ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №160/2456/19

адміністративне провадження №К/9901/13011/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції

касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, постановлену колегією у складі головуючого судді - Юрко І.В., суддів - Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., у справі №160/2456/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ОСОБА_2 про оскарження дій, рішень чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Суть спору.

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ОСОБА_2, де, зокрема, просив визнати на підставі статтей 1, 7, 18, 19, 28 Закону України «Про звернення громадян», та у зв`язку з тим, що від Кабінету Міністрів України, Прем`єр-Міністра України Гройсмана Володимира Борисовича не отримано інформації про вчинення дій по суті скарги реєстраційний №БЛ-9015607 від 01.02.2019 та як наслідок цього порушення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя та безпечне для життя і здоров`я довкілля та не отримано відповідь на поставлені запитання, право ОСОБА_1 як громадянина України та вирішення питань по суті скарги реєстраційний №БЛ-9015607 від 01.02.2019 про надання йому благодійної допомоги для фінансування проекту «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка на його котельні забезпечуватиме перетворення шкоди - скидного енергопотенціалу технологічного процесу виробництва теплової енергії котлом та відпрацьованих газів на користь - відновлювальне вторинне паливо та окислювача - «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Просив визнати такими, що засвідчують про невиконання ОСОБА_2 особисто та Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України службових повноважень, встановлених Законом України «Про альтернативні джерела енергії» та встановити на підставі листа Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України ОСОБА_2 від 08.02.2019 № 22-01/17/15-19 дії протиправними та такими, що порушують особисте немайнове право громадянина ОСОБА_1 на життя та на безпечне для життя і здоров`я довкілля встановлене статтею 50 Конституції України.

Також просив зобов`язати відповідача відкликати листи від 08.02.2019 № 22-01/17/15-19 та від 23.03.2017 № 107-01/17/15-17 як такі, що порушують статтю 19 Закону України «Про звернення громадян», є фактично цензурою творчої діяльності винахідників технології ОСОБА_1 «Екотерм», зобов`язати відповідача відновити ділову репутацію винахідників технології ОСОБА_1 «Екотерм» шляхом надання винахідникам цієї технології документу про відповідність об`єкту інтелектуальної власності, зокрема, патенту на корисну модель № НОМЕР_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Одночасно просив відшкодувати за рахунок держави моральні збитки, завдані знущанням відповідача при розгляді звернень позивача, у розмірі ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також відшкодувати шкоду (упущену вигоду).

Дана позовна заява надіслана на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, документ сформовано в системі «Електронний суд».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року дана позовна заява повернута позивачеві на підставі пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України як не підписану у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача із позовною заявою до суду (18.03.2019 року) Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.

На вказану ухвалу суду позивачем електронною поштою подано апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року апеляційна скарга повернута ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України як не підписану у встановленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції виходив із підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Таким чином, за висновком колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду подана апеляційна скарга засвідчена електронно-цифровим підписом до функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи не може вважатися апеляційною скаргою підписаною у встановленому законом порядку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

07 травня 2019 року до Верховного Суду електронною поштою надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.

Скаржник вказує, що в Кодексі адміністративного судочинства України відсутня норма, яка надає право суду не визнавати електронно цифровий підпис фізичної особи при поданні позовної заяви, апеляції чи касації електронною поштою.

Вважає, що судом було порушене право позивача на захист у суді та порушено норми статей 2, 6, 8 КАС України, які визначають завдання адміністративного судочинства, зміст принципу верховенства права та принципу рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді (суддя - доповідач) Білоуса О.В., суддів: Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г. від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 06 червня 2019 року №647/0/78-19 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Білоуса О.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 № 14), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

02 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. прийнято до провадження справу за даною касаційною скаргою ОСОБА_1 , закінчено підготовчі дії по справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Позиція інших учасників справи

Відповідачі не скористалися своїм правом подати відзиви на касаційну скаргу, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги установлені у статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини першої статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

На момент подання ОСОБА_1 даної апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонувала.

В той же час на підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України від 26.04.2019 №429 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 №628» з 02.05.2019 у Касаційному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 у відповідній редакції.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Перевіряючи матеріали апеляційної скарги на відповідність вимогам КАС України, Судом встановлено, що зазначена скарга надійшла у електронній формі на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду. При цьому, даний документ не сформовано в системі Електронний суд.

Апеляційна скарга містить застереження апелянта, що документ засвідчено графічним (відсканованим) та електронно-цифровим підписом ОСОБА_1 , який зареєстровано через Приват-24 в системі «Електронний суд».

При цьому, Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису та прирівнював його до особистого підпису, втратив чинність 07.11.2018 на підставі Закону від 05.10.2017 № 2155-VIII.

На даний час порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07.11.2018.

Згідно з частиною 2 статті 17 згаданого Закону електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг, зокрема, кваліфікованого електронного підпису.

Матеріали апеляційної скарги не містять застережень про підпис документа електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифікату відкритого ключа, ні доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на апеляційну скаргу, а також не містять сертифікату відкритого ключа, що позбавляє суд можливості встановити дотримання скаржником вимог щодо підписання апеляційної скарги особою, яка її подає.

На підставі наведеного колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність можливості встановити дотримання скаржником вимог щодо підписання апеляційної скарги особою, яка її подає.

Відповідно до частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, зокрема якщо апеляційна скарга не підписана особою, яка її подає.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у даній справі.

Надаючи оцінку доводам скаржника про позбавлення його доступу до правосуддя через застосування судом процесуальних вимог до прийнятності апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції під час застосування вищевказаних процесуальних норм не допустив надмірного формалізму через суворе трактування процесуальних правил, що вплинуло б на сутність права позивача.

Оскаржуваною ухвалою ОСОБА_1 роз`яснено судом які ним недотримано критерії прийнятності апеляційної скарги та який існує альтернативний шлях, як роз`яснено і ту обставину, що повернення апеляційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, ОСОБА_1 мав доступ до правосуддя, а рівень цього доступу був достатнім для забезпечення права особи на суд.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), №40160/12) вказав, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria) [ВП], №36760/06, п. 230, ЄСПЛ 2012) (п. 78). Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (п. 82).

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов ,

Судді Верховного Суду