Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №817/1303/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №817/1303/16

провадження №К/9901/33465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

головуючого - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 817/1303/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа - Березнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Котік Т.С., суддів: Жизневської А.В., Охрімчук І.Г.) від 26 січня 2017 року,

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 19 серпня 216 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області, відповідач), третя особа - Березнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - Березнівське ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області) в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати пункт перший наказу ГУНП в Рівненській області від 04 липня 2016 року №1300 про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 та звільнення його зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказу ГУНП в Рівненській області від 20 липня 2016 року №165о/с про звільнення зі служби в поліції начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1;

1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській з 21 липня 2016 року.

1.4. стягнути з ГУНП в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 липня 2016 року по день встановлення рішення у справі, виходячи з розрахунку середньої заробітної плати 6445,84 гривень в місяць.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУНП в Рівненській області допущено порушення норм чинного законодавства при проведенні службового розслідування та протиправно звільнено позивача із займаної посади. Вважає, що оскаржуваними наказами порушено його права, а тому ОСОБА_1 просив задовольнити позов.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 07 грудня 2016 року Рівненський окружний адміністративний суд вирішив:

3.1. адміністративний позов задовольнити.

3.2. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 04 липня 2016 року №1300 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

3.3. Визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Рівненській області від 20 липня 2016 року №165о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

3.4. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області з 21 липня 2016 року.

Стягнути з ГУНП в Рівненській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 липня 2016 по 07 грудня 2016 року в сумі 20711,32 гривень.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що службове розслідування було проведено із порушенням Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а тому наказ про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, прийнятий на підставі висновку такого розслідування, є протиправним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 26 січня 2017 року Житомирський апеляційний адміністративний суд вирішив:

5.1. Апеляційну скаргу ГУНП в Рівненській області задоволено. Скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду 07 грудня 2016 року. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що приймаючи оскаржувані рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального і порушено норми процесуального права, а підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 18 лютого 2017 року (згідно із відбитком поштового штемпеля на конверті) ОСОБА_1 подав до вищого адміністративного суду України касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі просить:

8.1. скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017, залишивши в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року.

9. Позивачем подано клопотання про прискорення розгляду касаційної скарги.

10. 05 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд до Верховного Суду і ухвалою від 10 квітня 2018 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку попереднього розгляду.

11. ГУНП в Рівненській області подано заперечення на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято відповідно до норм матеріального права із правильним застосуванням норм процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

12.1. позивач в касаційній скарзі зазначає, що судове рішення має бути законним та обґрунтованим, ухваленим судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин у справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні; вважає, що таким рішенням є рішення суду першої інтонації, а рішення апеляційної інстанції - таким, яким помилково його скасовано.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах внутрішніх справ з 12 листопада 2002 року, з 29 квітня 2016 на підставі наказу ГУНП Рівненській області №87 о/с його призначено на посаду начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області.

14. 21 червня 2016 року до відповідача надійшла інформація про затримання працівниками прокуратури Рівненської області та Управління СБУ в Рівненській області начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_1 в рамках реалізації оперативної інформації у кримінальному провадженні №42016180000000096 від 14 червня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

15. 22 червня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України.

16. Наказом ГУНП в Рівненській області від 22 червня 2016 року №149 «Про призначеня службового розслідування» призначено проведення службового розслідування, за результатами якого встановлено, що позивач 21 червня 2016 року приблизно о 16:15 був затриманий неподалік відділення поліції, під час отримання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_2 у вигляді коштів у сумі 1000 гривень за сприяння останньому у безперешкодному здійсненні підприємницької діяльності.

Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Рівненській області 04 липня 2016 року, члени комісії вважають за доцільне за грубе порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні обмежень і заборон, передбачених Законами України «Про запобігання корупції», «;Про державну службу», грубому порушенні вимог Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Закону України «Про Національну поліцію», а також невиконання вимог Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, що проявилося у безвідповідальному ставленні до виконання службових обов'язків та набуло суспільного резонансу через створення негативної громадської думки та завдало шкоди репутації і авторитету діяльності Національної поліції України, начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

17. З огляду на викладене, пунктом 1 наказу ГУНП в Рівненській області від 04 липня 2016 року №1300 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» начальника сектору превенції Березнівського ВП Сарненського ВП ГУНП в Рівненській області майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

З метою реалізації наказу про притягнення позивача до дисципліна відповідальності 20 липня 2016 року ГУНП в Рівненській області прийнято наказ №165 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у запас Збройних Сил з постановкою на військовий облік.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

18. Конституція України

18.1. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

19. Кримінальний кодекс України від 05 квітня 2001 року №2341-III

19.1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища - карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. (частини 1, 3 статті 368).

20. Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII

20.1. Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина 1 статті 17).

20.2. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. (частини 1, 2 статті 19).

20.3. Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (частина 1 статті 59).

20.4. Проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 60).

20.5. На поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України (частина 1 статті 61).

20.6. Поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини 1 статті 77).

21. Закон України «Про запобігання корупції» від 02 липня 2015 року №580-VIII

21.1. Суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські (пункт «з» частини 1 статті 3).

22. Закон України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV

22.1. Службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (частина 1 статті 1).

22.2. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2).

22.3. За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частини 1, 2 статті 5).

22.4. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу:

дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників;

захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави;

дотримуватися норм професійної та службової етики;

з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють (пункт 1, 2, 4, 11 частини 1 статті 7).

22.5. На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такий вид дисциплінарних стягнень як звільнення з органів внутрішніх справ (пункт 8 частини 1 статті 12).

22.6. З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, зобов'язані зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного правопорушення або невиконанню вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції за рішенням начальника органу, який має право приймати або звільняти із служби особу, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування (частини1, 2, 4, 5, 8, 9, 10, 15, 18 статті 14).

22.7. Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику (частина 1 статті 16).

23. Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року №230, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 541/23073

23.1. Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового і начальницького складу чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового і начальницького складу і можуть викликати суспільний резонанс (пункт 2.1.).

23.2. Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі:

реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового і начальницького складу кримінальне правопорушення.

повідомлення особі рядового і начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення;

скоєння особою рядового і начальницького складу корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції (підпункти 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4. пункту 2.2.).

23.3. Службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення особі рядового і начальницького складу про підозру в учиненні кримінального правопорушення, якщо його було проведено на підставі підпункту 2.2.2 цього пункту, а до особи (осіб), винної(их) у його скоєнні, ужито заходів дисциплінарного впливу (підпункт 2.4.).

23.4. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника (пункт 2.6.).

23.5. Обов'язки виконавця (голови, членів комісії):

Дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування.

У разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування (абзаци 1, 3 пункту 6.2.2.).

23.6. Права особи рядового і начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування:

Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування (підпункт 6.3.2. пункту 6.3.).

23.7. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються:

підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення (абзац 1 пункт 8.4.).

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

25. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що підставою проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 став рапорт про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинене ним кримінального правопорушення.

Позивач у позовній заяві та касаційній скарзі вказує на порушення відповідачем порядку призначення службового розслідування, наслідком чого стало його незаконне звільнення. Зокрема зазначає, що у разі скоєння кримінального (корупційного) правопорушення, його могли звільнити лише в порядку набрання законної сили обвинувальним вироком, за окремою підставою.

За твердженнями позивача ГУНП в Рівненській області не мало підстав для призначення службового розслідування, проте своїми діями порушило пункт 2.4. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України.

Слід зауважити, що такі висновки ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки умови, за яких службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення особі рядового і начальницького складу про підозру в учиненні кримінального правопорушення відсутні. А саме: таке розслідування провадилося не лише на підставі підпункту 2.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, а заходи дисциплінарного впливу не були застосовані.

26. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні правопорушення може бути доведена виключно вироком суду, а не матеріалами службового розслідування. За висновком суду повідомлення про підозру у вчиненні злочину не може бути визнане дисциплінарним стягненням.

27. Скасовуючи рішення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо помилковості доводів позивача та висновків суду першої інстанції.

Так, в цьому випадку, службове розслідування призначено саме відповідно до норми, яка передбачає його за фактом повідомлення проведення реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою рядового і начальницького складу кримінальне правопорушення та повідомлення особі рядового і начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

У ході проведення службового розслідування ГУНП в Рівненській області достовірно було встановлено факт підтвердження відомостей, які стали підставою для його призначення. Факт вчинення встановлених розслідуванням дій підриває авторитет і довіру до поліції як органу державної виконавчої влади, який покликаний захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

28. Саме факт отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 від ОСОБА_2 став підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у формі звільнення з органів внутрішніх справ, як крайнього заходу дисциплінарного впливу. Встановлення цих обставин відповідає умовам викладеним в пункті 8 частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та в пункті 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

29. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі.

30. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

31. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

33. З огляду на результат касаційного розгляду та припис частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, третя особа - Березнівське відділення поліції Сарненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Головуючий В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич