Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

м. Київ

справа №577/4156/17

провадження №К/9901/2272/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М.,

суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2017 (головуючий суддя Галян С.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Любчич Л.В., суддів Спаскіна О.А., Сіренко О.І.) у справі №577/4156/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати і виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як інваліду війни ІІІ-ї групи за 2017 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту».

2. Постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.

3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 16.10.2015, та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

5. Позивачу проведено виплату щорічної разової грошової допомоги як інваліду війни ІІІ-ї групи до 05 травня 2017 року у розмірі 2700,00 грн.

6. Виплачуючи грошову допомогу у зазначеному розмірі відповідач керувався вимогами п. 26 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

7. Не погоджуючись з розміром зазначеної допомоги, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що положення п. 26 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України є чинними та неконституційними не визнавались.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223 всупереч закріпленим у Конституції України принципам змінила обсяг прав і соціальних гарантій, передбачений іншими Законами України. Крім того, на переконання позивача Верховна Рада України не наділена повноваженнями при прийнятті Закону України «Про державний бюджет України» включати до нього положення про внесення змін до чинних Законів України. Окремо позивач зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України п. 26 Розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

10. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевірив і обговорив доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, та дійшов таких висновків.

12. За змістом ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

13. Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено п. 26, яким встановлено, що норми і положення ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

14. На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.04.2017 №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам III групи - 2700,00 грн.

15. Задля вирішення вказаного спору необхідно встановити чи обґрунтовано виплата позивачу грошової допомоги до 5 травня у 2017 році здійснена відповідачем у розмірі 2700,00 грн.

а) щодо надання Кабінету Міністрів України права змінювати розмір соціальних виплат, визначений спеціальним законом

16. Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з ч. 1 ст.17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

17. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

18. Верховний Суд звертає увагу, що зазначене рішення Конституційного суду України винесено за результатом розгляду конституційного подання народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) п. 4 розділу VII «;Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

19. Згідно з п. 4 розділу VII «;Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» у 2011 році норми і положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

20. Перед Конституційним Судом України було поставлено питання: чи обмежує конституційні права громадян факт надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами, залежно від наявності фінансового ресурсу?

21. Як вже зазначено вище, Конституційний Суд України дійшов правового висновку, що такі дії органів державної влади відповідають Конституції України та є допустимими.

22. Також, колегія суддів зазначає, що положення Закону України від 28.12.2014 № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», яким розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено зазначеним вище п. 26, не визнані Конституційним Судом України неконституційними, а тому є обов'язковими до виконання.

23. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України визначати розміри соціальних виплат, передбачених спеціальними законами (шляхом прийняття Закону України від 28.12.2014 №79-VІІІ), не є порушенням конституційних прав громадян.

б) щодо правомірності виплати позивачу грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 №223.

24. Як вже зазначено вище, на виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 05.04.2017 №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою визначено, що у 2017 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах: інвалідам III групи - 2700,00 грн.

25. Зазначений розмір грошової допомоги є меншим, аніж визначено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому, на думку позивача, дії відповідача щодо виплати йому допомоги саме у розмірі 2700,00 грн. є незаконними.

26. Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Європейському суді з прав людини.

27. В ухвалі від 03.06.2014 (справа «Серебрянський проти України», заява №54704/10) Європейський суд з прав людини дійшов висновку (п. 36 ухвали), що вимога заявника щодо виплати разової щорічної допомоги до Дня перемоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком не становила «законні сподівання» у значені практики ЄСПЛ з цього питання. Національний суд розглянув твердження заявника та навів підстави свого рішення, яке не може вважатися свавільним або необґрунтованим. Дійсно, закони України про державний бюджет на 2007 та 2008 роки вплинули на заявника, але національний суд, посилаючись на відсутність зворотної дії рішень Конституційного Суду України [йдеться про рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008], чітко постановив, що заявник отримав виплату, на яку він мав право відповідно до національного законодавства станом на момент, коли вона мала виплачуватися.

28. Наведене свідчить, що Європейський суд з прав людини не вбачає порушень Конвенції у ситуаціях, за яких розмір певної соціальної виплати на певний час зменшується підзаконним нормативно-правовим актом (за умови, що такі акти не будуть визнані неконституційними).

29. Колегія суддів зазначає, що пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

30. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

31. За таких обставин, беручи до уваги вищевикладене, Верховний Суд зазначає, що за чинного правового регулювання відповідач правомірно виплатив позивачу грошову допомогу до 5 травня у 2017 році у розмірі 2700,00 грн.

32. Аналогічний правовий висновок щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у сукупності із Законом України від 28.12.2014 № 79-VІІІ неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2018 (справа №713/62/17) та від 07.03.2018 (справа №348/2100/16) і колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку.

33. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

34. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

35. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.10.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2017 у справі №577/4156/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб