Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.02.2018 року у справі №820/3052/17
Ухвала КАС ВП від 02.03.2018 року у справі №820/3052/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2018 року

Київ

справа №820/3052/17

адміністративне провадження №К/9901/4567/17, №К/9901/1828/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Державної казначейської служби України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України (надалі - ДКС), в якому просив:

1.1. стягнути з відповідача на користь позивача на підставі статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", компенсацію в розмірі 1454,29 грн. - трьох відсотків річних від несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106,66 грн. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а за період з 05.09.2014 по 02.02.2017 включно;

1.2. стягнути з відповідача на користь позивача 16093,37 грн. матеріальної шкоди, завданої протиправною бездіяльністю ДКС при здійсненні нею своїх повноважень, яка встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, що набрала чинності;

1.3. стягнути з відповідача на користь позивача 640,00 грн. судового збору.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на порушення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не було виконано у трьохмісячний строк постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а, а тому на підставі статті 5 даного Закону, статті 56 Конституції України та статті 1173 Цивільного кодексу України позивач має право на отримання компенсації та відшкодування матеріальної шкоди, яка завдана протиправною бездіяльністю ДКС при несвоєчасному виконанні постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а.

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 адміністративний позов задоволено.

3.1. Присуджено стягнути з ДКС на користь ОСОБА_2 компенсацію в розмірі 1454,29 грн. на підставі статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106,66 грн. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а за період з 05.09.2014 по 02.02.2017 включно.

3.2. Присуджено стягнути з ДКС на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 16093,37 грн., яка завдана ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю ДКС при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі № 820/5571/15, яка набрала законної сили.

3.3. Присуджено стягнути з ДКС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 640,00 грн..

4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 апеляційну скаргу ДКС задоволено частково.

4.1. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 в частині стягнення з ДКС на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 16093,37 грн., яка завдана ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю ДКС при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, яка набрала законної сили, скасовано.

4.2. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

4.3. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 по справі №820/3052/17 залишено без змін.

5. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

5.1. Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а, залишеною ухвалою Харківського апеляційного суду від 12.03.2014 без змін, визнано неправомірним та нечинним складений та підписаний головним спеціалістом Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Сидоренко І.В., начальником відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Гіркою О.В., начальником Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Сахаровим О.І. перерахунок пенсії підполковнику ОСОБА_2 у пенсійній справі №А4415-СБУ від 10.09.2013 щодо виплати ОСОБА_2 з 01.10.2013 пенсії у сумі 1688,99 грн. та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість за пенсією в сумі 20106,66 грн., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01.06.2013 по 11.12.2013.

5.2. 03.04.2014 Червонозаводським районним судом міста Харкова ОСОБА_2 видано виконавчий лист по справі №646/10965/13-а про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованість за пенсією в сумі 20106,66 грн., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01.06.2013 по 11.12.2013, зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання до 12.03.2015.

5.3. 04.06.2014 ОСОБА_2, на підставі пункту 6 та пункту 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, подав вказаний виконавчий лист з відповідними судовими рішеннями та копією постанови державного виконавця відділу ДВС ГУ юстиції у Харківській області Білоконова О.В. від 02.06.2014 про відкриття виконавчого провадження до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

5.4. Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області від 13.06.2014 №16-18/447-6973 ОСОБА_2 було відмовлено у прийнятті виконавчого листа від 03.04.2014 №646/10965/13-а.

5.5. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.07.2014 по справі №820/11834/14, залишеною без змін ухвалою Харківського окружного апеляційного суду від 09.09.2014, адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області, ДКС про зобов'язання вчинити певні дії задоволено та зобов'язано Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області та ДКС прийняти до виконання постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а та виданий 03.04.2014 виконавчий лист по справі №646/10965/13-а.

5.6. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області 27.10.2014 відкрито виконавче провадження №45231913 про примусове виконання виконавчого листа №820/11834/14, виданого 13.10.2014 Харківським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області та ДКС прийняти до виконання постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а та виданий 03.04.2014 виконавчий лист по справі №646/10965/13-а солідарно.

5.7. 20.10.2014 ОСОБА_2 звернувся до Головного Управління Державної казначейської служби України в Харківській області із заявою про виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_2 заборгованості за пенсією в сумі 20106,66 грн., що виникла внаслідок недоплати пенсії за сім місяців за період з 01.06.2013 по 11.12.2013, та оригіналом виконавчого листа по даній справі.

5.8. Листом від 19.11.2014 №16-18/905-17841 Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області повідомило про направлення до ДКС виконавчого листа Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.04.2014 №646/10965/13-а разом із додатковими документами для виконання.

5.9. Листом ДКС від 31.03.2015 №5-13/106-6936 ОСОБА_2 повідомлено, що в ДКС з 24.10.2014 знаходиться на виконанні виконавчий лист, виданий 03.04.2014 Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі №646/10965/13-а про стягнення коштів на його користь.

5.10. В подальшому, ОСОБА_2 06.04.2015 звернувся з заявою до начальника ДКС Слюз Т.Я, в якій просив ДКС виконати постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а в тримісячний строк, що передбачений частиною 4 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме: виплатити в тримісячний строк, визначений частиною 4 статті З Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", недоплачену йому як звільненому зі служби військовослужбовцю пенсію за період з 01.06.2013 по 11.12.2013 у сумі 20106,66 грн.

5.11. Листом ДКС від 07.05.2015 №5-13/582-13514 ОСОБА_2 повідомлено про те, що на виконанні у ДКС знаходиться рішення судів, на суму 572,27 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова по справі №646/10965/13-а. Зазначено, що після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного виконавчого листа, ДКС здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.

5.12. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015, задоволено у повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_2 до ДКС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії:

5.13. Визнано протиправною бездіяльність ДКС щодо невиконання у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а за позовом ОСОБА_2 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Сидоренко І.В., начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Гіркої О.В., начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Сахарова О.І. про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_2 у пенсійній справі № А4415-СБУ від 10.09.2013 щодо виплати ОСОБА_2 з 01.10.2013 пенсії у сумі 1688,99 грн. та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

5.14. Зобов'язано ДКС виконати у строк, визначений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а за позовом ОСОБА_2 до головного спеціаліста Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Сидоренко І.В., начальника відділу Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Гіркої О.В., начальника Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Сахарова О.І. про визнання неправомірним і нечинним складеного та підписаного ними перерахунку пенсії підполковнику ОСОБА_2 у пенсійній справі №А4415-СБУ від 10.09.2013 щодо виплати ОСОБА_2 з 01.10.2013 пенсії у сумі 1688,99 грн. та до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

5.15. Фактично рішення суду по справі №646/10965/13-а було виконано 03.02.2017.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційних скарг:

6. Позивачем - ОСОБА_2, подано касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до ДКС про стягнення компенсації та матеріальної шкоди та постановити нове судове рішення, яким апеляційну скаргу відповідача ДКС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 в адміністративній справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до ДКС про стягнення компенсації та матеріальної шкоди повернути відповідачу ДКС як таку, що згідно вимог частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем ДКС до Харківського апеляційного адміністративного суду взагалі не подавалася.

6.1. У тому випадку, якщо суд касаційної інстанції не знайде підстав для задоволення касаційної скарги у вищенаведеній частині, скаржник просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 в адміністративній справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до ДКС про стягнення компенсації та матеріальної шкоди в частині скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 та залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 з тих підстав, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до ДКС про стягнення компенсації та матеріальної шкоди в частині скасування постанови суду першої інстанції в цій справі судом апеляційної інстанції розглянуті позовні вимоги, які позивачем в адміністративній справі №820/3052/17 взагалі не заявлялися, оскільки в адміністративній справі №820/3052/17 позивач не заявляв позовну вимогу про стягнення з відповідача ДКС матеріальної шкоди, що виникла з договірних зобов'язань.

7. Аргументи скаржника зводяться до того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 набула чинності 24.10.2017 о 24 год. 00 хв., оскільки відповідач - ДКС не усунув недоліки апеляційної скарги у спосіб і строки, встановлені в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2017 про залишення апеляційної скарги без руху. При цьому, скаржник наголошує, що Харківським апеляційним адміністративним судом не вирішувалось питання про поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому, на думку скаржника, апеляційна скарга ДКС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 є такою, що взагалі не подавалася у відповідності до норм частини 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, скаржник наголошує, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі №820/3052/17 вирішено позовні вимоги, які ним взагалі не заявлялися у справі №820/3052/17, а саме, щодо стягнення з ДКС матеріальної шкоди, яка виникла з договірних зобов'язань.

8. 04.01.2018 скаржником - ОСОБА_2, подано доповнення до касаційної скарги у яких викладені доводи, тотожні тим, що і у касаційній скарзі.

9. Відповідач - ДКС, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу ОСОБА_2 не подав.

10. Відповідачем - ДКС, подано касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

11. Аргументи скаржника зводяться до того, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, а саме статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Скаржник вважає, що наведена норма передбачає можливість нарахування і виплати компенсації стягувачу лише після виплати йому коштів з Державного бюджету на підставі рішення суду. Водночас, скаржник наголошує, що у випадку спірних правовідносин, ДКС не виконувало виконавчий лист, виданий Червонозаводським районним судом м. Харкова від 03.04.2014 по справі №646/10965/13-а, оскільки стягувач - ОСОБА_2 відкликав його у зв'язку з самостійним виконанням боржником. Тому, на думку скаржника, відсутні правові підстави для стягнення з ДКС компенсації і матеріальної шкоди.

12. Позивач - ОСОБА_2, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу ДКС не подав.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

13. Конституція України:

"Стаття 56. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень".

"Стаття 124. <…> Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України" (редакція до 30.09.2016).

"Стаття 129-1. <…> Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку" (редакція після 30.09.2016).

14. Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин):

Стаття 3. Виконання рішень іншими органами

"…2. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів".

15. Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (надалі - Закон №4901-VI):

Стаття 2. Особливості надання державою гарантій щодо виконання рішень суду

"1. Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган <…>".

Стаття 3. Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів

з державного органу

"1. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

…4. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей".

Стаття 5. Компенсація

"1. У разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

2. Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів".

16. Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, надалі - Порядок):

"1. Цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення".

"2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; <…>

виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" <…>".

"3. Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)".

"6. У разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо)".

"33. У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника".

"48. <…> Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей".

"50. Компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується:

Казначейством, якщо боржником є державний орган <…>.

Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів".

17. Цивільний кодекс України:

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

"…2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом".

Стаття 1173. Відшкодування шкоди, завданої органом державної влади,

органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування

"1. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів".

18. Кодекс адміністративного судочинства України (надалі - КАС України):

Стаття 21. Підсудність кількох пов'язаних між собою вимог (редакція до 15.12.2017)

"…2. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

3. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом".

Стаття 108. Залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви

(редакція до 15.12.2017)

"1. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

2. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду".

Стаття 189. Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції

(редакція до 15.12.2017)

"3. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу".

Стаття 254. Набрання судовим рішенням законної сили (редакція до 15.12.2017)

"1. Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

…3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили".

Висновки суду за результатами розгляду касаційних скарг:

19. Виходячи з аналізу норми, закріпленої у частині 1 статті 5 Закону №4901-VI, підставою для виплати стягувачу компенсації, передбаченої даним Законом, слугує порушення органом казначейства строків перерахування коштів на виконання рішення суду про стягнення коштів з органу державної влади.

20. Суди попередніх інстанцій, на основі досліджених під час розгляду справи доказів, встановили, що ДКС не виконала обов'язку, визначеного статтею 3 Закону №4901-VI та не забезпечила своєчасне перерахування ОСОБА_2 коштів у сумі 20106,66 грн. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а.

21. Окрім того, вказану обставину встановлено постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, яка набрала законної сили 26.11.2015.

22. За приписами частини 1 статті 72 КАС України (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваних рішень), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Частиною 2 статті 255 КАС України (в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваних рішень) визначено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

23. У зв'язку з цим, суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права і дійшли вірних висновків щодо виникнення у ОСОБА_2 права на отримання компенсації у розмірі, передбаченому статтею 5 Закону №4901-VI, а саме - три відсотки річних від своєчасно несплаченої ДКС суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106,66 грн. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а за період з 05.09.2014 по 02.02.2017 включно, що складає 1454,29 грн.

24. Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника - ДКС, щодо відсутності у позивача права на отримання зазначеної компенсації внаслідок відкликання ним виконавчого листа Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.04.2014 по справі №646/10965/13-а у зв'язку з його самостійним виконанням боржником.

25. Положення статті 5 Закону №4901-VI не обумовлюють виникнення у стягувача права на отримання компенсації лише фактичним виконанням органом казначейства рішення суду про стягнення коштів з органу державної влади. Достатньою підставою для стягнення відповідної компенсації є порушення органом казначейства строків перерахування коштів на виконання рішення суду, визначених Законом №4901-VI, що мало місце у випадку спірних правовідносин.

26. Частиною 1 статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

27. Отже, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ДКС на користь ОСОБА_2 компенсації в розмірі 1454,29 грн. ухвалені з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстави для їх скасування у суду касаційної інстанції відсутні.

28. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ДКС на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 16093,37 грн., завданої позивачу протиправною бездіяльністю відповідача при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, яка набрала законної сили, виходив з рекомендацій, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

29. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалюючи нову постанову про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог, послався на неможливість застосування до спірних правовідносин, які стосуються виконання судового рішення, норм частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

30. Проте, з огляду на положення статті 21 КАС України, у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень розглядались адміністративними судами за умови, якщо вони були заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

31. Колегія суддів приходить до висновку, що наведена норма КАС України передбачає можливість заявлення позивачем вимог про відшкодування шкоди в одному адміністративному позові виключно з вимогами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якими таку шкоду було заподіяно. В іншому разі, позовні вимоги про відшкодування шкоди розглядаються та вирішуються судами у порядку цивільного судочинства.

32. Заявлена позивачем до стягнення матеріальна шкода в сумі 16093,37 грн., завдана йому бездіяльністю ДКС, протиправність якої встановлена постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15. Відтак, зазначені вимоги ОСОБА_2 не стосуються безпосередньо рішень, дій чи бездіяльності ДКС, стосовно оскарження яких заявлений даний позов і повинні розглядатися не у порядку адміністративного судочинства, а у порядку цивільного судочинства.

33. Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

34. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі в разі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

35. Тому, мають місце підстави, встановлені частиною 1 статті 354 КАС України, для скасування оскаржуваних судових рішень в частині стягнення з ДКС на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 16093,37 грн. із закриттям провадження у цій частині позовних вимог.

36. Що стосується вимог скаржника - ОСОБА_2 про повернення апеляційної скарги ДКС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017, то суд касаційної інстанції відмовляє у їх задоволенні з огляду на відсутність у суду повноважень вчиняти такі процесуальні дії за наслідками розгляду касаційної скарги (стаття 349 КАС України).

37. Колегія суддів також зазначає, що питання про повернення апеляційної скарги ДКС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 судом апеляційної інстанції вирішене не було, у зв'язку з чим, за приписами норм частини 3 статті 254 КАС України, дана постанова суду не може вважатися такою, що набрала законної сили 24.10.2017, як стверджує скаржник.

38. Частиною 2 статті 350 КАС України передбачено, що не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

39. Відтак, порушення норм процесуального права, на допущення яких посилається скаржник, не можуть слугувати самостійною підставою для скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

40. Касаційні скарги ОСОБА_2 та Державної казначейської служби України задовольнити частково.

41. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди в частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 компенсації в розмірі 1454,29 грн. на підставі статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 20106,66 грн. на виконання постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.01.2014 по справі №646/10965/13-а за період з 05.09.2014 по 02.02.2017 включно залишити без змін.

42. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2017 по справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди в частині стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 16093,37 грн., завданої ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, яка набрала законної сили, скасувати.

43. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 по справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди в частині відмови у стягненні з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 16093,37 грн., завданої ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, яка набрала законної сили, скасувати.

44. Закрити провадження у справі №820/3052/17 за позовом ОСОБА_2 до Державної казначейської служби України про стягнення компенсації та матеріальної шкоди в частині позовних вимог про стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 16093,37 грн., завданої ОСОБА_2 протиправною бездіяльністю Державної казначейської служби України при неналежному виконанні постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 по справі №820/5571/15, яка набрала законної сили.

45. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич ,

Судді Верховного Суду