Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 480/278/23

адміністративне провадження № К/990/3734/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 480/278/23

за позовом ОСОБА_1 до 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, порушеної за

касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левченко Аліна Олексіївна,

на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (головуючий суддя Бондар С.О.),

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Бегунца А.О., суддів: Резнікової С.С., Мельнікової Л.В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України (далі також - ВЛК, відповідач), в якому просила:

1.1. визнати протиправним та скасувати висновок ВЛК в частині встановленого причинного зв`язку захворювання та смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відображеного в протоколі засідання ВЛК зі встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1761 від 25.10.2022;

1.2. зобов`язати ВЛК встановити причинний зв`язок захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 у формулюванні, передбаченому підпунктом «ґ» пункту 21.5 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення № 402): «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

2. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що її чоловік ОСОБА_2 з 29.01.2020 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України за контрактом і брав участь в бойових діях із забезпечення оборони від військової агресії росії в Донецькій та Луганській областях. 21.06.2022 військовий підрозділ, у якому служив ОСОБА_2 , було виведено на територію Київської області, а 02.07.2022 ОСОБА_2 терміново госпіталізували до лікарні швидкої допомоги, у зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я, де він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_2 причиною смерті є «Гостра серцево-судинна недостатність. Хронічний панкреатит». Згідно з висновком ВЛК № 1761 від 25.10.2022 захворювання та причина смерті ОСОБА_2 пов`язане з проходженням військової служби. Позивач вважає вказаний висновок протиправним, оскільки її чоловік проходив службу у складі військової частини, яка входить до складу діючої армії України, а тому є всі підстави для висновку, передбаченого підпунктом «ґ» пункту 21.5 розділу II Положення № 402: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 04.06.1988 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу.

4. Згідно з контрактом про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, який набрав чинності з 29.01.2020, старший сержант ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України.

5. У періоди з 14.03.2020 по 22.11.2020, з 14.07.2021 по 09.02.2022, з 17.02.2022 по 24.02.2022 та з 24.02.2022 по 21.06.2022 ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією російської федерації проти України, що підтверджується відповідними довідками (а.с.12, 13).

6. Як зазначено у свідоцтві про смерть: ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Хворобами, що призвели до смерті ОСОБА_2 у лікарському свідоцтві про смерть від 04.07.2022 №220/22 вказано: гостра серцево-судинна недостатність (безпосередня причина смерті) та хронічний панкреатит.

7. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, каліцтв № 1761 від 25.10.2022 «Захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 , отримане ним під час проходження військової служби: «Гостра серцево-судинна недостатність» та «Хронічний панкреатит», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 220/22, виданим 04.07.2022 КП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1 , виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 04.07.2022. Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».

8. Вважаючи висновок 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України щодо визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, каліцтв № 1761 від 25.10.2022 протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду із цим позовом.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023, відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

10. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, зокрема про те, що хвороба - гостра серцево-судинна недостатність, яка стала причиною смерті ОСОБА_2 , виникла 02.07.2022, при тому, що після 21.06.2022 ОСОБА_2 не брав безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що захворювання та причина смерті ОСОБА_2 пов`язані з проходженням військової служби.

11. За висновками судів першої та апеляційної інстанцій, твердження позивачки про те, що ОСОБА_2 неодноразово оперували у зв`язку з внутрішньою кровотечею, спричиненою отриманим під час захисту Батьківщини захворюванням і про те, що безпосередня участь ОСОБА_2 у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки та оборони України в подальшому безповоротно вплинули на стан здоров`я та призвели до смерті, не підтверджуються жодними доказами. Також позивачка не довела у суді, що ОСОБА_2 під час участі у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки та оборони України, звертався за медичною допомогою.

12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

13. Апеляційний суд, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 та від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20, зазначив, що оцінка визначення того, чи пов`язані захворювання з проходженням військової служби, чи із захистом Батьківщини, є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

14. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левченко А.О., звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

14.1. На обґрунтування касаційної скарги, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки щодо застосування підпункту «ґ» пункту 21.5 Положення № 402, викладені у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 826/14504/16.

14.2. Також на обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 наводить доводи аналогічні доводам позовної заяви, та наполягає на тому, що суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин підпункт «ґ» пункту 21.5 Положення № 402 в частині визначення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_2 , що стало причиною його смерті, як «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

14.3. Скаржниця переконує, що у її чоловіка на момент госпіталізації до КП «Київська міська лікарня швидкої медичної допомоги» була наявна хронічна хвороба, яка вже досягла ступеня розвитку несумісного з життям, а дані медичної картки стаціонарного хворого № 8158/899 дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії та безпосередньої участі у захисті Батьківщини.

14.4. ОСОБА_1 зазначає, що Верховний Суд у постанові від 22.10.2019 у справі №826/14504/16 виснував, що причинний зв`язок у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» встановлюється у тому числі у разі діагностування у військовослужбовця хронічних повільно прогресуючих захворювань, підтверджених медичними документами, виданими у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання або досягнення ним ступеня розвитку, несумісного з подальшою працездатністю, на період перебування в діючій армії.

14.5. Скаржниця стверджує, що медичними документами підтверджено наявність у ОСОБА_2 хронічних захворювань, а час їх виникнення або досягнення відповідного ступеня розвитку безпосередньо відноситься на період перебування у складі діючої армії та захисту Батьківщини.

15. Верховний Суд ухвалою від 13.03.2024 визнав поважними підстави пропуску касатором строку на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, поновив пропущений з поважних причин процесуальний строк, відкрив касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

16. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. ухвалою від 17.02.2025 закінчив підготовчі дії у справі та призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

17. Не погодившись із доводами касаційної скарги, 11 Регіональна військово-лікарська комісія Міністерства оборони України подала письмовий відзив, за змістом якого просила відмовити у її задоволенні та стверджує про те, що ОСОБА_2 , починаючи з 21.06.2022, не був у складі військ, які на час війни перебувають на фронті, тому комісією було ухвалено рішення, що захворювання, яке стало причиною смерті, а саме: гостра серцево-судинна недостатність, було пов`язане з проходженням військової служби.

18. У контексті доводів скаржниці про те, що захворювання хронічний панкреатит, виразка ДПК, шлунково-кишкова кровотеча, стали причиною смерті ОСОБА_2 , а також те, що хронічний панкреатит є довготривалим захворюванням, яке під час захисту Батьківщини досягло такого ступеня розвитку, що в подальшому призвело до смерті, 11 Регіональна ВЛК наголосила, що лише ВЛК має виключне право встановлювати причинний зв`язок захворювань, травм, поранень, контузій, каліцтв, у тому числі тих, що призвели до смерті, у військовослужбовців та вибір формулювань, в яких приймаються постанови ВЛК, і жоден інший орган влади не може перебирати на себе такі повноваження.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення ких перегладаються, та аргументів учасників справи

19. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

21. Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

22. Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

23. Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

24. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.

25. Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

26. Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

27. Частиною другою цієї статті передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

28. З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

29. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

30. Як передбачено пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

31. Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

32. Основними завданнями військово-лікарської експертизи, як зазначено у пункті 1.3. розділу I Положення № 402, є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

33. Відповідно до пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

33.1. Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

34. Відповідно до підпункту 2.4.5. пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; витребовувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали адміністративного розслідування, дізнання, судового розгляду, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

35. Відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

35.1. а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

35.2. б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння) у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.

35.2.1. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

35.3. ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

35.3.1. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

35.3.2. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

35.4. д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

35.4.1. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

36. Пунктом 21.7 глави 21 розділу ІІ Положення 402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.02.2001 № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за №169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).

37. Відповідно до пункту 21.8 глави 21 розділу ІІ Положення 402 при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 04.01.1994 № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

37.1. Показання свідків не є підставою для встановлення у військовослужбовців (колишніх військовослужбовців) факту перенесеного захворювання, травми (контузії, каліцтва, поранення).

37.2. Прийняття ВЛК постанов про встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва) без наявності документів, передбачених пунктом 21.7 та абзацом першим пунктом 21.8 цієї глави, забороняється.

38. Відповідно до пункту 21.9 глави 21 розділу II Положення № 402 визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.

39. Підпунктом 21.30 глави 21 розділу II Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.4, 21.5 розділу II Положення.

40. За обставинами цієї справи 11 Регіональною військово-лікарською комісією Міністерства оборони України 25.10.2022 прийнято постанову про причинний зв`язок захворювання, що призвело до смерті військовослужбовця ОСОБА_2 у формулюванні: «Захворювання та причина смерті, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби».

41. Рішення 11 Регіональноюї військово-лікарської комісії Міністерства оборони Українипро причинний зв`язок захворювання, що призвело до смерті, оформлене протоколом № 1761 від 25.10.2022. Як зазначено у витягу із цього протоколу захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 , отримане ним під час проходження військової служби: «Гостра серцево-судинна недостатність. Хронічний панкреатит», послужило причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено лікарським свідоцтвом про смерть № 220/22, виданим 04.07.2022 КП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04.07.2022 Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

42. З матеріалів справи слідує, що лікарське свідоцтво про смерть від 04.07.2022 №220/22 (форма № 106/о) видане родичам померлого військовослужбовця лікарем-паталогоанатомом.

43. Інструкція щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), затверджена наказом Міністерством охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 25.10.2006 за №1152/13026 (із змінами) (далі - Інструкція № 545).

44. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції № 545 лікарське свідоцтво про смерть видається обов`язково з поміткою «остаточне», «попереднє», «замість попереднього», «замість остаточного».

45. Відповідно до пункту 2.2 Інструкції № 545 лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

46. Згідно з пунктом 2.4 цієї ж Інструкції забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті.

46.1. Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів.

46.2. Патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України «Про поховання та похоронну справу». У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.

47. Пунктом 3.11 Інструкції № 545 визначено, що у пункті 11 лікарського свідоцтва про смерть лікар указує свої прізвище, ім`я, по батькові, посаду і зазначає підставу, яка дає змогу визначити послідовність патологічних процесів, які призвели до смерті, і вказує причину смерті.

47.1. Основною (первинною) причиною смерті потрібно вважати хворобу або травму, що призвела до розвитку хворобливих процесів, які спричинили смерть, або наслідки нещасного випадку чи насильства, що стали причиною смерті.

47.2. У частині I пункту 11 у рядку «а» записується хвороба або стан, що безпосередньо призвела до смерті, у рядках «б», «в», «г» зазначаються патологічні стани (якщо такі були), що зумовили безпосередню причину смерті (згадану вище); основна причина смерті вказується в останню чергу. Під безпосередньою причиною смерті потрібно розуміти хворобу або стан, що безпосередньо викликали смерть.

47.3. У деяких випадках основне захворювання і безпосередня причина смерті можуть збігатися.

47.4. У кожному рядку повинно бути записано тільки одне захворювання або патологічний стан.

47.5. У частині II пункту 11 свідоцтва записуються інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов`язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті. У цьому пункті потрібно вказати дату операції, інфаркту міокарда, інсульту, якщо такі мали місце.

48. В матеріалах справи наявне лікарському свідоцтві про смерть від 04.07.2022 №220/22 з поміткою «остаточне», у якому вказано, що смерть ОСОБА_2 настала внаслідок «захворювання - 1», що засвідчено лікарем-паталогоанатомом на підставі «записів лікаря в медичній документації - 2», однак при цьому підстави «огляд трупа - 1» та «розтин - 4» не підкреслені лікарем, який видав це лікарське свідоцтво про смерть.

49. У частині І пункту 11 у рядку «а» безпосередньою причиною смерті, зазначено: «Гостра серцево-судинна недостатність», захворювання, що зумовило безпосередню причину смерті (основна причина смерті) - у рядку «б» проставлено прочерк, у рядку «в» вказано: «Хронічний гепатит», рядок «г» не заповнений (а.с. 19).

50. Суд звертає увагу на те, що захворювання «Гостра серцево-судинна недостатність» у лікарському свідоцтві про смерть зазначено як безпосередня причина смерті, приблизний час між початком захворювання і смертю вказано «до доби».

51. Як слідує із змісту із оскаржуваного рішення 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, при визначенні причинного зв`язку захворювання, що призвело до смерті військовослужбовця, вказано захворювання колишнього військовослужбовця, старшого сержанта ОСОБА_2 , отримане ним під час проходження військової служби: «Гостра серцево-судинна недостатність. Хронічний панкреатит».

52. Отже, у лікарському свідоцтві про смерть від 04.07.2022 №220/22 та у витягу з протоколу № 1761 засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, каліцтв від 25.10.2022 вказані різні захворювання, які викликали основну причину смерті військовослужбовця - «гостру серцево-судинну недостатність».

53. У цьому зв`язку необхідно зазначити, що звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 серед підстав позову посилалася, зокрема, на те, що її чоловік ОСОБА_2 починаючи з 24.02.2022 знаходився безпосередньо на лінії зіткнення з армією російської федерації, відмічав погіршення здоров`я про що неодноразово повідомляв медичний персонал військової частини. Також позивачка повідомляла, що 02.07.2022 її чоловіка в терміновому порядку госпіталізували до КП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» у зв`язку із різким погіршенням стану здоров`я, що проявлялось у підвищеному артеріальному тиску, запамороченні свідомості та неможливості самостійно пересуватися. Одразу після доставлення до лікарні ОСОБА_2 перебував в реанімаційному відділенні, його неодноразово оперували у зв`язку із внутрішньою кровотечею, спричиненою отриманим під час захисту Батьківщини захворюванням.

54. Згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2022 № 2287 та 2287/2 у періоди з 14.03.2020 по 22.11.2020, з 14.07.2021 по 09.02.2022, з 17.02.2022 по 24.02.2022 та з 24.02.2022 по 21.06.2022 ОСОБА_2 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення національної безпеки та оборони України, відсічі й стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією російської федерації проти України (а.с.12, 13).

55. Звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою ОСОБА_1 додала суду копію посмертного епікризу, який міститься у медичній картці стаціонарного хворого № 8158/899 ОСОБА_2 , оригінал якої знаходиться у КП «Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги». Скаржниця стверджувала, що вказані медичні документи підтверджують її пояснення щодо обставин хвороби та смерті ОСОБА_2 , а також те, що її чоловік перебував у реанімаційному відділенні, його неодноразово оперували у зв`язку з внутрішньою кровотечою та що гостра серцево-судинна недостатність виникла внаслідок прогресуючого захворювання її чоловіка.

56. Своєю чергою, частина II пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть № 220/22, де мали бути записані інші суттєві стани або захворювання, які сприяли настанню смерті, але не були пов`язані із хворобою чи станом, що безпосередньо призвели до смерті (операції, інфаркт міокарда, інсульт), не заповнена, відомості про те, що військовослужбовець мав оперативні втручання, не зазначені.

57. Суди попередніх інстанцій, відхиляючи вищевикладені доводи позивачки з мотивів непідтвердження їх доказами, не з`ясовували з якої причини військовослужбовець ОСОБА_2 був доставлений 02.07.2022 до КП «Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги», який діагноз йому було поставлено під час оформлення на стаціонар та яке лікування йому було призначено.

58. Суд звертає увагу на те, що невтручання в оцінку підстав прийняття висновку відповідача щодо встановлення причинного зв`язку захворювання зі смертю військовослужбовця на підставі медичних документів, для проведення якої потрібні спеціальні знання в медичній сфері, що виходить за межі необхідного дослідження щодо застосування норм матеріального права, не позбавляє суд обов`язку перевіряти дотримання процедури прийняття відповідного висновку ВЛК.

59. У цьому контексті варто зазначити, що завданням ВЛК відповідно до Положення № 402, є, зокрема визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

60. Для цього відповідач наділений правом витребовувати медичні документи, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови.

61. При цьому необхідно врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а про те, що обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

62. Недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення, оскільки очевидно, що у цій справі сторона позивача зіштовхнулася з труднощами в отриманні та наданні доказів суду, позаяк за умови перебування військовослужбовця у зоні бойових дій, її можливості щодо отримання доказів на підтвердження звернення ОСОБА_2 за медичною допомогою, є об`єктивно обмеженими. Інші докази (медичні документи) щодо обставин госпіталізації ОСОБА_2 до КП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» та його лікування у цьому медичному закладі надані позивачкою до суду апеляційної інстанції, однак мали бути витребувані та ураховані ВЛК для встановлення причинного зв`язку захворювання та смерті військовослужбовця, відповідно до Положення № 402.

63. Своєю чергою, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

64. Отже наведені вище допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення унеможливлюють розгляд та оцінку Верховним Судом наведених в касаційній скарзі доводів по суті спору.

65. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

66. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

67. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

68. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

69. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левченко Аліна Олексіївна, задовольнити частково.

2. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2023 року скасувати, а справу № 480/278/23 направити на новий судовий розгляд до Сумського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов