ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 813/2912/16

адміністративне провадження № К/9901/42964/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів - Мороз Л. Л., Рибачука А. І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року (колегія суддів: Кухтей Р. В., Яворський І. О., Нос С. П. ) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 13-01-127-1224-0251 від 19.08.2016, винесену начальником ГУ Держпраці у Львівської області Вільховою О. О., якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 43500 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року по справі № 813/2912/16 скасовано та прийнято нову, якою в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що в ході проведення позаплановою перевірки не було встановлено факту допуску ОСОБА_2 до роботи, оскільки остання проходила стажування та не перебувала у трудових відносинах з позивачем. Акт обстеження, складений Галицькою ОДПІ не встановлює фактичного допуску ОСОБА_2 до роботи. При цьому, позивач посилається на ст.29 Закону України "Про зайнятість населення" згідно якої ОСОБА_2 проходила стажування, а не працювала без укладення договору.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.11.2013. Вид діяльності - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.

14.06.2016 Галицькою ОДПІ було складено акт обстеження ФОП ОСОБА_1, яким встановлено, що під час виходу за адресою: АДРЕСА_1 СДРІ ОСОБА_3 та ГДРІ ОСОБА_4, в магазині жіночого взуття "Мадіре" знаходилось двоє працівників, зокрема продавець та стажер, яка, зі слів продавця ОСОБА_5 стажується з
13.06.2016. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. З її слів стажування проходить на безоплатній основі. Відповідно до наданих документів щодо здійснення підприємницької діяльності системи оподаткування платника не встановлено. Крім того, про достовірність даних тверджень в акті міститься підпис ОСОБА_5 від
14.06.2016.

Акт обстеження від 14.06.2016 був направлений територіальній державній інспекції з питань праці у Львівській області листом № 6966/2/13-04-13-03/373 від
21.06.2016.

Головним управлінням Держпраці у Львівській області відповідно до листа та акту обстеження Галицької ОДПІ № 6966/13-04-13-03/373 від 21.06.2016 було отримано згоду Державної служби України з питань праці № 7215/4.3/4.2-ДП-16 від
14.06.2016 на проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1.

Згідно наказу Управління Держпраці у Львівської області № 865-П від 18.07.2016 та направлення № 862 від 18.07.2016, Головним державним інспектором Панчак Л. Є. з 20.07.2016 по 29.07.2016 було проведено позапланову перевірку додержання ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю та загальнообов'язкового державного соціального страхування, за результатами якої складено акт перевірки № 13-01-127-1224 від
29.07.2016.

В ході проведення перевірки встановлено, що ОСОБА_2 було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України (Далі - КЗпП України).

19.08.2016 начальником ГУ Держпраці у Львівській області Вільховою О. О. було винесено постанову за № 13-01-127-1224-0251, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 43 500 грн.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що акт обстеження, складений Галицькою ОДПІ не є доказом правомірності підстав перевірки та підставою правомірності накладення штрафу.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що перевірка проведена правомірно, з наявністю підстав. ОСОБА_2, як зазначає позивач, проходила стажування, що підтверджується наказом, проте остання не є ні студентом навчального закладу, ні безробітною в розумінні Закону України "Про зайнятість населення", що виключає проходження стажування. Отже, суд дійшов висновку, що фактично ОСОБА_2 працювала без укладення трудового договору, за що правомірно притягнуто до відповідальності позивача як роботодавця.

Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок №390)

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390 (далі - Порядок №390) інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

За пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України у справі про тлумачення терміна "законодавство" від 09 липня 1998 року № 12-рп/98 Конституція України значно розширила коло питань суспільного життя, що визначаються чи встановлюються виключно законами України як актами вищої після Конституції України юридичної сили в системі нормативно-правових актів.

Відповідно до принципів законності та заснованості на законі (стаття 19 Конституції України), відповідач - Головне управління Держпраці у Львівській області зобов'язане діяти винятково на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 передбачено, що одним із принципів державного нагляду є здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Суд, проаналізувавши статтю 6 Закону, робить висновок, що відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланової перевірки та при фактичному здійсненні такої перевірки вийшов за межі своїх повноважень наданих йому Законом, оскільки стаття 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у справі №805/3137/17-а.

Колегія суддів вказує, шо підставою для проведення перевірки стало надходження акту обстеження, складеного Галицькою ОДПІ, проте вказане повідомлення не можна співставити з будь якою підставою для проведення позапланової перевірки, передбаченого ст. 6 Закону.

Крім того, згідно частини сьомої статті 4 Закону у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що проведення перевірки є реалізацією повноважень, які вже вичерпали свою дію, а відтак порушення процедури її проведення не є підставою для скасування постанови, прийнятої за її наслідками.

Суд апеляційної інстанції не врахував, що правові підстави для проведення позапланової перевірки - відсутні, а тому хибно надав оцінку постанови про накладення стягнення відповідача.

Крім того, при проведенні перевірки відповідачем не встановлено перебування в магазині в якості продавця ОСОБА_2, а висновки про допущення працівника до виконуваної роботи складені лише на підстав акту обстеження Галицької ОДПІ від
14.06.2016.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишення в силі постанови суду першої інстанції про задоволення позову.

Згідно ст. 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року скасувати.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року залишити в силі.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді Л. Л. Мороз

А. І. Рибачук