Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2019 року

Київ

справа №826/6967/17

адміністративне провадження №К/9901/18085/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2017 року (головуючий суддя - Мазур А.С.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді - Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі за позовом ОСОБА_2 до заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В., в якому просив: визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на адвокатські запити адвоката ОСОБА_2 від 27 квітня 2017 року: №АЗ/кп/1008-17 та №АЗ/кп/1009-17; зобов'язати заступника Генерального прокурора України Столярчука Ю.В. надати в п'ятиденний термін з дати набрання законної сили судового рішення за даним позовом вичерпну та достовірну інформацію з усіх питань, викладених у його адвокатських запитах від 27 квітня 2017 року: №АЗ/кп/1008-17 та №АЗ/кп/1009-17.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 червня 2017 року відкрито скорочене провадження у справі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_2 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Генеральна прокуратура України скористалася своїм правом та надіслала до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначила, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

Вказану справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 лютого 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Білоуса О.В. (суддя-доповідач), Желтобрюх І.Л., Стрелець Т.Г.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень; далі - КАС України), сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з тим, положеннями частин дев'ятої та десятої статті 1832 КАС України передбачено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Отже відповідно до положень процесуального закону, що діяв на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судове рішення апеляційної інстанції у справі, де постанова суду першої інстанції прийнята у скороченому провадженні, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2017 року, яка переглянута в апеляційному порядку, прийнята в порядку скороченого провадження згідно із частиною першою статті 1832 КАС України.

Звертаючись з апеляційною та касаційною скаргами, позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на помилковість висновків судів по суті спірних правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи. На порушення судами норм процесуального права стосовно порядку застосування скороченого провадження у справі позивач не вказував.

З огляду на викладене, враховуючи мотиви касаційної скарги, оскаржувані у даній справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій не можуть бути переглянуті Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції Кодексу адміністративного судочинства України, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді І.Л.Желтобрюх

Т.Г.Стрелець