'язання - 485941,00грн., з яких: 388754,00грн. за основним платежем, 97188,00грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями (а. с. 11).

Товариство з вказаним рішенням Головного управління ДФС в Одеській області не погодилось та звернулось до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення. У задоволенні позовних вимог вважати податковий борг ТОВ "ВІПАСТЕХ" неузгодженим та зобов'язати контролюючий орган не вносити дані про наявність податкового боргу у відповідний реєстр відмовлено.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що висновки податкового органу щодо неправомірності формування валових витрат з контрагентом ФОП ОСОБА_1, що призвело до порушення платником податків податкового законодавства, є необґрунтованими, а відтак не можуть бути покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову, яке обґрунтовано тим, що Товариством до складу інших витрат включено витрати щодо юридичних послуг з повернення боргів на підставі документів, які не розкривають зміст господарської операції, та зв'язок яких з господарської діяльності платника податку не доведений.

Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

У справі, що розглядається, підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства стало віднесення до складу валових витрат 780467грн., нарахованих у зв'язку з придбанням юридичних послуг, пов'язаних з поверненням боргів, у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), в тому числі: за 2013 рік у розмірі 575149грн., за 2014 рік у розмірі 205318грн.

Як вбачається з акту перевірки, підприємством до складу інших витрат включено витрати щодо юридичних послуг з повернення боргів, зв'язок яких з господарською діяльністю платника податку не доведений в ході перевірки. Посадовими особами відповідача, що здійснювали перевірку, зазначено, що в ході перевірки позивачем не було надано звіти щодо проведених робіт та наданих послуг, у яких повинна бути викладена конкретна інформація щодо отримання та відправки процесуальних документів, пов'язаних з поверненням боргів, місце і дата їх відправки та інше.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II пункту 138.2 ПК України.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські взаємовідносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1).

Судами встановлено, що між ТОВ "ВІПАСТЕХ" (Довіритель) та ФОП ОСОБА_1 (повірений) укладено договір доручення від 01.10.2012 №01/10-ОД, відповідно до умов якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується від імені і за рахунок довірителя здійснювати всі необхідні дії по стягненню існуючої заборгованості з фізичних та юридичних осіб у встановленому законодавством України порядку. Під необхідними діями щодо стягнення заборгованості розуміються: досудові витрати, судові заходи, позасудові заходи, післясудові заходи; повірений самостійно обирає необхідність проведення тих чи інших заходів, а також їх послідовність з метою виконання зобов'язань за цим договором.

На виконання умов Договору від 01.10.2012 ФОП ОСОБА_1 надав ТОВ "ВІПАСТЕХ" звіти щодо наданих послуг відповідно до узгоджених додатків до договору. Результати наданих послуг підтверджувались надходженням сум заборгованостей від контрагентів на рахунок позивача, які узгоджувались з реєстром боржників та їх сумами заборгованостей.

За результатами правовідносин складено документи, зокрема, акти наданих послуг до Договору, Зведені звіти про результати наданих послуг по періодах, акти приймання-передачі Реєстру боржників та рахунки (а. с. 57-106).

Як зазначено позивачем, внаслідок виконання ФОП ОСОБА_1 умов договору, позивач отримав повернення заборгованості і, відповідно, активи підприємства було збільшено: загальна сума боргу, яка була стягнута на користь ТОВ "Віпастех" за період 2013 років склала 3' 902' 335грн. Кошти було використано підприємством для здійснення господарської діяльності, в результаті чого було отримано прибутки.

ФОП ОСОБА_1 відповідно до умов Договору від 01.10.2012 ТОВ "Віпастех" сплачено плату у розмірі 20% від суми заборгованості, фактично сплаченої боржниками на рахунок ТОВ "Віпастех". Вказана сума винагороди склала 780467,00грн.

Крім того, 01.02.2014 між ФОП ОСОБА_1 (виконавець) та ТOB "Віпастех" (замовник) укладено договір щодо надання послуг юридичного обслуговування №1, відповідно до якого виконавець зобов'язується надавати замовнику юридичні послуги щодо правового обслуговування відповідно до умов обраного пакету послуг "Private" (додаток №1) на підставі окремих письмових доручень замовника.

На виконання умов Договору 01.02.2014 ФОП ОСОБА_1 надано ТOB "Віпастех" акти виконаних робіт по періодах, рахунки (а. с. 110-126).

На підтвердження надання послуг ТОВ "ВІПАСТЕХ" до суду надано копії інформаційних листів, податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, платіжних доручень, що підтверджують сплату ФОП ОСОБА_1 єдиного податку з фізичних осіб-підприємців (а. с. 182-196).

Необхідно вказати, що підставою для включення до складу витрат підприємства є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства. У свою чергу, факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлений з врахуванням якісних характеристик послуг, які б однозначно свідчили про призначення наданих послуг для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Суд апеляційної інстанції констатував, що в актах наданих послуг ОСОБА_1 відсутня інформація щодо направлених претензій боржникам та відповіді боржників із зазначенням визнаної суми, назви, номеру і дати розрахункового документа на перерахування цієї суми; відсутня також інформація щодо здійснення інших необхідних дій, спрямованих на повернення заборгованості. Крім того, в актах відсутня інформація щодо того, коли виникла та коли була погашена заборгованість боржників, відпрацювання яких здійснювалось ОСОБА_1.

Апеляційний суд дійшов висновку, що в ході перевірки та в ході судового розгляду ТОВ "ВІПАСТЕХ" не надано доказів стосовно видів та обсягів виконаних юридичних послуг, не розкрито зміст господарської операції та ідентифікацію зобов'язань та витрат, з нею пов'язаних, що виключає можливість встановлення як факту їх реального виконання, так і зв'язку цих послуг з господарською діяльністю.

Підприємством не надано докази того, що заборгованість боржниками погашена саме в результаті дій ФОП ОСОБА_1, а не добровільно на підставі договору.

Доводи касаційної скарги висновки суду апеляційної інстанції не спростовують.

У касаційній скарзі в обґрунтування доводів про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення позивач також посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, неповідомлення завчасно позивача про судове засідання.

На підставі матеріалів справи Суд з'ясував, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016 апеляційний розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.01.2017, про що повідомлено сторін судовими повістками.

26.01.2017 сторони у судове засідання не з'явились. Розгляд справи відкладено на
16.02.2017.

Відповідно до вимог частини 3 статті 33 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до частини 3 статті 33 КАС України факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Згідно з частиною 3 статті 35 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

Матеріали справи свідчать, що директором ТОВ "ВІПАСТЕХ" довіреністю від
25.05.2016 уповноважено адвоката ОСОБА_1 та/або Шаповалова Р. Ю., та/або ОСОБА_3 бути разом або окремо представниками Товариства.

Як вбачається, 13.02.2017 телефонограмою з текстом повістки, яку передано секретарем судового засіданні та прийнято Шаповаловим Р. Ю (представником), повідомлено особу, що бере участь у справі про призначене на 16.02.2017 судове засідання з розгляду апеляційної скарги у цій справі.

Сторони, їх представники у судове засідання не з'явились.

Положення пункту 2 частини 2 статті 197 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) передбачають, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відтак, з урахуванням викладеного, Суд має підстави вважати, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано вимоги процесуального законодавства, перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 52, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання відповідача про заміну сторони її правонаступником задовольнити.

Замінити Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області - Головним управлінням ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП~organization1~).

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віпастех" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі №815/2708/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду